Бальдассаре Ґалуппі Зміст Життєпис | Посилання | Примітки...
Народились 18 жовтняНародились 1706Уродженці ВенетоПомерли 3 січняПомерли 1785Померли у ВенеціїІталійські композитори
італ.18 жовтня1706БураноВенеція3 січня1785італійськийкапельмейстерсоборі Св. МаркаВенеції174117411743Лондоні17651768Катерини IIкапельмейстеромПетербургуопери-серіаД. БортнянськийКарло ГольдоніРафаельБраунінга
| Бальдассаре Ґалуппі | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 жовтня 1706(1706-10-18)[1][2][…] Бурано, Провінція Венеція, Венето, Італія |
| Помер | 3 січня 1785(1785-01-03)[1][2][…](78 років) Венеція, Венеціанська республіка[4] |
| Громадянство (підданство) |  Венеціанська республіка |
| Діяльність | композитор, органіст, диригент |
| Вчителі | Бенедетто Марчелло і Антоніо Лотті[d] |
| Відомі учні | Andrea Adolfati[d] |
| Напрямок | Барокова музика |
| Жанр | опера |
| Посада | капельмейстер |
| |
Бальдассаре Ґалуппі (італ. Baldassarre Galuppi,18 жовтня 1706 Бурано, Венеція — 3 січня 1785, Венеція) — італійський композитор, автор численних комічних опер-буф.
Зміст
1 Життєпис
1.1 ?Інші твори
2 Посилання
3 Примітки
Життєпис |
Більшу частину життя прожив у Венеції, де здобув освіту в консерваторії, згодом став її директором і керівником хору, а пізніше отримав посаду капельмейстер а соборі Св. Марка — вищий музичний пост в Венеції.
Пам'ятник Ґалуппі в Бурано
З 1741 багато подорожував Європою, в 1741—1743 працював в Лондоні. У 1765—1768, в період царювання в Російській імперії Катерини II, Галуппі було запрошено працювати придворним капельмейстером і композитором до Петербургу. Там він поставив опери «Король-пастух», «Покинута Дідона», «Іфігенія в Тавриді», яка була написана спеціально для імператорського двору. У цій опері намітилися реформаторські тенденції пізньої італійської опери-серіа.
Ґалуппі став першим іноземцем, який написав музику на текст православного богослужіння, і ввів у нього невідому раніше форму «концерту». За час служби в Росії композитор написав кілька кантат, духовних концертів і серенад, серед його вихованців — Д. Бортнянський. Потім повернувся до Венеції, де свої останні роки присвятив клавесинній музиці.
Двадцять опер Буранеллі написав на тексти знаменитого драматурга Карло Гольдоні, який сказав якось, що Ґалуппі «серед музикантів те саме, що Рафаель серед художників».
Композиторові та Венеції присвячено вірш Роберта Браунінга "Токата. Галуппі співпрацював з Гольдоні на його лібретто він написав самі кращі опери: «Аркадія» «Місячний світ» «Сільський філософ» «Чортиця». Він один з видатних філософів опери буффа. Галуппі збагатив її виразовість і форми. В багато чому сприяв формуванню цього жанру.
Він надав велике значення фіналу як вузлових моментів комедійної дії. Затвердив тип ланцюгового фіналу який складається із декількох різних по характеру і темпу епізодів об'єднаних в одне ціле. Опери- серія «Покинута Дідона» «Король -пастух» «Іфігенія в Тавриді».
|
|
?Інші твори |
- 6 сонат для клавесину (1756)
- 6 сонат для клавесину, op. 2 (1759)
Посилання |
- - Сайт Санкт-Петербурзької Православної Духовної Академії
Бальдассаре Ґалуппі: Ноти творів на сайті International Music Score Library Project (англ.)
Примітки |
↑ аб Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118722700 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
↑ аб ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q54837d:Track:Q19938912
↑ аб SNAC — 2010.d:Track:Q29861311
↑ Галуппи Бальдассаре // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135
