Вірменська абетка Зміст Абетка | Транслітерація |...
Вірменська моваАбеткаПисемності світу
вірменської мовивірм.вірменської мовиМесропом Маштоцом405406 рокахгрецького алфавітуXII століттіՕՖвірменамиголосної фонеми [ə]МкртчянБдоянТрдатянголосний [ɪ]знак м'якшенняапострофМануш'янМакіч'янабетка Фрейзераавестійськабассаписьмо Бейти Кук'юборамавидима мовавірменськаглаголицяготськагреко-іберськагрецькагрузинськаскоропис Ґабельсберґераскоропис Ґреґґадезеретськаскоропис Дуплоєевбейськаеклектичний скорописельбасанськаетруськакавказько-албанськакаддарськакирилицякомікоптськалатинськамандейськаманьчжурськаміжнародна фонетичнамонгольськетифінагнкоогамічнаол-чікіосманіярунитай-лу (нова)давньотюркськаугорськахангильшавськаІндійськіахомськабайбаїнбалійськабатакськабірманськабрахмібухідськаваранґ-кшитігануноґрантхаґуджаратіґуптаґурмукхідеванаґарідхівес-акурукавікадамбакайтхікалінґаканнадакхмерськалаоськелепчалімбулонтарамалаяламманіпурімодімонмонгольська квадратнанаґаріоріяранджанареджанґренконґсаураштрасіддхамсилоті-наґрісингальськасойомбосунданськасхіднонаґарськатаґбанватай-летайськатакрітамільськателуґутибетськатірхутатохарськачакмачамськашарадаяванськаКитайська писемністьтрадиційні китайськіспрощені китайськіханчахиньтіяпонськікиданськетанґутськетиномчжуанськечжурчженськехетськеклинописмайяїдемотичнеєгипетськеієратичнекельтиберськеіберійське (північносхідне)іберійське (південносхідне)
Вірменська абетка Հայերենի այբուբեն | |
|---|---|
 | |
| Вид | абетка |
| Мови | вірменська, тюркські (історично), курдська (історично, впродовж 1921—1928 років) |
| Творець | Месроп Маштоц |
Період | 405 — сьогодення |
Походження | змодельована на основі грецької абетки
|
Сестринські системи | латинська абетка коптська абетка грузинська абетка кирилиця |
| Напрям | зліва направо |
Юнікод | U+0530–U+058F |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Історія вірменської мови |
|---|
 |
Дописемний період |
Вірменська гіпотеза Греко-вірменська прамова Протовірменська мова |
Писемний період |
Давньовірменська мова (V–XI століття) Середньовірменська мова (XI–XVII століття) Сучасна вірменська мова (з XVII століття) |
Вірменська писемність |
Вірменська абетка Історія створення абетки Даниїлові письмена Вірменська пунктуація |
Інше |
Вірменістика Вірменська література Вірменська історіографія |
Вірменська абетка (вірм. Հայկական գիր) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом в 405-406 роках за зразком грецького алфавіту і деяких давніх вірменських систем письма[1]. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовується вірменами. Внаслідок орфографічної реформи 1920-х років було додано нову букву և (заголовні букви: ԵՎ), яка перед тим була лігатурою ե+ւ. Також з абетки було забрано букву Ւ ւ, і було створено нову букву ՈՒ ու (яка перед тим була диграфом; буква Ւ ւ стала частиною цієї новоствореної букви).
Зміст
1 Абетка
2 Транслітерація
3 Використання для інших мов
4 Посилання
5 Примітки
Абетка |
| Буква | Назва букви | Вимова (МФА) | Транслітерація | Число- ве значе- ння | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тра- диц. орфо- гра- фія | Ре- форм. орфо- гра- фія | Вимова | Українська | Класич- на вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | Класич- на | ISO 9985 | Кири- лиця[2] | ||||
| Класич- на вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | |||||||||||
Ա ա | այբ | [aɪb] | [aɪpʰ] | айб | [ɑ] | a | а | 1 | |||||
Բբ | բեն | [bɛn] | [pʰɛn] | бен | [b] | [pʰ] | b | б | 2 | ||||
Գգ | գիմ | [gim] | [kʰim] | гім | [g] | [kʰ] | g | г | 3 | ||||
Դ դ | դա | [dɑ] | [tʰɑ] | да | [d] | [tʰ] | d | д | 4 | ||||
Եե | եչ | [jɛtʃʰ] | єч | [ɛ], на початку слова [jɛ] | e | е (є) | 5 | ||||||
Զ զ | զա | [zɑ] | за | [z] | z | з | 6 | ||||||
Էէ | է | [ɛː] | [ɛ] | е | [ɛː] | [ɛ] | ē | ê | е | 7 | |||
Ըը | ըթ | [ətʰ] | ет | [ə] | ə | ë | и (е) | 8 | |||||
Թթ | թօ | թո | [tʰo] | то | [tʰ] | t‘ | т | 9 | |||||
Ժ ժ | ժէ | ժե | [ʒɛː] | [ʒɛ] | же | [ʒ] | ž | ж | 10 | ||||
Իի | ինի | [ini] | іні | [i] | i | і | 20 | ||||||
Լլ | լիւն | լյուն | [lʏn] | люн | [l] | l | л | 30 | |||||
Խ խ | խէ | խե | [χɛː] | [χɛ] | хе | [χ] | x | х | 40 | ||||
Ծծ | ծա | [tsɑ] | [tsʼɑ] | [dzɑ] | ца | [ts] | [tsʼ] | [dz] | c | ç | ц | 50 | |
Կկ | կեն | [kɛn] | [kʼɛn] | [gɛn] | кен | [k] | [kʼ] | [g] | k | к | 60 | ||
Հհ | հօ | հո | [ho] | го | [h] | h | г | 70 | |||||
Ձձ | ձա | [dzɑ] | [tsʰɑ] | дза | [dz] | [tsʰ] | j | дз | 80 | ||||
Ղ ղ | ղատ | [ɮɑt] | [ʁɑtʼ] | [ʁɑd] | гат | [l], або [ɮ] | [ʁ] | ł | ġ | г | 90 | ||
Ճ ճ | ճէ | ճե | [tʃɛː] | [tʃʼɛ] | [ʤɛ] | че | [tʃ] | [tʃʼ] | [ʤ] | č | č̣ | ч | 100 |
Մմ | մեն | [mɛn] | мен | [m] | m | м | 200 | ||||||
Յյ | յի | հի | [ji] | [hi] | ї | [j] | [h], [j] | y | й | 300 | |||
Նն | նու | [nu] | ну | [n] | n | н | 400 | ||||||
Շշ | շա | [ʃɑ] | ша | [ʃ] | š | ш | 500 | ||||||
Ոո | ո | [o] | [vo] | во | [o], на початку слова [vo] | o | о (во) | 600 | |||||
Չչ | չա | [tʃʰɑ] | ча | [tʃʰ] | č‘ | č | ч | 700 | |||||
Պպ | պէ | պե | [pɛː] | [pʼɛ] | [bɛ] | пе | [p] | [pʼ] | [b] | p | п | 800 | |
Ջջ | ջէ | ջե | [ʤɛː] | [ʤɛ] | [tʃʰɛ] | дже | [ʤ] | [tʃʰ] | ǰ | дж | 900 | ||
Ռռ | ռա | [rɑ] | [ɾɑ] | ра | [r] | [ɾ] | r̄ | ṙ | р | 1000 | |||
Սս | սէ | սե | [sɛː] | [sɛ] | се | [s] | s | с | 2000 | ||||
Վվ | վեւ | վեվ | [vɛv] | вев | [v] | v | в | 3000 | |||||
Տտ | տիւն | տյուն | [tʏn] | [tʼʏn] | [dʏn] | тюн | [t] | [tʼ] | [d] | t | т | 4000 | |
Րր | րէ | րե | [ɹɛː] | [ɹɛ] | [ɾɛ] | ре | [ɹ] | [ɾ] | r | р | 5000 | ||
Ցց | ցօ | ցո | [tsʰo] | цо | [tsʰ] | c‘ | ц | 6000 | |||||
Ււ | հիւն | — | [hʏn] | гюн | [w] | [v] | w | в | 7000 | ||||
Փփ | փիւր | փյուր | [pʰʏɹ] | [pʰʏɾ] | пюр | [pʰ] | p‘ | п | 8000 | ||||
Քք | քէ | քե | [kʰɛː] | [kʰɛ] | ке | [kʰ] | k‘ | к | 9000 | ||||
Օօ | օ | [o] | о | [o] | ô | ò | о | — | |||||
Ֆֆ | ֆէ | ֆե | [fɛː] | [fɛ] | фе | [f] | f | ф | — | ||||
և | և | [jev] | єв | [ev], на початку слова [jev] | ew | ев (єв) | — | ||||||
ՈՒ Ու ու | — | ու | [u] | у | [u] | u | ow | у | — | ||||
| Буква | Тра- диц. орфо- гра- фія | Ре- форм. орфо- гра- фія | Класич- не вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | Українська | Класич- на вірм. | Сх.- вірм. | Зах.- вірм. | Класич- на | ISO 9985 | Кири- лиця | Число- ве значе- ння |
| Вимова | |||||||||||||
| Назва букви | Вимова (МФА) | Транслітерація | |||||||||||
В західновірменській мові використовуються диграфи էօ для звука [œ] та իւ для звука [ʏ]
Транслітерація |
Особливо проблемною є передача вірменської голосної фонеми [ə] (ը), яка у вірменській орфографії зазвичай не позначається літерою, за винятком початку, кінця слова та при поділі слова для перенесення на новий рядок, але обов'язково вимовляється при збігу кількох приголосних. Тож поширена передача вірменських прізвищ Մկրտչյան, Բդոյան, Տրդատյան як Мкртчян, Бдоян, Трдатян є некоректною з точки зору оригінальної вимови та незручна для мови-акцептора. У таких випадках рекомендовано вставляти епентетичний голосний [ɪ],[2] себто літеру И (Микиртич'ян тощо).
Традиційно у більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м'якшення або апостроф. Проте після шиплячих, щоби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: Мануш'ян, Макіч'ян тощо.[3]
Використання для інших мов |
Курдська абетка 1921—1928 років на основі вірменської
Впродовж 250-ти років, починаючи з початку 18 століття і до 1950-го року, було надруковано більше 2000 книг турецькою мовою з використанням вірменської абетки. Вірменська абетка використовувалась також турецькомовними вірменами впродовж 1840 — 1890 років [4][5]. В ті часи у Стамбулі виходила преса турецькою мовою вірменським письмом. Вірменським письмом користувались кипчацькомовні вірмени впродовж 1524 — 1669 років, що проживали на Поділлі та на Галичині (Україна)[6]. Вірменська абетка була офіційним письмом курдської мови в 1921 — 1928 роках у Радянській Вірменії[7].
Посилання |
- Алфавіт з прямими, курсивними і художніми буквами. Колекція шрифтів.
- Алфавіт з вимовою
- вірмено-англійський онлайн-переклад
transliteration schemes for the Armenian alphabet (transliteration.eki.ee)
Примітки |
↑ Herouni P. M. Armenians and Old Armenia. Archaeoastronomy. Linguistics. Oldest History. — 2004. — С. 81—87.
↑ аб Хачатрян Амалия. Фонемная система армянского языка и некоторые вопросы транскрипции (PDF).
↑ С. Б. Тошьян. Н. А. Вартапетян. Справочник по русской транскрипции армянских имен, фамилий и географических названий (PDF) // Известия Академии Наук Армянской ССР. — 1962. — № 12. — С. 117-121.
↑ Kharatian, A. A. (1995). "Հայատառ թուրքերեն մամուլը (1840—1890-ական թթ.) [Armenian periodicals in Turkish letters (1840-1890s)]". Lraber Hasarakakan Gitutyunneri (in Armenian) (2): 72–85.
↑ Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки: куманский и армяно-кыпчакский. — Алма-Ата : «Наука» АН КазССР, 1987. — 223 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2004
↑ Гаркавец А. Н. 1. Из истории кыпчакоязычных армян // Загадочные украинские армяне, которые говорили, писали и молились по-кыпчакски и 400 лет назад напечатали первую в мире кыпчакскую книгу. — 2003.
↑ https://web.archive.org/web/20150709190907/http://www.skytower.org/~ernstjtremel/downloadableKurdishFiles/Different_Kurdish_Scripts_Comparison.pdf
| |||||||||||||||||||||||||||||
