Ryfujk

Акт про громадянські права 1964 року — федеральний Закон США, який забороняє дискримінацію за ознакою раси, кольору шкіри, релігійних переконань, статі чи етнічного походження^[1]. Поклав кінець дискримінації під час реєстрації виборців, сегрегації в школі, на робочих місцях та в громадських місцях.

Повноваження структур, які мали забезпечувати дотримання цього закону, були доволі обмеженими в перші роки, однак пізніше були розширені. Приймаючи цей закон, Конгрес посилався на різні частини Конституції Сполучених Штатів, головним чином на закріплені в ній повноваження Конгресу в сфері регулювання внутрішньої і міжнародної торгівлі за статтею 1 (частина 8), його обов'язок гарантувати всім громадянам однаковий законодавчий захист згідно з Чотирнадцятою поправкою і обов'язок захищати виборчі права відповідно до П'ятнадцятої поправки. Закон вступив в силу 2 липня 1964 року після підписання президентом Ліндоном Джонсоном в Білому домі.

Передумови |

Перша сторінка Акту про громадянські права 1964 року

Звернення Джона Кеннеді до нації з приводу захисту громадянських прав. 11 червня 1963 року

Питання про створення подібного законопроекту було вперше підняте Президентом Джоном Кеннеді у його зверненні до нації від 11 червня 1963^[2], у якому він запропонував розробити закон, який «надав би всім американцям право відвідувати і обслуговуватись у всіх громадських місцях — готелях, ресторанах, театрах, магазинах і т.д.», а також «забезпечив би кращий захист права голосу». Кеннеді виступив після низки протестів афроамериканської меншини проти сегрегації, в ході яких проти студентів і дітей використовували поліцейських собак і пожежні машини. До активних дій Кеннеді спонукало зростання міжрасової напруженості і хвиля «чорних бунтів» навесні 1963^[3].

Розширюючи Акт про громадянські права 1875 року, законопроект Кеннеді, поміж іншого, включав положення про заборону дискримінації в громадських місцях і надання повноважень Генеральному прокурору США подавати позови проти штатів, у який діяли сегреговані системи шкільної освіти. Однак, він не включав ряд положень, які протестанти вважали конче необхідними, зокрема захист від жорстокого поводження з боку поліції, припинення дискримінації в приватному секторі та надання Міністерству юстиції повноважень подавати судові позови за дискримінацію та сегрегацію на робочих місцях^[4].

Історія прийняття |

Палата представників |

Ліндон Джонсон підписує Акт про громадянські права 1964 року. За його спиною видно Мартіна Лютера Кінга.

11 червня 1963 року Президент Кеннеді зустрівся з лідерами Республіканської партії, щоб обговорити законопроект, перш ніж робити телевізійне звернення до нації. Два дні потому, лідер меншості в Сенаті Еверетт Дірксен та лідер більшості в Сенаті Майк Менсфілд обидва висловилися на підтримку президентського законопроекту, за винятком положень, які гарантують рівний доступ до громадських місць. Через це кілька конгресменів-республіканців запропонували розглянути компромісний законопроект. 19 червня, президент направив законопроект у Конгрес, не додавши туди жодних поправок^[5][6]. Проект спершу розглядався юридичному комітеті Палати представників, у якому головував представник Демократичної партії. Після серії слухань, законопроект зробили жорсткішим, додавши положення про заборону расової дискримінації у сфері зайнятості, забезпечення більшого захисту прав чорношкірих виборців, заборону сегрегації у всіх державних установах (не лише школах), посилення анти-сегрегаційних положень щодо публічних послуг. Комітет також додав Генеральному прокурору повноваження подавати позови щодо захисту осіб від позбавлення будь-яких прав, закріплених Конституцією і законодавством США. По суті, це все положення спірного «Розділу III», який був вилучений з Актів 1957 і 1960 років. Громадські правозахисні організації наполягали на включенні цих положень, тому що вони могли використовуватись для захисту мирних демонстрантів і чорних виборців від поліцейського свавілля і придушення свободи слова.

Наприкінці жовтня 1963 року Кеннеді запросив лідерів Конгресу на розмову до Білого дому, щоб зібрати необхідну кількість голосів для проходження закону^[7]. Законопроект був схвалений юридичним комітетом в листопаді 1963 року і був переданий процедурному комітету, голова якого, Говард Сміт, демократ і палкий прихильник сегрегації з штату Вірджинія, повідомив про свій намір затримати розгляд законопроекту на невизначений строк.

Див. також |

• Рух за громадянські права афроамериканців у США


• Я маю мрію

Примітки |

Література |

• Branch, Taylor (1998), Pillar of Fire: America in the King Years 1963–65, New York: Simon & Schuster.


• Brauer, Carl M., «Women Activists, Southern Conservatives, and the Prohibition of Sexual Discrimination in Title VII of the 1964 Civil Rights Act», 49 Journal of Southern History, February 1983.


• Burstein, Paul (1985), Discrimination, Jobs and Politics: The Struggle for Equal Employment Opportunity in the United States since the New Deal, Chicago: University of Chicago Press.


• Finley, Keith M. (2008), Delaying the Dream: Southern Senators and the Fight Against Civil Rights, 1938—1965, Baton Rouge: LSU Press.


• Freeman, Jo. «How 'Sex' Got Into Title VII: Persistent Opportunism as a Maker of Public Policy» Law and Inequality: A Journal of Theory and Practice, Vol. 9, No. 2, March 1991, pp. 163–184. online version
  


• Graham, Hugh (1990), The Civil Rights Era: Origins and Development of National Policy, 1960—1972, New York: Oxford University Press.


• Gregory, Raymond F. (2014). The Civil Rights Act and the Battle to End Workplace Discrimination. Lanham, MD: Rowman and Littlefield.


• Harrison, Cynthia (1988), On Account of Sex: The Politics of Women's Issues 1945—1968, Berkeley, CA: University of California Press.


• Jeong, Gyung-Ho, Gary J. Miller, and Itai Sened, «Closing the Deal: Negotiating Civil Rights Legislation», American Political Science Review, 103 (Nov. 2009)


• Loevy, Robert D. (1990), To End All Segregation: The Politics of the Passage of The Civil Rights Act of 1964, Lanham, MD: University Press of America.


• Loevy, Robert D. ed. (1997), The Civil Rights Act of 1964: The Passage of the Law That Ended Racial Segregation, Albany, NY: State University of New York Press.


• Loevy, Robert D. «A Brief History of the Civil Rights Act OF 1964,» in David C. Kozak and Kenneth N. Ciboski, ed., The American Presidency (Chicago: Nelson Hall, 1985), pp. 411–419. online version
  


• Mann, Robert (1996). The Walls of Jericho: Lyndon Johnson, Hubert Humphrey, Richard Russell, and the Struggle for Civil Rights.
  


• Pedriana, Nicholas, and Stryker, Robin. «The Strength of a Weak Agency: Enforcement of Title VII of the 1964 Civil Rights Act and the Expansion of State Capacity, 1965—1971,» American Journal of Sociology, Nov 2004, Vol. 110 Issue 3, pp 709—760


• Rodriguez, Daniel B. and Weingast, Barry R. «The Positive Political Theory of Legislative History: New Perspectives on the 1964 Civil Rights Act and Its Interpretation», University of Pennsylvania Law Review, Vol. 151. (2003) online
  


• Rothstein, Mark A., Andria S. Knapp & Lance Liebman (1987). Employment Law: Cases and Materials. Foundation Press.


• Warren, Dan R. (2008), If It Takes All Summer: Martin Luther King, the KKK, and States' Rights in St. Augustine, 1964, Tuscaloosa, AL: University of Alabama Press.


• Whalen, Charles and Whalen, Barbara (1985), The Longest Debate: A Legislative History of the 1964 Civil Rights Act, Cabin John, MD: Seven Locks Press.


• Woods, Randall B. (2006), LBJ: Architect of American Ambition, New York: Free Press, ch 22.


• Zimmer, Michael J., Charles A. Sullivan & Richard F. Richards, Cases and Materials on Employment Discrimination, Little, Brown and Company (1982).

Посилання |

• Проект Акту про громадянські права 1964 року