Вінченцо Камуччіні Примітки | Література | Навігаційне...
Народились 22 лютогоНародились 1771Уродженці РимаПомерли 2 вересняПомерли 1844Померли в РиміІталійські художникиПочесні вільні общинники Імператорської Академії мистецтв
італ.22 лютого1771Рим2 вересня1844РимП'єтроА. Р. Менґса1802Римської академії Святого Лукиітал.1803Пієм VIIсоборі Святого Петра1814ВатиканіБертеля ТорвальдсенаКанталупо-ін-Сабіна
| Вінченцо Камуччіні | ||||
|---|---|---|---|---|
італ. Vincenzo Camuccini | ||||
 | ||||
Автопортрет | ||||
| Народження | 22 лютого 1771(1771-02-22) Рим,  Італія | |||
| Смерть | 2 вересня 1844(1844-09-02) (73 роки) | |||
Рим, Італія | ||||
| Громадянство | Італія[1] | |||
| Жанр | історичний живопис | |||
| Навчання | Академія Брери | |||
| Діяльність | художник | |||
| Твори | Morte di Giulio Cesare[d] | |||
 Vincenzo Camuccini на Вікісховищі | ||||
Вінченцо Камуччіні (італ. Vincenzo Camuccini, 22 лютого 1771, Рим — 2 вересня 1844, Рим) — італійський живописець, графік.
Навчався в Римі в Домініко Корві та свого брата П'єтро. Випробував вплив творчості А. Р. Менґса[2].
Свій перший живопис «Sacrificio di Noè» виконав у 14 років.
1802 року став членом Римської академії Святого Луки (італ. Accademia nazionale di San Luca). 1803 року папою Пієм VII був призначений директором мозаїчної майстерні при соборі Святого Петра. 1814 року став суперінтендантом папських палаців у Ватикані[2].
Автор портретів Бертеля Торвальдсена й папи Пія VII[2].
У місті Канталупо-ін-Сабіна створено музей художника[2].
Примітки |
↑ https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=2527
↑ абвг Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 12. Исландия — Канцеляризмы. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2008. — 767 с.: ил.: карт.
Література |
- Heisinger U. W. The Paintings of Vincenzo Camuccini. 1771—1844 // The Art Bulletin. 1978. Vol. 60. № 2.
|
