Ryfujk

Карта Республіки Македонія

Республіка Македонія розташована на Балканському півострові на південному сході Європи.

Назва |

Назва країни Македонія (мак. Македонија; грец. Μακεδονία) походить від назви античного царства (згодом область) Македонес (грец. Μακεδόνες). Давньогрецький прикметник μακεδνός (македнос) означає високий, який має той самий корінь, що й іменник μάκρος (довжина) у стародавній і новогрецькій мові. Імовірно назва означала або горці, або високі люди.

За Гесіодом, назва Македонія походить від назви царя-засновника країни, сина Зевса і онука Девкаліона — Македона (грец. Μακεδών). Область сучасної Республіки Македонії в давнину була частиною царства Паннонії, яку завоювали македонці, а потім римляни, ставши таким чином римською провінцією лат. Macedonia Salutaris, або лат. Macedonia Secunda.

Розташування |

Геологія |

Докладніше: Геологія Республіки Македонія

Гори Македонії складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст.

Регіон є сейсмічно активним, землетруси достатньо сильні. В результаті землетрусу, що стався 1963 року, було сильно зруйноване місто Скоп'є.

Корисні копалини |

Докладніше: Корисні копалини Республіки Македонія

У Македонії існують родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область). Македонія багата родовищами хромітів, азбесту, срібла, сірки, лігнітів.

Рельєф |

Кораб, найвища гора Республіки Македонія

Докладніше: Рельєф Республіки Македонія

На більшій частині території розташовані хребти середньовисоких гірських систем Скопська-Црна-Гора, Пінд, Шар-Планина. Найвища гора країни, Кораб (2764 м) та масив Пірин, розділені обширними міжгірними улоговинами. Один від одного гірські хребти відділяють долини річок Вардар та Струмиця, що протікають через всю країну. На південному заході розташовані великі озера Охридське та Преспа, а на південному сході — велике Дойранське озеро. Нижча точка — уріз води річки Вардар (50 м).

Клімат |

Докладніше: Клімат Республіки Македонія

Македонія має унікальний клімат, що пояснюється її розташуванням та рельєфом. Клімат рівнин — середземноморський, в поєднанні з впливом Чорного моря^[1]. Клімат також має континентальні характеристики, які підкреслюють гори на півдні, що перешкоджають гарячому повітрю з півдня рухатися на північ. З іншого боку, хребет Шар-Планина, який розташована в північно-західній частині, блокує холодні північні вітри. В цілому, в північній та західній частинах країни клімат відносно близький до континентального, а в південних та східних регіонах — до середземноморського клімату^[2]. Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Середня річна температура +11…+12 °C, середня температура липня +21…+24 °C, січня — близько 0 °C. Середня річна кількість опадів 500–700 мм, на півдні випадає більше.

Гідрографія |

Докладніше: Гідрографія Республіки Македонія

Річки |

Вардар в місті Велес

Докладніше: Річки Республіки Македонія

Більша частина країни належить до водозбірного басейну Егейського моря, лише західні райони до басейну Адріатичного моря. Найбільші річки: Вардар, басейн Егейського моря та її притоки: Брегальниця, Црна Река і Треска. Інша велика річка — Струмиця, басейн Егейського моря. В Адріатичне море впадають Чорний Дрин та Радика. Річки живляться переважно взимку та ранньою весною, снігом та дощом. Влітку через хронічний брак опадів, річки мають низький рівень води. Деякі особливо дрібні притоки пересихають.

Вардар |

Головна водна артерія історико-географічної області Полог. Басейн Вардару займає дві третини території Македонії. Практично всюди річку оточують гори. Тече по міжгірських улоговинах, розділених ущелинами, впадає в затоку Термаїкос Егейського моря. Найбільші паводки в осінньо-зимовий період, а також навесні; з липня по вересень маловодна. Річкова долина надала своє ім'я вітру вардаріс який приносить холодне повітря до Салонік. Це відбувається, коли атмосферний тиск над східною Європою вищий, ніж над Егейським морем, частіше це відбувається взимку. Подібен до французького містралю.

Озера |

Докладніше: Озера Республіки Македонія

Охридське озеро найглибше на Балканах, зберегло унікальну водну екосистему, представлену більш ніж 200 ендемічними видами, що мають світове значення. 1980 року Охрид й Охридське озеро були включені в список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Максимальна глибина озера — 288 м, середня глибина — 155 м. По озеру проходить кордон між Македонією та Албанією.

Охридське озеро	Топографічна карта Охридського озера та озера Преспа	Пелістерські Очі, льодовикові озера на висоті 2218 м в горах Пелістер

Ґрунтові води |

Ґрунти |

Докладніше: Ґрунти Республіки Македонія

Рослинність |

Сосна македонська (Pinus peuce), одне з найпоширеніших дерев Македонії

Докладніше: Флора Республіки Македонія

Флора Македонії представлена близько 210 родинами, 920 родами, і близько 3700 видами рослин. Найчисленніші групи: покритонасінні рослин близько 3200 видів, мохи (350 видів) та папороті (42 види).

З точки зору ботанічної географії, Македонія належить до іллірійської провінції Ціркумбореального регіону Бореального Підцарства. Згідно з даними Всесвітнього фонду природи (WWF) та цифровими картами європейських екологічних регіонів від Європейської агенції довкілля, територія Республіки може бути поділена на чотири екорегіони:

• 
  мішані ліси Пінду;


• 
  балканські мішані ліси;


• 
  родопські мішані ліси;


• егейські склерофіти і мішані ліси.

Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луки.

Тваринний світ |

Докладніше: Фауна Республіки Македонія

Тваринний світ Македонії небагатий. З великих ссавців зустрічаються бурий ведмідь, рись, дика свиня, сарна, лисиця, вовк. Багата орнітофауна. Найбільш великі її представники: орли, шуліки, куріпки. У Охридському озері водяться десятки видів риб, у тому числі 13 видів коропових, європейський вугор, в тому числі ендемічний охридський лосось та форель.

Стихійні лиха та екологічні проблеми |

Докладніше: Екологія Республіки Македонія

Охорона природи |

Докладніше: Природно-заповідний фонд Республіки Македонія

На території республіки розташована низка національних парків: Галічіца, Маврово, Пелістер, тощо.

Національний парк Пелістер	Національний парк Маврово	Національний парк Галічіца

Землекористування |

Землекористування в країні, станом на 1993 рік:

• 39% — ліси,


• 25% — постійні пасовища,


• 24% — орні землі,


• 2% — багаторічні сільськогосподарські культури,


• 10% — інше.

Згідно з оцінками 1993 року, в Македонії існувало 830 км² зрошуваних земель.

Міста |

Докладніше: Міста Республіки Македонія

Столицею республіки та найбільшим її містом є Скоп'є (населення 600 тис. осіб). Інші великі міста: Бітола, Куманово, Прилеп та Тетово (населення 50-100 тис. осіб).

Фізико-географічне районування |

Див. також |

Примітки |

Література |

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Північної Македонії

п о р Північна Македонія в темах Державний лад Конституція • Парламент (політичні партії) • Прем'єр-міністр • Уряд • Президент • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС) • державні символи (прапор • герб • гімн) Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • охорона природи • екорегіони Історія Пеонія • Пелагонія • Стародавня Македонія (Александр Македонський • доба еллінізму) • римська Македонія • Македонська діоцезія • болгарські царства (перше • друге) • Візантійська імперія • Сербська імперія • Османська імперія • повстання Карпоша • македонізм • Ілінденське повстання (Крушевська республіка) • Балканські війни (перша • друга • розділ Македонії) • Королівство Югославія (Вардарська бановина) • Незалежна республіка Македонія • СФРЮ (Соціалістична Республіка Македонія) • міжетнічний конфлікт (Охридська угода) Економіка валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт (автошляхи • залізниці • аеропорти) • зовнішня торгівля Населення столиця • міста • македонці • албанці • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я Культура архітектура • кухня • література • мистецтво • музеї • музика • кінематограф • ЗМІ (газети • радіо • телебачення) • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина • замки Інше інтернет • пошта • поштові марки • паспорт Категорія • Портал • Проект