Ryfujk

Науель Перес Біскаярт
ісп. Nahuel Pérez Biscayart
Дата народження	6 березня 1986(1986-03-06)[1](33 роки)
Місце народження	Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Громадянство	Аргентина
Професія	актор
Роки активності	2003 — наш час
IMDb	ID 1465580
Нагороди та премії
«Сезар» (2018)

Зовнішні зображення
	Фото Науеля Переса Біскаярта

Науель Пе́рес Біская́рт (ісп. Nahuel Pérez Biscayart; нар. 6 березня 1986, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський актор кіно та телебачення.

Біографія |

Науель Перес Біскаярт народився 6 березня 1986 року у Буенос-Айресі, Аргентина. У дитинстві Науель ніколи не замислювався про акторську кар'єру і навіть в початковій школі він не брав участі ні в яких мистецьких заходах. Навчаючись в середній школі, Біскаярт заради жарту записався в театральний гурток і з часом зрозумів, що йому подобається грати на сцені.

На телебаченні 17-річний Науель дебютував у серіалі «Путани», в якому зіграв роль Маркоса. У 2006 році Біскаярт був удостоєний премії як «Найкращий актор» на Кінофестивалі трьох континентів в Нанті (Франція) за роль у фільмі «Клей».

У 2010 році Біскаярт вперше знявся за кордоном, у Франції, зігравши одну з ролей у фільмі Бенуа Жако «У лісовій хащі» з Ізільд Ле Беско. Продовжуючи зніматися в кінофільмах і телесеріалах в Аргентині, актор отримує нові пропозиції зі Швейцарії та Бельгії. У 2010 році він знову знявся у Франції, у фільмі Ребекки Злотовськи «Гранд Централ. Атомне кохання».^[2]

У 2014 році Науель Бікаярт спробував себе в ролі режисера і зняв свій перший короткометражний фільм «Я забув» (фр. J'ai oublié). У цьому ж році актор зіграв головну роль у фільмі «Я твій», за що отримав премію за «Найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі в Карлових Варах.

У 2017 році Біскаярт зіграв головні ролі у французьких фільмах «Зазирни в його серце» — повнометражному режисерському дебюті Джоан Шемли (в українському прокату фільм демонструвався з 7 грудня 2017), та в драмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину», яка брала участь в 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі та завоювала там кілька нагород. У грудні цього ж року за роль Шона Далмазо у фільмі «120 ударів на хвилину» Біскаярт був номінований на премію Європейської кіноакадемії як «Найкращий європейський актор»^[3][4]. У 2018 році актор отримав за цю роль французьку національну кінопремію «Сезар» як найперспективніший актор.^[5][6]

Фільмографія |

Науель Перес Біскаярт (у центрі) з членами знімальної групи фільму «120 ударів на хвилину» на Каннському МКФ 2017

Ролі на телебаченні

Ролі в кіно

Визнання |

Примітки |

Посилання |

• 
  Науель Перес Біскаярт у соціальній мережі «Facebook»
  


• 
  Інтерв'ю Науеля Переса Біскаярта на сайті Slant Magazine
  

Тематичні сайти AllMovie · AlloCiné · Filmportal.de · Filmweb · Internet Movie Database · Mymovies.it · Rotten Tomatoes · Scope · Шведська база даних фільмів · ČSFD Нормативний контроль BNE: XX5445772 · GND: 136124887 · ISNI: 0000 0000 5493 7721 · LCCN: no2007092020 · NTA: 303636769 · VIAF: 229050894

п о р Премія «Сезар» найперспективнішому акторові 1983: Кристоф Малавуа 1984: Рішар Анконіна 1985: П'єр-Лу Ражо 1986: Вадек Станчак 1987: Ісаак де Банколе 1988: Тьєррі Фремон 1989: Стефан Фрейсс 1990: Іван Атталь 1991: Жеральд Томассен 1992: Мануель Блан 1993: Еммануель Салінже 1994: Олів'є Мартінес 1995: Матьє Кассовітц 1996: Гійом Депардьє 1997: Матьє Амальрік 1998: Станіслав Мерхар 1999: Бруно Пюцюлю 2000: Ерік Каравака 2001: Джаліль Леспер 2002: Робінсон Стевенен 2003: Жан-Поль Рув 2004: Грегорі Деранже 2005: Гаспар Ульєль 2006: Луї Гаррель 2007: Малік Зіді 2008: Лорен Стокер 2009: Марк-Андре Гронден 2010: Тахар Рахім 2011: Едгар Рамірес 2012: Грегорі Гадебуа 2013: Матіас Шонартс 2014: П'єр Деладоншам 2015: Кевін Азіз 2016: Род Парадо 2017: Нільс Шнайдер 2018: Науель Перес Біскаярт 2019: Ділан Робер

Це незавершена стаття про аргентинського актора або акторку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.