Ryfujk

Правова система України — це цілісна, структурно впорядкована за допомогою джерел права та інших юридичних засобів стійка взаємодія суб'єктів національного права, що забезпечує досягнення належного правопорядку як необхідної умови функціонування та розвитку українського суспільства.

Зміст

1 Зародження правової системи України
- 1.1 11-12 століття
- 1.2 17-18 століття
- 1.3 20-21 століття

2 Ідентифікація правової системи України з романо-германським(континентальним) типом правової системи

3 Ознаки правової системи України, характерні для романо-германської правової сім'ї

4 Джерела сучасного українського права

5 Інтеграційні процеси

6 Джерела

7 Див. також

8 Література

9 Примітки

Зародження правової системи України |

Українська правова система почала своє формування з давніх часів. Протягом усього часу вона вдосконалювалася і розвивалася, приймалися різні важливі для розвитку правової системи України нормативно-правові акти.

11-12 століття |

Розвиток рівня права в Київській державі призвів до створення Правди Ярослава Мудрого («Руська правда»)вона містила норми кримінального, спадкового, торгового та процесуального законодавства і була головним джерелом правових, соціальних та економічних відносин Давньої Русі. Руська Правда — найдавніший пам'ятник слов'янського права. У всіх своїх редакціях і списках це документ великого історичного значення. Протягом кількох століть Руська Правда служила основним керівництвом при судових розглядах. У тому чи іншому вигляді вона увійшла до складу або послужила одним з джерел пізніших судних грамот: Псковської судної грамоти, Двінської уставної грамоти, Судебника Казимира 1468, Судебників 1497 і 1550 рр. Навіть деяких статей Соборного Уложення 1649 р.

17-18 століття |

Створення Гетьманських статей XVII—XVIII ст — документи державно-правового характеру, котрі визначали суспільно-політичний устрій Української держави — Гетьманщини XVII—XVIII ст. та порядок її васальних взаємовідносин з Російською державою.

Також була видана Конституція Пилипа Орлика — створювала демократичні засади державності в Україні — незалежний судовий трибунал, приватна власність, розподіл влади, багатогалузевий характер права та інше. До речі, за оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Ці документи дали матеріал до позиціювання України як демократичної, самобутньої країни.

20-21 століття |

Сучасна правова система України почала своє формування саме з прийняття Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України. Деякі дослідники пропонують поділити процес формування правової системи України на два етапи: попередній — до прийняття Конституції (1990—1996) і сучасний — після 28 червня 1996 р. Попередній етап характеризувався визначенням основних засад формування правової системи України, ліквідацією деформацій радянського періоду, прийняттям значної кількості законодавчих актів, пов'язаних, насамперед, з реформуванням економіки та демократизацією життя суспільства. Сучасний етап почався з прийняттям Конституції України, в якій знайшли відображення зміни соціального характеру, структури та змісту правової системи України, положення, які засновані на юридичних поняттях романо-германського типу правової системи.

Ідентифікація правової системи України з романо-германським(континентальним) типом правової системи |

Сучасна правова система України була заснована на юридичних поняттях та принципах характерних романо-германському типу правової системи, що приводить до схожості основних принципів підходу регулювання держави, створюючи ідентичність з континентальною сім'єю.

Отже можна зробити висновок, що вона найбільш наближена до романо-германської правової сім'ї, або рухається у цьому напрямку. Такої думки дотримується переважна більшість українських вчених.

Щоправда, з ними не згоден проф. Ю. М. Оборотов, який вважає, що правова система України належить до особливої так званої євразійської правової сім'ї^[1].

Ознаки правової системи України, характерні для романо-германської правової сім'ї |

Найбільш суттєві ознаки правової системи України, характерні для романо-германської правової сім'ї:

визнання нормативно-правового акта основним джерелом права;

усі нормативно-правові акти підпорядковуються за їх юридичною силою таким чином складаючи певну ієрархічну систему.

згідно зі статтею 8 конституції України — «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.»;

Україна є країною кодифікованого права, тобто норми, які складають одну галузь права, зведені в крупні, внутрішньо систематизовані нормативні акти. В Україні прийняті Кримінальний, земельний, сімейний та інші кодекси;

наявні спеціалізовані органи конституційного правосуддя, в Україні органом конституційного правосуддя є Конституційний Суд України;

існує поділ права на приватне і публічне. До приватного права відносять сукупність галузей права предметом регулювання яких є відносини у сфері приватних, індивідуальних інтересів юридично рівних суб'єктів за допомогою диспозитивного методу регулювання. До публічного права відносять сукупність галузей права, предметом регулювання яких є відносини у сфері реалізації публічних (державних) інтересів з допомогою імперативного методу регулювання.;

відведення ролі генетичного джерела формування принципів права правовій доктрині;

має подібні правові принципи та поняття у національних правових системах цього типу;

наявність чіткої та ефективної юридичної техніки.

Джерела сучасного українського права |

Нормативно-правові акти. Писана конституція, що характерно для романо-германської правової сім'ї, є найвищим законом країни. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Чинні Міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Встановлені норми міжнародного права мають вищу юридичну силу порівняно з законом;

Принципи права- є джерелом, що сприяє якості законодавства та визначає основні вектори його дії та напрямків розвитку.

Судова практика- встановлює розуміння і тлумачення закону, яке розкриває його зміст і положення. Завдяки судовій практиці в нормативному порядку урегульовуються відносини, які до цього цивільним законодавством не регламентувалися.

Правова доктрина — норма, вироблена правовою доктриною, є нормою-принципом. Такі норми-принципи можуть виражатися, а можуть і не виражатися в нормах позитивного права, але обов'язково застосовуються в судовій практиці та мають досить загальний характер. Ці принципи визначають діяльність судової влади, яка бере їх із закону чи із звичаю за допомогою тлумачення.

Інтеграційні процеси |

Завдання інтеграції України до ЄС:

співробітництво України з ЄС потрібне для технічного оновлення Українського виробництва;

забезпечення виходу на Європейський ринок, що дає можливість конкурування з іншими країнами;

запозичення досвіду та деяких правових принципів Європейських країн. Під запозиченням розуміється не сліпе копіювання, а науковий аналіз можливостей «трансплантації і вживлення» іноземних елементів у національну правову систему;

адаптація України до законодавства ЄС, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках ЄС.

Головні кроки України на шляху інтеграції до ЄС:

1992 р. — вступ України до НБСЄ (з 1995 р. ОБСЄ);

1994 р. — надання Україні гарантій з боку великих держав. Відмова України від ядерної зброї. Початок участі у програмі НАТО «Партнерство заради миру»;

1995 р. — вступ України до Ради Європи (РЄ);

2002 р. — саміт «Україна—ЄС»;

травень 2002 р. — рішення України про бажання набути повноправного членства в НАТО;

2003 p. — набуття Україною статусу «сусіда ЄС».

2014 р. — підписання політичної та економічної частин угоди про асоціацію з ЄС

11 червня 2017 року — підписання у Страсбурзі угоди про безвізовий режим між Україною та Європейським союзом.

Джерела |

Загальна теорія держави і права — Цвік М. В.,Петришин О. В., Аврвменко Л. В.-Харків,-2009 рік.

Конституція України

Луць Л. А. Сучасні правові системи світу

Вісник Університету внутрішніх справ

Конституція Пилипа Орлика

Судова практика як джерело права в Україні

Судовий прецедент

ПИТАННЯ ПРОЦЕСУ ТА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Див. також |

Руська правда

Система права

Правова система

Авторське право в Україні

Література |

Основи права України: навч. посібник / ред. В. Л. Ортинський. — 2-ге вид., доп. і перероб. — Львів: Оріяна-Нова, 2005. — 365, [2] с. — ISBN 5-8326-0128-9

Нестерович В.Ф. Органи судової влади як об’єкти лобіювання в Україні – виклик національній правовій системі / В.Ф. Нестерович // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 3. – С. 38-42.

Примітки |

↑ Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). — О.: Юрид. л-ра, 2002. — 280 с.

[1] Оборотов Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). — О.: Юрид. л-ра, 2002. — 280 с.

搜尋此網誌