Канчук Див. також | Примітки | Джерела і література |...
Холодна зброяКінське спорядженняТілесні покаранняБичі
тур.«нагайка»мотузкишкіритілесного покаранняпастухамивершникамиконемзброєю
Канчу́к (від тур. kamčɪ — «нагайка»)[1], рідше пліть[2] — сплетені разом мотузки або ремені на руків'ї. Зазвичай являє собою кілька (найчастіше — від двох до дев'яти) плетених «хвостів» зі шкіри або іншого матеріалу, об'єднаних держаком. Довгий шкіряний канчук також називали малаха́єм[3][4].
Історично вельми древній інструмент. Головним чином, є знаряддям тілесного покарання, використовується в роботі пастухами, у ряді випадків застосовується вершниками, зокрема козаками, для управління конем. За певних обставин, може бути і зброєю.
Також у середні віки вираз «канчук» мав загрозливий харатер[джерело?].
Див. також |
- Батіг
- Бич
- Нагайка
Примітки |
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
↑ Пліть // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Малахай // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Малахай // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела і література |
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
