Константин Златанов Біографія | Військові звання |...
Народились 3 червняНародились 1886ВійськовикиГенерал-лейтенантиУродженці Софії
болг.3 червня1886Софіяболгарськийвійськовий діячгенерал-лейтенанткавалерії3 червня1886Софіїкапітанагенерал-майорполітичного діяча19 вересня1906Військове училищеСофіїпідпоручника22 вересня1909лейтенанта1912Італіямобілізацію1920кавалерійського полку192219231928Лейб-гвардійськогокавалерійського полку1928полковника19281933193319341935генерал-майора1938генерал-лейтенанта
Константин Златанов | |
---|---|
болг. Константин Златанов | |
Народження | 3 червня 1886(1886-06-03) Софія |
Смерть | невідомо |
Рід військ | Кавалерія |
Освіта | Військове училище в Софії Кавалерійська школа в Пінерло, Італія |
Роки служби | 1906–1938 |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
Константин Златанов (болг. Константин Златанов; нар. 3 червня 1886, Софія — пом. невідомо) — болгарський військовий діяч, генерал-лейтенант кавалерії.
Біографія |
Народився 3 червня 1886 в Софії в родині капітана Івана Златанова (згодом генерал-майор) і його дружини Ольги, дочки відомого болгарського торгового і політичного діяча Ніколи Тапчилещова. 19 вересня 1906 закінчив Військове училище в Софії та отримав звання підпоручника. 22 вересня 1909 отримав звання лейтенанта і в 1912 як лейтенант 9-го кавалерійського полку був направлений на навчання до Кавалерійської школи в Пінерло, Італія, яку закінчив достроково через мобілізацію.
У грудні 1920 був призначений командиром 2-го кавалерійського полку, а з 1922 командував 5-м кавалерійським полком. У період з 1923 по 1928 командир Лейб-гвардійського кавалерійського полку. В 1928 отримав чин полковника і в тому ж році приймає командування 2-ї кінної бригади (1928-1933), а потім 1-ї кінної бригади (1933-1934). У 1935 отримав звання генерал-майора.
У 1938 отримав звання генерал-лейтенанта, а пізніше в тому ж році пішов у запас.
Військові звання |
Підпоручник (19 вересня 1906)
Лейтенант (22 вересня 1909)
Капітан (5 серпня 1913)
Майор (14 жовтня 1917)
Підполковник (28 серпня 1920)
Полковник (1928)
Генерал-майор (1935)
Генерал-лейтенант (1938)
Джерела |
- Руменин, Румен. Офицерският корпус в България 1878—1944 г.. Т. 1 и 2. София, Издателство на Министерството на отбраната «Св. Георги Победоносец», 1996.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |