Ryfujk

Петропавлівський район;
; ;	; ;
; Герб;	; Прапор;
	; ;
	Район на карті області;
Основні дані;
; Країна:;	; Україна;
; Область/АРК:;	; Дніпропетровська область;
; Код КОАТУУ:;	1223800000;
; Утворений:;	; 1 жовтня 1923 р.;
; Населення:;	; ▼ 26 534 (на 1.04.2016);
; Площа:;	1248 км²;
; Густота:;	22.9 осіб/км²;
; Тел. код:;	+380-5631;
; Поштові індекси:;	52700—52761;
Населені пункти та ради;
; Районний центр:;	; Петропавлівка;
; Селищні ради:;	1;
; Сільські ради:;	12;
; Смт:;	2;
; Села:;	47;
; Селища:;	2;
	; ;
	Мапа району;
Районна влада;
; Адреса:;	52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Героїв України, 62.;
; Веб-сторінка:;	; Петропавлівської РДА;
; Голова РДА:;	Пающик Михайло Васильович;
; Голова ради:;	Павленко Сергій Григорович;
Мапа;
	; ;
	; ;
	; Петропавлівський район у Вікісховищі; ;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петропавлівський район (значення).

Петропа́влівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, що розташована у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — смт Петропавлівка. Населення становить 28 340 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Зміст

1 Географія

2 Історія

3 Адміністративний устрій

4 Найбільші поселення

5 Економіка

6 Транспорт

7 Соціальна сфера
- 7.1 Освіта та культура
- 7.2 Медичне обслуговування
- 7.3 Засоби масової інформації
  - 7.3.1 Газета «Степова зоря»

8 Пам'ятки культури, архітектура

9 Відомі персоналії

10 Політика

11 Примітки

12 Джерела

13 Посилання

14 Додаткові джерела

Географія |

Межує з Васильківським, Межівським, Павлоградським районами; Близнюківським районом Харківської області та Олександрівським районом Донецької області.

Територією району протікає річка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут є родовища кам'яного вугілля.
Площа району — 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га — ліси, а 2,14 тис. га — водойми.

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 795 осіб^[1].

Історія |

Витоки історії краю відносяться до XVIII ст., коли за наказом азовського генерал-губернатора В. О. Черткова в 1775 році на річці Бик, при впадінні її в Самару, оселилася перша рота розформованого Луганського пікінерського полку з сім'ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра й Павла назвали Петропавлівкою. Основним зайняттям жителів слободи було хліборобство.

1846 року Петропавлівка стала містечком і центром волості.
Вигідне географічне положення сприяло розвиткові в ній торгівлі та ремесел. У XIX ст. тут було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську та Новодачинську сільради Петропавлівського району до складу Павлоградського району.^[2]

Адміністративний устрій |

Адміністративний поділ району

Докладніше: Адміністративний устрій Петропавлівського району

Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Петропавлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Петропавлівка^[3].

Найбільші поселення |

Назва	Населення, осіб
Назва	1886 рік	2001 рік
	понад 10000
Петропавлівка	5405	9177
	5000-9999 осіб
Миколаївка	5356	5318
	2000-4999 осіб
Дмитрівка	5180	3772
	1000-1999 осіб
Троїцьке	4544	1619
Хороше	1191	1145
Васильківське	-	1112
Самарське		1094
Богинівка		1073
	500-999 осіб
Українське	-	970
Олефірівка		703
Залізничне	-	676
Олександропіль		668
Мар’їна Роща		511

Економіка |

Агропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90% продукції.
У сільськогосподарському виробництві використовується 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1% зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7%. Кормовий клин займає 15% посівних площ.

У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт.

Транспорт |

Районом проходить автошлях E50М04.

Соціальна сфера |

Освіта та культура |

У районі функціонує 19 шкіл, де навчаються майже 4 тисяч учнів, 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади: будинок творчості дітей та юнацтва (26 творчих об'єднань, 752 вихованця) та дитячо-юнацька спортивна школа (20 секцій, 400 вихованців), 18 дитячих садків з 544 вихованцями. Свої знання дітям в школі передають 380 педагогів. У школах району функціонує 7 профільних класів, де 220 учнів навчаються за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться активна позашкільна робота в 99 гуртках різних напрямків. На базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює чотири види спорту — футбол, волейбол, настільний теніс та важку атлетику, в ній займається 380 дітей віком від 9 до 14 років. Функціонує 7 футбольних полів та 20 шкільних спортзалів.

У професійно-технічному училищі № 91 юнаки і дівчата здобувають сільськогосподарські спеціальності.

У районі функціонує 42 заклади культури, з них: районний будинок культури — 1, сільські клуби — 20, районна бібліотека — 1, дитяча бібліотека — 1, сільські бібліотеки — 17, дитяча музична школа з двома філіями, історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка. Крім того, діють станція юних техніків, будинок творчості дітей та юнацтва. Добре відомі своєю майстерністю народний вокальний колектив «Джерело» районного будинку культури, танцювальний і вокальний колективи с. Хороше, танцювальний колектив с. Олександропіль, дитячий фольклорний ансамбль «Васильок».

Медичне обслуговування |

Населення району обслуговують 30 медичних установ, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 19 — фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.

Засоби масової інформації |

Газета «Степова зоря» |

Виходить районна газета «Степова зоря».

Керівник: директор Ситнік Ірина Сергіївна

Адреса: 52700, Дніпропетровська обл., смт Петропавлівка, вул. Героїв України, 44

Телефон: (05631) 3-15-00

Періодичність виходу: один раз на тиждень (Чт)

Наклад: 2 500 прим.

Пам'ятки культури, архітектура |

На території району знаходяться 4 пам'ятники мистецтва, 43 пам'ятники історії (меморіальні комплекси, обеліски та ін.).

Одним із визначних пам'ятників культури в районі є пам'ятник народній поетесі Фросині Карпенко у с. Хороше. Меморіальні комплекси смт Петропавлівка, у селах Богинівка, Хороше, Осадче, Дмитрівка, Троїцьке, Українське. Встановлені меморіальні дошки: на честь академіка АН СРСР ім. В. М. Сагайдака в селі Дмитрівка; на честь командира 1-го Павлоградського повстанського полку у селі Миколаївка В. С. Будинського; на честь Фросини Карпенко на її меморіальному музеї в селі Хороше; на честь керівника ревкому в селищі Петропавлівка І. П. Брагіну.

Основними історичними цінностями на території району є 263 пам'ятки археології, що датуються II тисячоліттям до н. е., 3 кам'яні «баби» X — XIII ст. н. е. Коханівський монастир XIX ст., на жаль, зруйнований більшовицьким режимом у 20-ті роки XX ст.

Пам'яткою архітектури також є Свято-Петропавлівський храм (1910 р.), що розташований у центрі смт Петропавлівки.

Відомі персоналії |

Фросина Карпенко

Карпенко Фросина Андріївна (1905–1992) — видатна народна поетеса, народилась у с. Хороше.

Комаров Михайло Федорович (1844–1913) — український бібліограф, критик, фольклорист і лексикограф. Народився в слободі Дмитрівка Павлоградського повіту (нині с. Дмитрівка).

Сарма-Соколовський Микола Олександрович (1910–2001) — підпільник ОУН, український поет, політв'язень, бандурист, священик. Народився в с. Хороше.

Швидько Ганна Кирилівна (нар. 1 травня 1944 р.) — видатний український історик, джерелознавець, краєзнавець, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного гірничого університету, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАНУ, народилась у с. Бажани.

Політика |

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Петропавлівського району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 61,11% (проголосували 14 967 із 24 492 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 38,28% (5 729 виборців); Сергій Тігіпко - 11,33% (1 696 виборців), Юлія Тимошенко - 8,58% (1 284 виборців), Олег Ляшко - 7,72% (1 155 виборців), Анатолій Гриценко - 7,68% (1 149 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 2,10%.^[4]

Примітки |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петропавлівський район

↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області

↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"

↑ Адміністративно-територіальний устрій Петропавлівського району на сайті Верховної Ради України

↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-11.

Джерела |

Офіційний сайт Дніпропетровської обласної адміністрації

Офіційний сайт ЦВК

Офіційний сайт Верховної Ради України

Посилання |

Адміністративно-територіальний склад району

Петропавлівка: чубляться — значить ситі — www.radiosvoboda.org

Додаткові джерела |

Петропавлівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН

	Харківська область (Близнюківський район)	Донецька область (Олександрівський район)
Павлоградський район	Першо- травенськ	Межівський район
	Васильківський район

[1] Головне управління статистики в Дніпропетровській області

[2] Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"

[3] Адміністративно-територіальний устрій Петропавлівського району на сайті Верховної Ради України

[4] ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-11.

搜尋此網誌