Транспорт Науру Зміст Історія становлення і розвитку |...

ГербПрапорГімнДержавний ладКонституціяПарламентАдміністративний поділГеографіяМістаСтолицяНаселенняМовиІсторіяЕкономікаВалютаКультураРелігіяКінематографЛітератураМузикаСвятаСпортОсвітаНаукаТранспортТуризмПоштаісторія та маркиІнтернетЗбройні силиЗовнішня політикаМіністерство транспортуАвіакомпаніїАеропортЦивільна авіація


Транспорт Науру


автомобільнимповітрянимводнимморськимгромадський транспортТихого океануПівденно-Східною АзієюПівнічною Америкоюавтошляхіваеропортзлітно-посадкової смугиавіапідприємствоповітряними суднамипасажирообігбагажуМіжнародної організації цивільної авіаціїЧиказької конвенції про міжнародну цивільну авіаціюрадіопозивнихМіжнародним союзом електрозв'язкукод ІКАОморський портміністерство транспортуДевіда АденгаВалдон Довійого
















































Транспорт Науру M:

Транспортна система Науру (англ.)
Транспортна система Науру (англ.)

Територія
Площа
21 км² (240-ве)
Рельєф
низовинний
Найвища точка
безіменна висота (61 м)
Повітряний
Аеропортів
1 (227-ме)
Наземний
Автошляхів
30 км (220-те)
Водний
Узбережжя
30 км
Головний порт
Янґор
Адміністрування
Орган
Міністерство транспорту
Голова
міністр Валдон Довійого

Транспорт Науру представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвиненеий . Площа країни дорівнює 21 км² (240-ве місце у світі)[1]. Форма території країни — острівна компактна, трохи витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 5,7 км, зі сходу на захід — 5,5 км[2][3]. Географічне положення Науру дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в східній частині акваторії Тихого океану між Південно-Східною Азією та Північною Америкою[4].




Зміст






  • 1 Історія становлення і розвитку


  • 2 Автомобільний


  • 3 Залізничний


  • 4 Повітряний


  • 5 Водний


    • 5.1 Морський




  • 6 Міський громадський


  • 7 Державне управління


  • 8 Див. також


  • 9 Примітки


  • 10 Література


    • 10.1 Українською


    • 10.2 Англійською


    • 10.3 Російською




  • 11 Посилання





Історія становлення і розвитку |



Автомобільний |


Докладніше: Автомобільний транспорт Науру

Загальна довжина автошляхів у Науру, станом на 2002 рік, дорівнює 30 км, з яких 24 км із твердим покриттям і 6 км без нього (220-те місце у світі)[1].



Див. також: Автошляхи Науру та Номерні знаки Науру


Залізничний |




Повітряний |


Докладніше: Цивільна авіація Науру

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (227-ме місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):


  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 5 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 38,8 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 7,79 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].



Науру є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — C2, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Науру мають літерний код ІКАО, що починається з — AN[1].


Див. також: Авіакомпанії Науру та Аеропорти Науру


Водний |


Докладніше: Водний транспорт Науру


Морський |


Єдиний морський порт країни — порт Науру.




Міський громадський |


Докладніше: Міський громадський транспорт Науру


Державне управління |


Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 20 серпня 2013 року міністерство в уряді Девіда Аденга очолював Валдон Довійого[6].



Див. також |


  • Економіка Науру


Примітки |





  1. абвгдежи Nauru : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 11 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.


  2. Атлас світу, 2005


  3. Дубович І. А., 2008


  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010


  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.


  6. Nauru : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 11 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.




Література |



Українською |



  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.

  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.

  • Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.

  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.

  • Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.

  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.

  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.

  • Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.

  • Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.

  • Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.



Англійською |




  • (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.


  • (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — New York : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.


  • (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — New York : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.


  • (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — New York : Guilford, 2003.



Російською |




  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.


  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.


  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.


  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.


  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.


  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.



Посилання |








  • Карти транспортної системи Науру на Вікісховищі.


  • Карти Науру — Perry–Castañeda Library Map Collection.


  • (рос.) Добірка публікацій про Науру з часопису «Вокруг света».







П:  Транспорт П:  Економіка П:  Авіація П:  Автомобілі П:  Залізниця П:  Судноплавство П:  Океанія П:  Науру






Popular posts from this blog

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Список ссавців Італії Природоохоронні статуси | Список |...

Українські прізвища Зміст Історичні відомості |...