Дискреція Примітки | Посилання | Навігаційне менюВід...
Філософія права
посадовою особою
Дискреція, Tacuinum Sanitatis casanatensis (XIV secolo)
Дискреція — вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд.
Це будь-які фактично створені законом можливості для представника держави «вирішувати питання» на власний розсуд, зокрема: правила, які передбачають судження/оцінку з боку контролюючих органів і, як наслідок, допускають неоднозначне тлумачення; «виделки» у законі для застосування санкцій; можливість вибіркового застосування нездійсненного (або такого, який масово не виконується) закону; неоднозначні формулювання самого закону, що допускають різне трактування; протиріччя між нормативними актами тощо
Поряд з цим, за латиною discretio це — рішення посадової особи або державного органу віднесеного до їх компетенції питання на власний розсуд в порядку реалізації дискреційної влади.
Дискреційні повноваження — право глави держави, голови уряду, інших посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону.
Також вживається для позначення вибіркового застосування законодавства.[1]
Примітки |
↑ Від податкової міліції до фінансової поліції. Крок до цивілізованого контролю бізнесу. Блог ініціативи "Разом проти корупції". 16 січня 2017,.
Посилання |
Дискреційна влада // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Суддя Закурін М. К. « Дискреція — дія на власний розсуд. Поняття та прояв»
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
