Ryfujk

Прінс
Prince
Основна інформація
Повне ім'я	Прінс Роджерс Нельсон
Дата народження	7 червня 1958(1958-06-07)
Місце народження	м. Міннеаполіс, штат Міннесота, США
Дата смерті	21 квітня 2016(2016-04-21) (57 років)
Місце смерті	м. Шангассен, штат Міннесота, США
Роки активності	1978 — тепер. час
Громадянство	США
Національність	американець
Професія	співак і гітарист, автор пісень, композитор, продюсер, актор
Співацький голос	тенор
Жанр	рок-музика, фанк, R&B, джаз-рок та інші
Псевдоніми	The Purple One, Love Symbol, Artist, «артист, раніше відомий як Прінс (The Artist Formerly Known As Prince)»
Колективи	The Time, The Revolution, The New Power Generation (NPG)
Лейбл	NPG Records, Paisley Park, Warner, Columbia
Нагороди	Academy Award for Best Original Song Score[d] (1985) Зала слави рок-н-ролу (2004) Webby Lifetime Achievement Award[d] (2006) Golden Globe Award for Best Original Song[d] (2007) почесний доктор[d] (2018)
3121.com
Файли у Вікісховищі?

Prince (Прінс), справжнє ім'я — Прінс Роджерс Нельсон (Prince Rogers Nelson, 7 червня 1958 — 21 квітня 2016^[1][2]) — американський рок-музикант, один із найвпливовіших у рок-музиці^[3][4]. Творчість Прінса також охоплює такі напрямки, як фанк, R&B, джаз-рок та багато інших. В кожному з них він був новатором: ламав усі кордони стилів і змішував їх в одне еклектичне ціле, позначаючи його своєю індивідуальністю. Критики вважають, що Прінс поєднав у собі риси трьох видатних піонерів: рок-н-ролу — Літл Річарда, ритм-енд-блюзу — Джеймса Брауна і психоделічного року — Джимі Хендрікса.

Хоча Прінса вважають перш за все співаком і гітаристом, з такою ж легкістю він грав на клавішних і ударних інструментах, писав тексти, компонував і аранжував, а також був продюсером. Зарахований до найбільших ексцентриків року. Своїм екстравагантним одягом і сценічною поведінкою став законодавцем моди поп-культури кінця 20 століття. Лауреат премій «Греммі», «Оскар» та «Золотий глобус». У 2005 році ім'я Прінса занесено до Зали слави рок-н-ролу.

Біографія |

Принс народився і виріс в Міннеаполісі в сім'ї афроамериканців^[5]. В юності захоплювався записами Джеймса Брауна, Слая Стоуна, Джорджа Клінтона і Джимі Хендрікса. У 1977 році став членом гурту 94 East, створеного чоловіком двоюрідної сестри, а в 1978 році випустив перший сольний альбом, для якого самостійно написав, спродюсував, аранжував і виконав всі пісні.

Ранні записи Прінса були революційними для ритм-енд-блюзу: місце традиційної духової секції займали запаморочливі синтезаторні імпровізації, в основі багатьох композицій лежали економні ритмічні пульсації драм-машин. На основі матеріалу ранньої творчості Прінса музичні критики заговорили про особливе «міннеаполіське звучання», яке протиставлялося пануючому в ритм-енд-блюзі 1970-х м'якому «Філадельфійському звучанню». Після Прінса втратив актуальність існуючий колись поділ ритм-енд-блюзу на ліричний «соул» і танцювальний «фанк»; кожна його композиція була оригінальним синтезом цих напрямків.

Ці риси проявилися вже у другому альбомі артиста Prince (жовтень 1979), в який увійшов його перший великий хіт «I Wanna Be Your Lover». Третій альбом Dirty Mind (жовтень 1980), знову написаний наодинці, викликав багато шуму своїми відвертими, часом провокаційними текстами. Не менш епатували його колоритні, динамічні виступи в чоботах на величезних каблуках, якими співак прагнув компенсувати невеликий зріст (157 см)^[6]. Коли в 1981 р Прінс з'явився на розігріві у Rolling Stones на високих підборах, у в'язаних гамашах, бікіні і полушинелі військового крою, шанувальники легендарного рок-гурту закидали його сміттям. Пішли чутки про нетрадиційність його сексуальної орієнтації.

Пік популярності |

У тому ж 1981 році, повернувшись з викликавшого суперечливі відгуки «панк-фанк-туру» по США, Прінс оголосив про створення групи The Time, під егідою якої в 1980-ті було випущено чотири альбоми, єдиним автором і виконавцем пісень яких виявився він сам. Група як така існувала від концерту до концерту і була в кінцевому рахунку перейменована в The Revolution. У жовтні 1982 року на полиці музичних магазинів надійшов подвійний альбом артиста, 1999, який зробив його ім'я відомим за межами США і перетворив його в самого популярного музиканта планети після Майкла Джексона. Дві доріжки з альбому стали візитними картками Прінса і увійшли в складений журналом «Rolling Stone» список найкращих пісень усіх часів - антиутопічна «1999» і повна еротичного підтексту «Little Red Corvette».

Гітара Прінса «Жовте хмара» на виставці в Смітсонівському інституті.

Істерія навколо імені Прінса досягла піку в 1984 році, з виходом його найуспішнішого диска Purple Rain , який супроводжувався однойменним фільмом («Пурпурний дощ»). Протягом всього року Прінс панував в чартах, іноді одночасно очолюючи списки найбільш продаваних в США альбомів, синглів та фільмів. На першій сходинці Billboard 200 альбом провів 24 тижні поспіль. Дві пісні з диска — «When Doves Cry» і «Let's Go Crazy» дійшли до першої позиції в Billboard Hot 100, а велична балада «Purple Rain» зупинилася на другому місці, але зате була удостоєна «Оскара» як найкраща пісня до фільму і була згодом названа журналом Pitchfork «найкращою піснею 1980-х».^[7] Альбом Purple Rain став зенітом успіху Прінса у публіки і критиків; він регулярно входить в списки найкращих альбомів епохи рок-н-ролу.

Виснажений тривалим туром по США (в якому його супроводжувала подруга Аполлонія), Прінс оголосив про тимчасове припинення концертної діяльності і зйомок на телебаченні. Протягом наступних років він послідовно працював над розширенням своєї музичної палітри, збагачуючи її елементами панку, джазу, хіп-хопу і нової хвилі. У 1986 році вийшли альбом і фільм «Parade», в які увійшла одна з найбільш характерних і відомих пісень Прінса — «Kiss» (Перше місце в США). Мало хто з авторів пісень могли в той час зрівнятися з Принцом за затребуваністю — створена ним для Чакі Хана версія «I Feel for You» стала першою реп-композицією, яка очолила британські чарти, а в 1990 р. Шинейд О'Коннор записала найкасовіший сингл року — пронизливу баладу «Nothing Compares 2 U», автором якої знову-таки був Прінс. Майлз Девіс заявляв, що мріє попрацювати з Принцом, якого вважав «найперспективнішим артистом нашого часу» і «новим Дюком Еллінгтоном».

Експерименти 1980-1990х |

З другої половини 1980-х творчість Прінса, більш не стримувана комерційними міркуваннями, стала еволюціонувати в самих непередбачуваних напрямках. Деякі пояснювали наліт психоделії і експериментальну структуру таких його записів, як «Batdance» (1989, тема до фільму «Бетмен», перше місце в США), захопленням наркотиком «екстазі». У 1987 році співак за кілька днів до релізу скасував вихід амбітно задуманого, як «повернення до чорного коріння» диска The Black Album . Подібна непередбачуваність бентежила фанатів і підточувала основи його успіху у публіки. Альбом що вийшов в 1987 році Sign o 'the Times не зміг піднятися в американських чартах вище 6-го місця, хоча критики назвали його найглибшим і найоригінальнішим альбомом Прінса, а впливовий журнал «Time» визнав Sign o 'the Times найкращим альбомом вісімдесятих.

Nude Tour, 1990 рік

З настанням дев'яностих Прінс став радикально змінювати свій імідж і музику. Він розпустив The Revolution і створив новий колектив — The New Power Generation, під ім'ям якого випустив в 1991 році успішний альбом Diamonds and Pearls, який запам'ятався потужним вокалом Rosie Gaines. Одночасно з роботою над власним диском він допомагав Мадонні і Кейт Буш в записі альбомів Like a Prayer і The Red Shoes відповідно. Але найбільші зміни в образі співака трапилися після 1993 року, коли він випустив новий альбом, назвою якого вибрав поєднання чоловічих (♂) і жіночих (♀) символів, а словесним сценічним відповідником обрав назву Love Symbol. Цей же символ став позначенням самого артиста: записи попередніх років перевипускалися ним під ім'ям «Принс (1985-1993)», а нові роботи - під ім'ям «артист, раніше відомий як Принс». Якщо колишній Принс запам'ятався всім своєю зухвалістю, зухвалим сценічним образом, то теперішній Love Symbol поставав смиренним і лагідним. Загальний подив зміною імені на невимовне нове і супутнє катастрофічне падіння показників продажів вилилися в судову тяжбу Прінса з його лейблом Warner Brothers, який, на думку співака, обмежував його творчу незалежність. Він став з'являтися на публіці з нанесеним на щоку словом «slave» (укр. «раб»)

Після закінчення терміну контракту з Warner Brothers в 1996 році, Прінс випустив три диска різнорідного матеріалу під назвою Emancipation, серед яких фанати виявили і перші в його житті кавер-версії хітів інших виконавців. Ця добірка пісень була зустрінута без ентузіазму, і жодна з нових записів Прінса не змогла повторити успіху «The Most Beautiful Girl in the World» - єдиного з його синглів, який очолював британські чарти продажів (це було у 1994 році) Однак під кінець тисячоліття авторитетний журнал «Rolling Stone» включив Прінса в число «небожителів» епохи рок-н-ролу, а в 2000 році він відновив використання свого власного імені.

Дискографія |

Прінс — досить плідний артист. Його дискографія включає більше 20 студійних альбоми, кілька компіляційних та живих альбомів, існує також неофіційна інформація про велику кількість не опублікованих записів. В інтерв'ю канадському журналу McLeans у серпні 2004 він повідав:

Завдяки ретельному відбору матеріалу у поєднанні з надзвичайною плідністю творчий доробок цього музиканта рівний за якістю.

За кар'єру Прінс продав понад 100 мільйонів платівок та записав понад 30 альбомів. Він був і співаком, і композитором, і аранжувальником, а також грав на багатьох інструментах. Найбільш відомим його хітами є «Let's Go Crazy» та «When Doves Cry». Альбоми Prince очолювали хіт-паради: «Dirty Mind» (1980), «1999» (1982) і найвідоміший його диск «Purple Rain» (1984)^[3].

До початку 90-х музикант добився статусу не тільки культового виконавця, а й одного з найбільш популярних композиторів. Написані ним композиції для інших виконавців також очолювали хіт-паради — досить згадати найуспішніший запис ірландської співачки Шинейд О'Коннор сингл «Nothing Compares 2 U», який написав Прінс^[3].

У 2004 Прінс був занесений до Зали слави рок-н-ролу
. Також його 6 пісень потрапили до Списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone, 4 альбоми — до Списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу Rolling Stone.

На листопад 2016 запланований випуск найращих хітів музиканта «4Ever», а на 2017 рік — перевидання альбому «Purple Rain».

Дискографія

Смерть |

Прінс (Prince) потрапив до лікарні після виступу на сцені, але невдовзі залишив шпиталь. Смерть сталася через тиждень у його маєтку в штаті Міннесота, про це повідомила його агент.

Прінс не залишив заповіту. Його статки оцінювали приблизно в $100 млн^[9].

Висловлюючи скорботу через смерть Прінса, поп-зірка Кеті Перрі сказала:^[3]

Цікаві факти |

Жовту електрогітару музиканта Прінса, який помер 21 квітня, продали на аукціоні Heritage Auctions в Лос-Анджелесі за $137,5 тис^[9]. ЇЇ купив власник футбольної команди "Індіанаполіс Колтс" Джим Ірсей. За даними будинку аукціонів Heritage Auctions, жовта гітара була одним з найулюбленіших музичних інструментів Прінса^[9].

Примітки |

Посилання |

• 
  www.3121.com — офіційна сторінка (англ.)
  


• 
  O(+> польський фан-клуб (пол.)
  

У соціальних мережах Facebook · Twitter Фото, відео та аудіо Вікісховище · Instagram · Last.fm · SoundCloud · YouTube Тематичні сайти NNDB · AllMovie · AllMusic · AlloCiné · Британський інститут кінематографії · Discogs · Danmarks Nationalfilmografi · Danmarks Nationalfilmografi · Filmportal.de · Internet Broadway Database · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · iTunes · Mymovies.it · Rivista del Cinematografo · Шведська база даних фільмів · Turner Classic Movies · MusicBrainz · Find a Grave · Quora Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль BIBSYS: 90711102 · BNE: XX892031 · BNF: 13898683x · GND: 118866060 · ICCU: ITICCULO1V28378 · ISNI: 0000 0001 2096 4892 · LCCN: n84079379 · LNB: 000185100 · NDL: 00621318 · NKC: jn20000701309 · NLA: 1048605 · NSK: 000044874 · NTA: 073625140 · NUKAT: n2013053269 · LIBRIS: 209581 · SUDOC: 027754596 · VIAF: 256968961 · ULAN: 500354776