Ryfujk

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена машинним перекладом або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (січень 2013)

Лоуренс Аравійський
Lawrence Of Arabia
Жанр	драма
Режисер	Девід Лін
Продюсер	Sam Spiegel[d]
Сценарист	Роберт Болт, Майкл Вілсон і Томас Едвард Лоуренс
У головних ролях	Пітер О'Тул Омар Шаріф Алек Гіннесс
Оператор	Freddie Young[d]
Композитор	Моріс Жарр
Кінокомпанія	Horizon Pictures[d]
Тривалість	222 хв.
Мова	англійська, арабська мова і турецька
Країна	Велика Британія
Рік	1962
IMDb	ID 0056172
Лоуренс Аравійський у Вікісховищі?

«Лоуренс Аравійський» (англ. Lawrence of Arabia) — кінофільм про Лоуренса Аравійського. 7 премій «Оскар».

На 18 вересня 2018 року фільм займав 84-у позицію у списку "250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет |

Фільм є розповіддю про події з життя офіцера британської розвідки Т. Е. Лоуренса, який працював у роки Першої світової війни в Аравії в активній взаємодії з арабськими кочівниками і отримав з цієї причини прізвисько «Аравійський». Лоуренс активно увійшов у життя арабів, перейнявся їхнім духом і по суті очолив партизанську війну арабів проти Османської імперії (так звану «Війну в пустелі»). Сценарій засновано на книзі Лоуренса «Сім стовпів мудрості», а також на історичних дослідженнях біографів Лоуренса.

Перша частина |

На початку фільму після трагічної загибелі Лоуренса, що розбився на мотоциклі і панахиди у соборі кореспонденти опитують людей, які знали його. Спогади переносять учасників у часи воєнних подій.
Молодий офіцер Лоуренс (Пітер О'Тул), якого незважаючи на його освіту (в Оксфорді) навколишні офіцери вважають клоуном, на прохання арабського бюро відправляють в пустелю, щоб встановити зв'язок з принцом Фейсалом (Алек Гіннесс). Шериф Алі (Омар Шаріф) вбиває його провідника, заявляючи, що Хашиміти не можуть пити з колодязів Хариш. Зустрівши англійського радника, Лоуренс досягає табору Фейсала і своєю щирістю та повагою до місцевих звичаїв завойовує прихильність принца. Він заявляє арабам, що вони одна нація, і поки їх племена ворогують між собою, їм не добитися свободи. Лоуренс заперечує проти пропозиції англійського радника приєднати арабські війська до основних сил англійців у Енбо і вважає, що здатність арабів перетинати пустелю на верблюдах дає величезну перевагу, оскільки вони можуть завдати удару в будь-якому місці.

За планом Лоуренса 50 арабів перетинає безводну пустелю Нефуд (Шериф Алі вважає, що це неможливо), щоб напасти на йорданське портове місто Акабу, його 2000 захисників чекають удари з моря, а не з суші. Він підбиває вождя ховейтатов Ауду абу Тайі (Ентоні Квінн) напасти на Акабу.

Вождь ховейтатів Ауда ібу Тайі бажає продати Лоуренса і 50 арабів туркам. Але Лоуренс вмовив його напасти на Акабу, де багато золота.
У результаті запеклого бою араби беруть місто. Щоб заспокоїти розлюченого Ауду, який не знайшов золота, і щоб доповісти начальству про свою перемогу, Лоуренс з двома хлопчиками-слугами відправляється у важкий перехід через Синай.

Пітер О'Тул в ролі Лоуренса Аравійського

Друга частина |

Один з хлопчиків тоне в хитких пісках, на очах у своїх супутників, Лоуренс і хлопчик досягає Суецького каналу і Каїра, втрачаючи 2-x верблюдів. Новий командир Алленбі погоджується з планом Лоуренса підірвати турецькі комунікації, але, незважаючи на свої обіцянки, не дає арабам артилерію. Через кілька років до Лоуренса прибуває американський кореспондент Бентлі, спрямований принцом Фейсалом. Він присутній при двох нападах арабів на турецькі потяги. Під час мінування залізниці важко поранений інший хлопчик-слуга Лоуренса, йому доводиться застрелити його y турецького поїзда. Турки жорстоко катували б його. З приходом снігу й зими активність 20 арабів знижується. На зимівлі під час суперечки Лоуренс зауважує, що зможе підняти поодинці заколот в Дера (до 2000 турків). Однак при спробі привернути до себе увагу його затримує турецький патруль і відводить його до командира-гомосексуала, який віддав наказ шукати людей з гарною незвичайною зовнішністю. Лоуренс відкидає його домагання і піддається жорстокому побиттю палицями (за його голову турки давали 20000 фунтів стерлінгів — вартість двох двоповерхових будинків у Великій Британії, але йому вдається обманути турецький патруль і командира-гомосексуала). Це надломлює його віру в себе. Він змінює бедуїнський наряд на офіцерську форму і вимагає переводу на звичайну службу. Однак Алленбі планує великий наступ на Дамаск і йому вдається переконати майора. Лоуренс, підкуповує арабів, за його наказом вирізають турецьку бригаду (> 6000 турків c артилерією, кулеметами, солдати якої незадовго до цього пограбували село, убивши і зґвалтувавши усіх місцевих жителів). Алленбі входить в Дамаск, але дізнається, що більша його частина вже з учора контролюється Арабською національною радою Лоуренса. Майору вдається налагодити життєдіяльність служб міста. Він безсилий допомогти двом тисячам поранених турецьких солдатів у шпиталі. Араби залишають Дамаск. Принц Фейсал, який готується стати королем, бажає подякувати Лоуренсу, але той іде не попрощавшись, оскільки був змученим. Лоуренс, який став полковником, залишає Дамаск і Аравію.

Цікаві факти |

• Картина вперше представила Пітера О'Тула у головній ролі, а також стала першим фільмом Омара Шаріфа, знятим не в Єгипті (зіркою кіноекрану якого він був), вона послужила грандіозним поштовхом для кар'єри обох.


• У фільмі немає жодної жіночої ролі, якщо не рахувати дівчат в кадрі, що з'являється протягом кількох секунд в оточенні принца Фейсала.


• Роль шерифа Алі перед Омаром Шаріфом пропонували Алену Делону, але той відмовився носити коричневі контактні лінзи, які приховали б його блакитні очі.

Премії та нагороди |

Посилання |

• Рецензія Жака Лурселля на фільмЛоуренс Аравійський
  


• 
  «Лоуренс Аравійський» на сайті IMDb (англ.)
  


• 
  Лоуренс Аравійський на сайті AllMovie (англ.)
  

Тематичні сайти Каталог кінофільмів AFI · AllMovie · AlloCiné · Британський інститут кінематографії · Британський інститут кінематографії · Box Office Mojo · Ciné-Ressources · FilmAffinity · Danmarks Nationalfilmografi · Deutsche Synchronkartei · Filmweb · Internet Movie Database · KINENOTE · Metacritic · MovieMeter · Moviepilot · Netflix · Open Media Database · Online-Filmdatenbank · Rotten Tomatoes · Scope · Шведська база даних фільмів · Turner Classic Movies · The Movie Database · ČSFD Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль EIDR: 10.5240/3768-CC96-51EC-64D0-A6F7-N · GND: 4439564-4 · ISAN: 0000-0000-2EB9-0000-6-0000-0000-J · VIAF: 203737708

п о р Премія «Давид ді Донателло» за найкращий іноземний фільм 1950-1960-і Принц і танцівниця (1958)  • Жіжі (1959)  • Нюрнберзький процес (1962)  • Найдовший день (1963)  • Лоуренс Аравійський (1964) 1970-і Французький зв'язковий (1972)  • Хрещений батько (1973)  • Ісус Христос — суперзірка (1974)  • Пекло в піднебессі (1975)  • Нешвілл (1976)  • Марафонець (1977)  • Близькі контакти третього ступеня (1978)  • Дерево бажання (1979) 1980-і Крамер проти Крамера (1980)  • Мефісто (1982)  • Ганді (1983)  • Фанні та Олександр (1984)  • Амадей (1985)  • З Африки (1986)  • Кімната з виглядом (1987)  • До побачення, діти (1988)  • Людина дощу (1989) 1990-і Спілка мертвих поетів (1990)  • Сірано де Бержерак / Гамлет (1991)  • Запали червоний ліхтар (1992)  • Крижане серце (1993)  • В ім'я батька (1994)  • Кримінальне чтиво (1995)  • Неллі та пан Арно (1996)  • Насмішка (1997)  • Чоловічий стриптиз (1998)  • Потяг життя (1999) 2000-і Все про мою матір (2000)  • На чужий смак (2001)  • Людина, якої не було (2002)  • Піаніст (2003)  • Навали варварів (2004)  • Крихітка на мільйон доларів (2005)  • Зіткнення (2006)  • Вавилон (2007)  • Старим тут не місце (2008)  • Ґран Торіно (2009) 2010-і Безславні виродки (2010)  • Потойбічне (2011)  • Надер і Симін: Розлучення (2012)  • Джанґо вільний (2013)  • Готель «Ґранд Будапешт» (2014)  • Бердмен (2015)  • Міст шпигунів (2016)  • Нічні тварини (2017)  • Дюнкерк (2017)  • Рома (2019) Категорія

Це незавершена стаття про британський фільм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.