Удавчик східний Зміст Опис | Спосіб життя |...
Тварини, описані 1823Удавові
зміяХвістЛускаящіркамигризунамиптахамиКазахстаніКиргизіїТаджикистаніУзбекистаніТуркменістаніІраніАфганістаніПакистаніІндіїКитаїМонголії
? Удавчик східний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||
Eryx tataricus Lichtenstein, 1823 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Boa tatarica Eryx miliaris tataricus Eryx speciosus | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Вікісховище:
Віківиди:
EOL:
NCBI:Удавчик східний (Eryx tataricus) — неотруйна змія роду Удавчиків з родини Удавових. Має 3 підвиди. Інша назва «татарський піщаний удав».
Зміст
1 Опис
2 Спосіб життя
3 Розповсюдження
4 Підвиди
5 Джерела
Опис |
Загальна довжина самок досягає 105 см при довжині хвоста 6-7 см, довжина самців - 95 см при довжині хвоста 7-8 см. Хвіст тупий, закруглений. Лоб та верхня поверхня морди більш-менш пласкі або злегка опуклі. Очі звернені вбік й трохи вгору. Голова не відмежована від шиї і зверху вкрита численними дрібними неправильної форми щитками. Має 169-213 черевних й 27-45 підхвостових щитків. Навколо середини тіла є 43-59 рядків луски. Луска задньої частини тулуба та хвоста майже гладенька.
Верхня сторона тулуба жовтувато-коричневого, червонувато-коричневого або сіро-коричневого кольору. Уздовж спини проходять чорно-бурі плями неправильної форми. З боків тулуба розташовано численні темні цятки й крапки. Черево у чорно-бурих плямах, іноді світле без плям.
Спосіб життя |
Полюбляє глинясті, лесові пустелі, напівпустелі й передгір'я, але не зустрічається на відкритих піщаних масивах і в барханах. Живе в оазах, на схилах пагорбів з ефемеровою рослинністю, в кам'янисто-щебністих передгір'ях з чагарниковими заростями, на відкритих полиново-солянкових степових просторах. Зустрічається на висоті до 1500-1600 м над рівнем моря. Має яскраво виражені риючі здібності, вільно пересувається, зарившись у сипкий ґрунт. Власних нір удавчик не риє, а використовує нори гризунів, черепах та інших тварин. Активний у ночі. Навесні його можна зустріти вдень біля сховку. Харчується ящірками та гризунами, іноді дрібними птахами.
Це яйцеживородна змія. Самка народжує 5-34 дитинчат у червні-липні або у серпні - початку вересня. Довжина новонароджених змій - 15-20 см.
Розповсюдження |
Мешкає у центральному та східному Казахстані, Киргизії, Таджикистані, Узбекистані, східному Туркменістані, Ірані, Афганістані, західному Пакистані, північно-західній Індії, західному Китаї та в південній Монголії.
Підвиди |
- Eryx tataricus tataricus
- Eryx tataricus speciosus
- Eryx tataricus vittatus
Джерела |
- Jones, C. 2004. Sand Boas. Reptilia (GB) (34): 12-23
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
