Щитник гребенястий Опис | Поширення | Джерела |...
ЩитникФлора УкраїниФлора ЄвропиФлора Північної АмерикиРослини, описані 1848
трав'янистихЩитниковіБагаторічна рослина2nЄвропаПівнічна АмерикаУкраїні
? Щитник гребенястий | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||||||||
Dryopteris cristata (L.) A.Gray, 1848 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Щитник гребенястий[1][2][3] (Dryopteris cristata) — вид трав'янистих рослин родини Щитникові (Dryopteridaceae), поширений у помірних областях Європи й Північної Америки.
Опис |
Багаторічна рослина 30–80 см заввишки. Сегменти 1-го порядку в контурі ланцетні, до верхівки різко звужені (у спороносних листків). У живих рослин розміщені перпендикулярно до серединного стрижня або навіть повернені нижньою поверхнею вгору. Сегментів 2-го порядку не більше 15 пар. Листки диморфні: стерильні повислі, коротші прямостоячих спороносних. Соруси численні, розміщені на б. ч. листка[2]. Стерильних листків кілька, зелені всю зиму. Черешок листка лускатий, принаймні, при основі, жовтувато-коричневі. 2n = 164[4].
Поширення |
Європа: Естонія, Росія; Україна, Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Італія, Румунія, Сербія [вкл. Косово], Словенія, Франція, Іспанія; Північна Америка: Канада, США; також культивується[5][6]. Населяє болота, болотисті ліси або відкриті кущові водно-болотні угіддя[4].
В Україні зростає в лісах на заболочених місцях — у Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу і пн. Степу (по Дінцю і Осколу), рідко[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської, Львівської, Рівненської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей[3].
Джерела |
↑ Dryopteris cristata // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
↑ абв Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 31. (рос.)(укр.)
↑ аб Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
↑ аб Flora of North America. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018. (англ.)
↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018. (англ.)
Це незавершена стаття про Папороті. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |