Ryfujk

Розетта
Основні параметри
Повна назва	Розетта
Організація	ESA
Оператор	ESA
Тип апарата	Міжпланетний зонд
Проліт	Марс, 2867 Штейнс, 21 Лютеція
Штучний супутник	Комета Чурюмова—Герасименко
Дата запуску	2 березня 2004 07:17:00 UTC
Ракета-носій	Аріан 5G+
Космодром	Куру
Тривалість польоту	12 років, 6 місяців, 28 днів
Технічні параметри
Маса	3000 кг
Потужність	850 Вт
Вебсторінка
Вебсторінка	[1]

«Розетта» (англ. Rosetta) — космічний апарат, запущений Європейським космічним агентством 2 березня 2004 року. Мета польоту — дослідження комети Чурюмова-Герасименко^[1], яку було відкрито 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві. Апарат складається з двох частин: власне зонду «Розетта» (англ. Rosetta space probe), що вийшов на орбіту комети, та спускового модуля «Філи» (англ. Philae lander), який здійснив м'яку посадку на комету. Назва зонда походить від Розеттського каменю, за допомогою якого вчені змогли розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи.

У серпні 2014 року апарат вперше в історії підійшов упритул до комети^[2] та супроводжуватиме її до Сонця, а 12 листопада 2014 року на поверхню її ядра здійснив м'яку посадку спусковий апарат «Філи».

Місію апарата завершено 30 вересня 2016 року.

Передумови створення апарату |

1986 року в історії дослідження космічного простору відбулася знаменна подія: на мінімальну відстань до Землі підійшла комета Галлея. Її досліджували космічні апарати різних країн: це й радянські «Вега-1» і «Вега-2», і японські «Suisei» та «Sakigake», і європейський зонд «Джотто». Вчені отримали цінну інформацію про склад і походження комет.

Однак багато питань залишалися нерозв'язаними, тому НАСА і ЄКА почали спільну працю над новими космічними апаратами. НАСА зосередило зусилля над програмами зближення з астероїдами й зустрічі з кометою (скорочено CRAF), із подальшим поверненням зразка ядра комети (CNSR), розробкою чого займалося ЄКА. Новий космічний апарат планувалося розробити на стандартній платформі «Mariner Mark II», що значно скорочувало витрати. Однак, 1992 року НАСА припинила розробку CRAF через бюджетні обмеження. ЄКА стало розглядати НАСА як ненадійного партнера, і почало самостійну розробку КА. До 1993 року стало зрозуміло, що з наявним бюджетом ЄКА політ до комети з подальшим поверненням зразків ґрунту неможливий, тому місія апарата зазнала значних змін. Остаточно вона виглядала так: зближення апарату з астероїдами, зустріч із кометою й дослідження комети, зокрема, висадка спускного апарата.

Мета місії |

Спочатку запуск «Розетти» було заплановано на 12 січня 2003 року. Метою дослідницької місії була обрана комета Виртанена.

Однак у грудні 2002 року сталася відмова двигунів під час запуску ракети-носія «Аріан-5»^[3].

Через недостатню надійність ракети-носія запуск «Розетти» було відкладено^[4]. А пропуск стартового вікна призвів до розробки нової програми польоту.

Новий план передбачав політ до комети 67P/Чурюмова — Герасименко, зі стартом 26 лютого 2004 року й зустріччю з кометою 2014 року^[5]. Після двох скасованих спроб запуску «Розетту» було запущено 2 березня 2004 року о 7:17 UTC^[1]. Крім зміни часу й цілі, місія практично не змінилася. Як і раніше, «Розетта» мала наблизитися до комети й запустити до неї спускний апарат «Філе» (Philae, названий на честь острова Філе на Нілі, де був знайдений обеліск, який містив тексти єгипетськими ієрогліфами та грецькою мовою, і який допоміг розшифрувати єгипетські ієрогліфи).

Місія Rosetta з дослідження комети  – один із найбільш захоплюючих і водночас складних проектів європейської космонавтики.
Місія складається із зонду та спускного модуля Philae. Німецький центр авіації й космонавтики був важливим учасником побудови спускного модуля і здійснює експлуатацію центру з контролю спускного апарату.

«Філе» мав підійти до комети з відносною швидкістю 1 м/с і під час контакту з поверхнею випустити два гарпуни, оскільки слабка гравітація комети не здатна утримати апарат, і він може просто відскочити.

Після закріплення «Філе» мав виконати свою наукову місію:

• визначення параметрів ядра комети;


• дослідження хімічного складу;


• вивчення змін активності комети з часом.

Траєкторія «Розетти» досить складна. Її політ передбачав багато маневрів на орбіті з використанням гравітаційного поля Землі й Марса, і навіть невеликі відхилення могли вплинути на успіх місії.

Спускний модуль |

Докладніше: Філи (космічний апарат)

Маса спускного модуля «Філе» становить 85 кг. Він був спроектований для десяти експериментів із вивчення структурних, морфологічних, мікробіологічних та інших властивостей ядра комети^[6]. 12 листопада 2014 року о 17:35 за київським часом «Філи» успішно здійснив посадку на поверхню комети.

Основу аналітичної лабораторії спускного модуля складають піролізери, газовий хроматограф і мас-спектрометр^[6].

Піролізери |

Для дослідження хімічного та ізотопного складу ядра комети, «Філе» обладнано двома платиновими піролізерами. Перший може розігрівати зразки до температури 180, а другий — до 800 °C. Зразки можуть розігріватися з контрольованою швидкістю. На кожному кроці при підвищенні температури аналізується сумарний об'єм газів, що виділилися^[6].

Газовий хроматограф |

Основним інструментом розподілу продуктів піролізу є газовий хроматограф. Як газ-носій використовується гелій. В апараті використовується кілька різних хроматографічних колонок, здатних аналізувати різні суміші органічних і неорганічних речовин^[6].

Мас-спектрометр |

Для аналізу й ідентифікації газоподібних продуктів піролізу застосовується мас-спектрометр з час-пролітним мас-аналізатором (англ. «time of flying», TOF) детектором^[6].

Планований хід місії |

1 — березень 2004: запуск КА
2 — березень 2005: перший проліт повз Землю
3 — лютий 2007: проліт повз Марс
4 — другий проліт повз Землю
5 — вересень 2008: зближення з астероїдом Штейнс
6 — листопад 2009: третій проліт повз Землю
7 — липень 2010: зближення з астероїдом Лютеція
8 — липень 2011: переведення КА в режим сну
9 — січень 2014: пробудження КА
10 — серпень 2014: вихід на орбіту комети
11 — листопад 2014: посадка зонда на поверхню комети
12 — серпень 2015: завершення місії

• Перший проліт повз Землю (березень 2005)


• Проліт повз Марс (лютий 2007)


• Другий проліт повз Землю (листопад 2007)


• Зустріч з астероїдом Штейнс (5 вересня 2008)


• Третій проліт повз Землю (13 листопада 2009)^[7]
  


• Зустріч з астероїдом Лютеція (10 липня 2010).


• Бездіяльність (травень 2011 — січень 2014)


• Наближення до комети Чурюмова — Герасименко (січень — березень 2014)


• 
  Картографування комети (серпень 2014)


• Висадка спускного апарата (листопад 2014)


• Політ із кометою навколо Сонця (листопад 2014 — грудень 2015)

Хроніка польоту |

• 
  8 листопада 2007 — небесний огляд Каталіна «відкрив» астероїд 2007 VN₈₄, який загрожував зіткненням із Землею. Астроном Денис Денисенко першим повідомив, що тривога помилкова: це «Розетта» наближалася до Землі для здійснення гравітаційного маневру.


• 
  4 серпня 2008 року астероїд Штейнс потрапив у зону видимості зонда. 14 серпня 2008 року була проведена корекція траєкторії польоту, що забезпечило 5 вересня проліт зонда за 800 км від астероїда Штейнс^[8]. 6 вересня апарат передав знімки астероїда з близької відстані^[9]. На його поверхні виявлено 23 кратери діаметром більше 200 метрів. Вузькоспрямована камера NAC (Narrow Angle Camera) апарата перейшла в безпечний режим за кілька хвилин до зближення й усі знімки було зроблено другою, ширококутною камерою WAC (Wide Angle Camera), що істотно погіршило їх якість^[10].


• Увечері 10 липня 2010 р. зонд зблизився з астероїдом Лютеція. Зонд зробив багато знімків астероїда. Усі охочі могли побачити астероїд у прямому ефірі на спеціальній сторінці в Інтернеті^[11].


• о 10:00 за Гринвічем 20 січня 2014 року космічний апарат «Розетта» прокинувся від внутрішнього таймера. Сигнал від апарата було прийнято о 18:17 за Гринвічем (19:17 CET). Почалася підготовка до зустрічі з кометою Чурюмова — Герасименко.


• У липні 2014 р. космічний зонд зафіксував викид водяної пари кометою і в період 13—21 липня виміряв її температуру. Середня температура поверхні ядра комети Чурюмова-Герасименка становить -70 °C. Відстань космічного апарата від комети за цей період скоротилася з 14 тис.км до 5 тис.км^[12].


• У серпні 2014 р. космічний зонд зблизився з кометою. 6 серпня 2014 р. космічний зонд «Розетта» зблизився з ядром комети на відстань 100 км. Одночасно знижена відносна швидкість апарата до 1 м / с^[13].^[14][15][16]
  


• 
  12 листопада 2014 о 18:03 за київським часом надійшов сигнал з зонду «Філе» про успішну посадку на комету Чурюмова — Герасименко.


• Протягом 12-15 листопада апарат «Філи» виконав усі заплановані дослідні роботи з використанням усіх наявних на борту інструментів. Так, за допомогою бура було отримано й проаналізовано зразок ґрунту^[17]. Також отримано дані про температуру й внутрішню структуру комети. Крім того, вдалося зробити знімки місцевості. Усі отримані дані було передано на Землю. Однак після вичерпання запасів енергії апарат перейшов у режим сну, а зв'язок із ним припинився.


• 
  14 червня 2015 апарат «Філи» прокинувся та вийшов на зв'язок із Землею. Через кілька тижнів зв'язок було черговий раз втрачено.


• Станом на серпень 2015 року материнський апарат «Розетта» супроводжував комету під час її найближчого підходу до Сонця, приблизно на півдорозі між орбітами Землі й Марса. Розетта залишається на орбіті навколо 67P, яка перебуває за межами орбіти Марса^[18].


• На початку лютого 2016 року фахівці з німецького центру авіації та космонавтики (DLR), що керують місією «Розетта», повідомили, що контакт з зондом «Філи» втрачено остаточно, і вчені більше не будуть намагатися відновити його^[19].


• «Розетта» завершила свою місію 30 вересня 2016 року. Космічний апарат був спрямований на поверхню комети Чурюмова-Герасименко. У процесі зближення Розетта зробила знімки комети з близької відстані.^[20].

Джерела |

Див. також |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розетта (космічний апарат)

• 
  «Хаябуса» — космічний апарат японського аерокосмічного агентства, призначений для вивчення астероїда Ітокава і доставки зразків його ґрунту на Землю.


• 
  Стардаст — космічний апарат ЕКА, призначений для вивчення комети Вільда 2 і доставки зразку її ґрунту на Землю.


• Список космічних запусків


• Список космічних запусків у 2004 році


• Дослідження Марса

Посилання |

• Сайт «Розетти»


• Схема польоту «Розетти» (Java-аплет)


• К. І. Чурюмов розповідає про космічний апарат Розетта і Філи


• 
  Анімована схема (1,6 Мб), що показує «Розетту» із Землі, 4 березня 2005


• Ученые готовятся к пробуждению космического зонда «Розетта»

Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п о р Дослідження Марса космічними апаратами Діючі місії Орбітальні апарати Mars Express Mars Reconnaissance Orbiter 2001 Mars Odyssey Мангальян MAVEN ExoMars Trace Gas Orbiter Mars Cube One Марсоходи К'юріосіті Хронологія подій Посадкові апарати InSight Завершені місії Пролітні Марінер-4 Mariner 6 Mariner 7 Марс-1† Марс-6 Марс-7 Нодзомі† Зонд-2† Dawn Розетта Орбітальні Марінер-9 Марс-2 Марс-3 Марс-4† Марс-5† Mars Climate Orbiter† Mars Global Surveyor Mars Observer† Фобос (КА) Фобос-1† Фобос-2† Вікінг Вікінг-1 Вікінг-2 Посадкові Бігль-2† Марс-2† Марс-3† Марс-6† Марс-7† Mars Pathfinder Mars Polar Lander† / Deep Space 2† Фенікс Вікінг-1 Вікінг-2 Скіапареллі Марсоходи Prop-M† Sojourner Спіріт Оппортьюніті Спеціальні Зонд-3 Аварії під час старту Марс-1М №1 Марс-1М №2 Марс 1962А Марс 1962B Марінер-3 Марс 1969А Марс 1969В Марінер-8 Космос-419 Марс-96 Фобос-Ґрунт / Інхо-1 Заплановані Розалінд Франклін (марсохід) / Спускна платформа ExoMars(2020) Мангальян-2 (2018) Mars Hope (2020) Mars 2020 (2020) Психея Китайська місія на Марс (2020) Запропоновані BOLD Icebreaker Life Inspiration Mars (2018 або 2021) Mars 2022 Mars Geyser Hopper Марс-Ґрунт Mars One Mars Sample Return Mission MELOS MetNet Northern Light PADME SCIM Sky-Sailor Скасовані концепти ARES МАПЛ Бігль-3 Марс 4NM і Марс-79 Mars-Aster Mars Astrobiology Explorer-Cacher Mars Surveyor Lander Mars Telecommunications Orbiter NetLander Веста Вояджер Red Dragon † вказує на несправність комунікації, через яку дані місії не були отримані

п о р Космічні місії до карликових планет, астероїдів та комет Прольотні Піонер 7 Міжнародний дослідник комет Армада Галлея Джотто Sakigake Suisei Вега 1 Вега 2 Галілео Улісс Клементина† NEAR Shoemaker Кассіні — Гюйгенс Deep Space 1 Стардаст CONTOUR† Розетта Deep Impact EPOXI New Horizons Чан'е-2 PROCYON† Орбітальні NEAR Shoemaker Хаябуса Розетта хронологія Dawn Хаябуса-2 OSIRIS-REx (en route) Спускні NEAR Shoemaker Хаябуса Мінерва† Філи Хаябуса-2 MASCOT (летить) MINERVA-II 1A, 1B, 2 (летить) Ударні Deep Impact Повернення зразків Стардаст Хаябуса Хаябуса-2 OSIRIS-REx Заплановані NEA Scout (проліт, 2020) Люсі (багато обльотів, 2021) DESTINY+ (багато обльотів, 2022) Психея (орбітальний, 2022) Запропоновані AIDA (Hera / DART) (ударний, 2021) CAESAR (повернення зразків, 2024) HAMMER (концепт ударного ядерного апарату) OKEANOS (багато обльотів і повернення зразків, 2026) Скасовані AGORA AIDA Asteroid Redirect Mission Clementine 2 Comet Hopper CONDOR CORSAIR CRAF Дон Кіхот Hayabusa Mk2 MAOSEP Марко Поло New Horizons 2 Веста Пов'язані Пояс астероїдів Захоплення астероїда Гірничопромислове освоєння астероїдів Пілотована місія до астероїда Колонізація астероїдів Церера колонізація Плутон дослідження Веста Малі тіла Сонячної системи навколоземні об'єкти транснептунові об'єкти колонізація троянці Перелік штучних об'єктів на неземних поверхнях Космічні апарати розташовані в хронологічній послідовності за запуском. Курсив позначає діючі місії. † позначає невдалі місії.