Лісандр (ефор) Біографія | Примітки | Джерела |...
ЕфориДавньогрецькі політики
дав.-гр.III ст. до н.е.спартанськийефорЛісандра сина АрістокрітаПелопоннесської війниАгіса IVефорівАгесілаємМандроклідомЛеоніда IIКлеомброта
Лісандр син Лібія дав.-гр. Λύσανδρος | ||
| ||
|---|---|---|
| 243 до н. е. — 242 до н. е. | ||
| | ||
Громадянство: | Лакедемон | |
| Релігія: | Давньогрецька релігія | |
| Батько: | Лібій | |
Лісандр син Лібія (дав.-гр. Λύσανδρος; III ст. до н.е.) — спартанський політичний діяч, ефор.
Біографія |
Лісандр син Лібія був нащадком Лісандра сина Арістокріта видатного спартанського полководця доби Пелопоннесської війни[1]. Згідно Плутарху він мав велику повагу серед громадян Спарти[2]. Лісандр був одним з прихильників молодого царя Агіса IV. Завдяки підтримці царя, його обрали до колегії ефорів. Саме через Лісандра Агіс IV доніс до старійшин свої пропозиції щодо реформування Спартанської держави у вигляді ретри. Так як погляди старійшин розійшлися, долю реформ повинні були вирішити народні збори. Лісандр разом з Агесілаєм та Мандроклідом виступали на народних зборах з промовами у підтримку реформ. Завдяки діяльності ворога реформ, царя Леоніда II ретру було відкинуто. Тоді Лісандр звинуватив Леоніда у порушенні спартанських законів. Представникам царського роду заборонялося одружуватися на іноземках. Разом з цим Лісандр закликав Клеомброта, зятя Леоніда заявити свої права на владу. Він також походив з царського роду Агіадів. Злякавшись Леонід сховався в храмі Афіни Міднодімної разом з дочкою, яка залишила Клеомброта. Він отримав виклик до суду, але не вийшов з храму, і тоді спартанці в 243 році до н. е. передали владу Клеомброту, який підтримав реформи Агіса. Згодом Леоніду вдалося втекти у Тегею[3].
Подальша доля Лісандра невідома.
Примітки |
↑ Павсаній, III 6,4
↑ Плутарх, Агід та Клеомен 6
↑ Плутарх, Агід та Клеомен 12
Джерела |
- Павсаній. «Опис Еллади».
- Плутарх. «Порівняльні життєписи».
