Казбирюк Андрій Федорович Життєпис | Примітки | Джерела |...
Народились 19 жовтняНародились 1845Народились 1849Померли 8 квітняПомерли 1885Померли в КиєвіВипускники Санкт-Петербурзької консерваторіїУкраїнські музичні педагогиРосійські музичні педагогиУкраїнські диригентиРосійські диригентиУкраїнські композиториРосійські композитори
Петербурзькій консерваторіїМ. І. ЗарембиМ. А. Римського-КорсаковаЮ. І. ЙогансенаІмператорського російського музичного товаристваЛермонтоваТютчеваКирилу і МефодіюВолодимиром ПухальськимП. П. ВеймарнВасиль ПетрушевськийЛеоніда Малашкіна
| Казбирюк Андрій Федорович | |
|---|---|
| Народився | 7 (19) жовтня 1845[1] або 7 (19) жовтня 1849 Кавказ |
| Помер | 27 березня (8 квітня) 1885[2][1] Київ, Російська імперія[2] |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Діяльність | диригент, композитор |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Казбирюк Андрій Федорович (* 19 (7) жовтня 1849 (в інших джерелах 1845), Кавказ — † 8 квітня (27 березня) 1885, Київ) — російський та український диригент, композитор та музичний педагог.
Життєпис |
1875 року отримав музичну освіту в Петербурзькій консерваторії, теорію музики — під керівництвом професора М. І. Заремби, композиції та інструментовці вчився у М. А. Римського-Корсакова, контрапункт — у Ю. І. Йогансена.
В музичному училищі Київського відділення Імператорського російського музичного товариства викладав теорію музики, керував хоровим класом.
З 1877 року диригував симфонічними концертами Київського відділення Російського музичного товариства.
Писав романси на твори Лермонтова та Тютчева.
Написав твори для оркестру, фортепіано, хору та голосу, які не були надруковані, окрім кількох романсів та тропаря святим Кирилу і Мефодію для хору в супроводі фортепіано.
Виступав у партнерстві з Володимиром Пухальським.
Вийшли друком його
- посібник з елементарної теорії «Популярне викладення основних начал музичної теоргії, пристосоване для самонавчання», 1884,
- сольфеджіо — «145 сольфеджіо для одного голосу», видане 1887 року,
- посібник по гармонії.
Серед його учнів — музичний критик та композитор П. П. Веймарн.
Василь Петрушевський упорядковував його та Леоніда Малашкіна нотодруки.
Похований в Києві.
Примітки |
↑ аб Н. С. Казбирюк, Андрей Федорович // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIIа. — С. 924.
d:Track:Q24426104d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892919d:Track:Q1291993
↑ аб Г. Риман Казбирюк // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1517.
d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q27776337d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
Джерела |
- Казбирюк Андрій Федорович (рос.)
- Експерт
- Казбирюк Андрій (рос.)
- Казбирюк О. Ф. (рос.)
- УРЕ
- Українці у світі
- Кафедра камерного ансамблю
