Віллем III Зміст Конституціоналізм правління | Відносини із...
Народились 19 лютогоНародились 1817Уродженці БрюсселяПомерли 23 листопадаПомерли 1890Померли в АпелдорніКавалери Великого хреста ордена Дубового вінцяКавалери ордена Золотого рунаКавалери Ордена підв'язкиКавалери Великого Хреста ордена Корони ІталіїКоролі НідерландівВеликі герцоги ЛюксембургуОранська династіяКавалери Вищого ордена Святого БлаговіщенняПоховані в Нівекеркі в Делфті
нід.нім.фр.19 лютого181723 листопада1890НідерландівЛюксембурзький17 березня1849ЛімбурзькийВіллема IIАнни Павлівни18341837Лейденський університет1853католицькоїпротестантськавійни за незалежність Нідерландів1 квітня1872гарлемськомуультрамонтанської1866Німецького союзуПруссіїфранко-прусська війна18 червня1839ШтутгартіСофії, принцесі Вюртемберзькій1879Еммою Вальдек-ПірмонтськоюВільгельміна189018841884салічних законівАдольф
| Віллем III | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Willem III | |||||||||
 | |||||||||
Король Нідерландів | |||||||||
| Час на посаді: | |||||||||
17 березня 1849 — 23 листопада 1890 | |||||||||
| Попередник | Віллем II | ||||||||
| Наступник | Вільгельміна | ||||||||
Великий герцог Люксембурзький | |||||||||
| Час на посаді: | |||||||||
17 березня 1849 — 23 листопада 1890 | |||||||||
| Попередник | Віллем II | ||||||||
| Наступник | Адольф  | ||||||||
| Народився | 19 лютого 1817(1817-02-19)[1][2][…] Брюссель, Бельгія | ||||||||
| Помер | 23 листопада 1890(1890-11-23)[4][3][5](73 роки) Гет-Лоо, Апелдорн, Гелдерланд, Нідерланди, Нідерланди | ||||||||
Рід  Нассау-Оранська династія | |||||||||
| Батько | Віллем II | ||||||||
| Дружина | Софія Вюртемберзька Емма Вальдек-Пірмонтська | ||||||||
| Діти | Віллем Моріс Олександр, принц Оранський Вільгельміна | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
| |||||||||
Віллем III (Вільгельм, нід. Willem III, нім. Wilhelm III., фр. Guillaume III, Віллем Александер Пауль Фредерік Лодевейк; 19 лютого 1817 — 23 листопада 1890) — король Нідерландів та великий герцог Люксембурзький з 17 березня 1849, герцог Лімбурзький, син Віллема II і Анни Павлівни.
У 1834–1837 відвідував Лейденський університет. Між принцом і його батьком існували розбіжності, внаслідок яких принц протягом короткочасного царювання Віллема II майже не брав участі у державних справах. Нідерландський народ радісно вітав вступ у 1849 на престол молодого короля.
Зміст
1 Конституціоналізм правління
2 Відносини із Німеччиною
3 Сім'я. Проблема престолонаслідування. Кінець унії з Люксембургом
4 Примітки
5 Посилання
Конституціоналізм правління |
Віллем III вважав обов'язком триматися в рамках конституції, яку скріпив своєю присягою. Він дозволив собі лише один раз відкрите протиріччя з радниками корони — у 1853, коли внаслідок введення католицької єпископської ієрархії протестантська частина нідерландського населення відчула тривогу. Коли в Амстердам королю була передана масова петиція протестантів, він заявив, що це народний рух ще сильніше скріплює узи, що з'єднують Оранський дім із нідерландським народом. Внаслідок такої заяви уряд Торбеке вийшов у відставку, поступившись місцем консервативному кабінету. Під час святкування 300-літньої річниці початку війни за незалежність Нідерландів, 1 квітня 1872, Віллем III публічно прочитав те місце з акту про звільнення від іспанського панування, в якому заявляється, що государі існують для народів, а не народи для государів. Слідом за тим він висловив гарлемському єпископу в приватній аудієнції своє обурення з приводу ультрамонтанської агітації, яка мала на меті перешкодити святкування згаданої річниці.
Відносини із Німеччиною |
Як великий герцог люксембурзький та герцог лімбурзький нідерландський король був до 1866 членом Німецького союзу. З того часу він почав ставитися до Пруссії з великою недовірою. Коли почалася франко-прусська війна, Віллем III разом із більшою частиною свого народу сподівався, що перемога залишиться на боці Франції.
Сім'я. Проблема престолонаслідування. Кінець унії з Люксембургом |
18 червня 1839 e Штутгарті Віллем одружився на своїй двоюрідній сестрі Софії, принцесі Вюртемберзькій (онучці Павла Першого, який доводився йому дідом по материнській лінії), у них було три сини:
Віллем Ніколас Олександр (1840–1879),- Віллем Фредерік Моріс (1843–1850),
- Віллем Олександр Карл (1851–1884).
У 1879 Віллем III, що не ладнав зі старшим сином від першого шлюбу (який помер ще за життя Віллема), вступив у другий шлюб із молодою принцесою Еммою Вальдек-Пірмонтською. Народжена від цього шлюбу принцеса Вільгельміна і стала королевою після смерті батька (1890), оскільки другий син Віллема також помер молодим у 1884. У силу закону про регентство, виданого у 1884, при малолітній дочці королева Емма стала правителькою Нідерландів. Тим часом у Великому герцогстві Люксембурзькому, де жіноча лінія не користувалася правом престолонаслідування у силу салічних законів, престол не міг перейти до Вільгельміни, і Люксембург очолив ровесник Віллема принц Нассау Адольф.
Примітки |
↑ аб https://rkd.nl/explore/artists/349541
↑ аб RKDartistsd:Track:Q17299517
↑ абвг Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000d:Track:Q63056
↑ аб RKDartistsd:Track:Q17299517
↑ аб The Peeraged:Track:Q21401824
Посилання |
Усі монархи світу. Віллем III (рос.)
|
| ||||||||||
