Мелодія ля-мінор Зміст Історія створення | Музична...
Твори Мирослава Скорика
музичний твірукраїнськогокомпозитораМирослава Скорикафільму«Високий перевал»кінорежисераГаличині1980-х роківсценарійДругою світовою війноюмонтажуОУН-УПАрадянської ідеологіїКДБмузику до кінострічкифлейтифортепіаноперекладенняскрипкиоркестромрозмірітактівліричнийітал.оперубалетвіолончеліпартитуриджазовупопулярну музику1980-х1990-хімпровізаційнооктавуритмічнимРосіїУкраїни
| |||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
Мелодія ля-мінор — музичний твір українського композитора Мирослава Скорика, написаний ним до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.
Зміст
1 Історія створення
2 Музична структура
3 Популярність та визнання
4 Видання та перекладення
5 Виконання
6 Порушення авторських прав
7 Посилання
Історія створення |
Кінострічка, що мала робочу назву «Партії рядова», розповідає про повоєнні роки в Галичині і знімалася на початку 1980-х років. Попри те, що оригінальний сценарій акцентував увагу на трагедії, принесеній у звичайну галицьку сім'ю Другою світовою війною, під тиском владних структур картина зазнала значних змін вже на етапі монтажу, щоб зображувати діяльність ОУН-УПА крізь призму радянської ідеології.[1]
Режисер картини, не поділяючи трактування сценарію, що його нав'язували представники КДБ, звернувся до Мирослава Скорика з проханням скласти таку музику до кінострічки, яка могла б «розказати» глядачеві те, чого не можна показати.[2]
Вперше твір прозвучав для флейти і фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.[3]
Музична структура |
«Мелодія ля-мінор» для скрипки і фортепіано
Композиція написана у розмірі 4/4, головна тональність — ля-мінор, складається з 50 тактів та має виражений ліричний характер. Кульмінація має виконуватися постійно підсилюючись та виразно (італ. poco crescendo ed affettuoso). Тривалість «Мелодії ля-мінор» у оригінальному укладенні для фортепіано і скрипки становить приблизно 3 хвилини 12 секунд.
Популярність та визнання |
Попри значний творчий доробок композитора, який включає оперу, балет, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіанні соло, зокрема 7 варіянтів партитури для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів та театральних вистав, джазову та популярну музику, «Мелодія ля-мінор» насьогодні є найбільш впізнаваним та найчастіше виконуваним його твором.
«Мелодія ля-мінор» в різних аранжуваннях стала своєрідним «інтонаційним знаком» кінця 1980-х — 1990-х років. Як видається, основна причина такого визнання — напрочуд влучно знайдена мелодична ідея, сполучення імпровізаційно-розповідної манери з афектованим кульмінаційним широким ходом на октаву, з вибагливим ритмічним малюнком, що сприймається і як схвильований ліричний монолог, і як тужливий наспів скрипки народного віртуоза. При всій традиційності виразових засобів ця музика зовсім не банальна, в вибагливому візерунку «Мелодії» немало ефектів «ілюзії сприйняття», раптових «переключень» в іншу сферу.[4]
Видання та перекладення |
- Мирослав Скорик, Роман Репка. Мелодія. Фортепіанна музика. (2003)
- Львівський камерний оркестр «Академія». La belle musique. (2005)
- Оркестр «Київ-Класик». Моя Україна. Класична музика українських композиторів. (2005)
Богдана Півненко, Ірина Стародуб, Мирослав Скорик. Твори для скрипки та фортепіано. (2007)
Мирослава Которович, Державний камерний ансамбль «Київські солісти». Сотворіння. (2006)- У 2007 році українська співачка Оксана Білозір записала пісню «Свіча», слова якої поет-пісняр Богдан Стельмах поклав на «Мелодію ля-мінор» Мирослава Скорика. Пісня присвячена трагедії Голодомору в Україні 1932-33 років, у серпні 2007 на неї було знято відеокліп, презентований широкому загалу у вересні того ж року до 75-ої роковини Голодомору.[5]
Виконання |
- Скрипка (Б. Півненко) & фортепіано (І. Стародуб)[6]
- Молодіжний академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» & Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солістка: Софія Соловій. Диригент: Мирослав Скорик [7]
Богдана Півненко & «Київська Камерата»[8]
- Класичний академічний хор Барселони & Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії[9]
Оксана Білозір — «Свіча»[10]
Ярослав Джусь, бандура і оркестр.
Порушення авторських прав |
«Мелодія ля-мінор» часто використовується без відома та згоди автора у комерційних цілях — зокрема, у багатосерійному фільмі виробництва Росії і України «Доярка из Хацапетовки» (2007).[11]
Посилання |
↑ Інтерв'ю письменника Олександра Денисенка для газети «Дзеркало тижня».
↑ Іван Вакарчук: «Мирослав Скорик — це творча особистість, без котрої українську музику не можна уявити» — Веб-сторінка Львівського національного університету ім. Івана Франка
↑ Мирослав Скорик: «Соломія Крушельницька порадила моїм батькам послати мене в музичну школу…» — інтерв'ю для газети «Хрещатик».
↑ Любов Кияновська: Стильова еволюція галицької музичної культури XIX–XX ст. Інтернет-часопис MUSICA UKRAINICA.
↑ Білозір разом з поляками запалили музичну «Свічу» в пам'ять Голодомору — сайт інформагенції УНІАН
↑ Spiritual Hymn of Ukraine melody. Мирослав Скорик, Мелодія на YouTube
↑ «Мелодія» - Мирослав Скорик на YouTube
↑ Bogdana Pivnenko & «Kyiv Camerata». M.Skoryk.«Melody» на YouTube
↑ MYROSLAV SKORYK - MELODY - arranged and orchestrated by MELANI MESTRE - Barcelona Classic Academy Choir - Lviv Symphony Orchestra - Palau De La Musica , BARCELONA на YouTube
↑ Голодомор 1932-1933: Оксана Білозір - СВІЧА на YouTube
↑ Інтерв'ю Мирослава Скорика для порталу www.gazeta.ua