Мелодія ля-мінор Зміст Історія створення | Музична...


Твори Мирослава Скорика


музичний твірукраїнськогокомпозитораМирослава Скорикафільму«Високий перевал»кінорежисераГаличині1980-х роківсценарійДругою світовою війноюмонтажуОУН-УПАрадянської ідеологіїКДБмузику до кінострічкифлейтифортепіаноперекладенняскрипкиоркестромрозмірітактівліричнийітал.оперубалетвіолончеліпартитуриджазовупопулярну музику1980-х1990-хімпровізаційнооктавуритмічнимРосіїУкраїни











Мелодія ля-мінор — музичний твір українського композитора Мирослава Скорика, написаний ним до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.




Зміст






  • 1 Історія створення


  • 2 Музична структура


  • 3 Популярність та визнання


  • 4 Видання та перекладення


  • 5 Виконання


  • 6 Порушення авторських прав


  • 7 Посилання





Історія створення |


Кінострічка, що мала робочу назву «Партії рядова», розповідає про повоєнні роки в Галичині і знімалася на початку 1980-х років. Попри те, що оригінальний сценарій акцентував увагу на трагедії, принесеній у звичайну галицьку сім'ю Другою світовою війною, під тиском владних структур картина зазнала значних змін вже на етапі монтажу, щоб зображувати діяльність ОУН-УПА крізь призму радянської ідеології.[1]
Режисер картини, не поділяючи трактування сценарію, що його нав'язували представники КДБ, звернувся до Мирослава Скорика з проханням скласти таку музику до кінострічки, яка могла б «розказати» глядачеві те, чого не можна показати.[2]
Вперше твір прозвучав для флейти і фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.[3]



Музична структура |




«Мелодія ля-мінор» для скрипки і фортепіано


Композиція написана у розмірі 4/4, головна тональність — ля-мінор, складається з 50 тактів та має виражений ліричний характер. Кульмінація має виконуватися постійно підсилюючись та виразно (італ. poco crescendo ed affettuoso). Тривалість «Мелодії ля-мінор» у оригінальному укладенні для фортепіано і скрипки становить приблизно 3 хвилини 12 секунд.



Популярність та визнання |


Попри значний творчий доробок композитора, який включає оперу, балет, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіанні соло, зокрема 7 варіянтів партитури для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів та театральних вистав, джазову та популярну музику, «Мелодія ля-мінор» насьогодні є найбільш впізнаваним та найчастіше виконуваним його твором.
«Мелодія ля-мінор» в різних аранжуваннях стала своєрідним «інтонаційним знаком» кінця 1980-х — 1990-х років. Як видається, основна причина такого визнання — напрочуд влучно знайдена мелодична ідея, сполучення імпровізаційно-розповідної манери з афектованим кульмінаційним широким ходом на октаву, з вибагливим ритмічним малюнком, що сприймається і як схвильований ліричний монолог, і як тужливий наспів скрипки народного віртуоза. При всій традиційності виразових засобів ця музика зовсім не банальна, в вибагливому візерунку «Мелодії» немало ефектів «ілюзії сприйняття», раптових «переключень» в іншу сферу.[4]



Видання та перекладення |



  • Мирослав Скорик, Роман Репка. Мелодія. Фортепіанна музика. (2003)

  • Львівський камерний оркестр «Академія». La belle musique. (2005)

  • Оркестр «Київ-Класик». Моя Україна. Класична музика українських композиторів. (2005)


  • Богдана Півненко, Ірина Стародуб, Мирослав Скорик. Твори для скрипки та фортепіано. (2007)


  • Мирослава Которович, Державний камерний ансамбль «Київські солісти». Сотворіння. (2006)

  • У 2007 році українська співачка Оксана Білозір записала пісню «Свіча», слова якої поет-пісняр Богдан Стельмах поклав на «Мелодію ля-мінор» Мирослава Скорика. Пісня присвячена трагедії Голодомору в Україні 1932-33 років, у серпні 2007 на неї було знято відеокліп, презентований широкому загалу у вересні того ж року до 75-ої роковини Голодомору.[5]



Виконання |



  • Скрипка (Б. Півненко) & фортепіано (І. Стародуб)[6]

  • Молодіжний академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» & Національна заслужена академічна капела України «Думка». Солістка: Софія Соловій. Диригент: Мирослав Скорик [7]


  • Богдана Півненко & «Київська Камерата»[8]

  • Класичний академічний хор Барселони & Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії[9]


  • Оксана Білозір — «Свіча»[10]


  • Ярослав Джусь, бандура і оркестр.



Порушення авторських прав |


«Мелодія ля-мінор» часто використовується без відома та згоди автора у комерційних цілях — зокрема, у багатосерійному фільмі виробництва Росії і України «Доярка из Хацапетовки» (2007).[11]



Посилання |





  1. Інтерв'ю письменника Олександра Денисенка для газети «Дзеркало тижня».


  2. Іван Вакарчук: «Мирослав Скорик — це творча особистість, без котрої українську музику не можна уявити» — Веб-сторінка Львівського національного університету ім. Івана Франка


  3. Мирослав Скорик: «Соломія Крушельницька порадила моїм батькам послати мене в музичну школу…» — інтерв'ю для газети «Хрещатик».


  4. Любов Кияновська: Стильова еволюція галицької музичної культури XIX–XX ст. Інтернет-часопис MUSICA UKRAINICA.


  5. Білозір разом з поляками запалили музичну «Свічу» в пам'ять Голодомору — сайт інформагенції УНІАН


  6. Spiritual Hymn of Ukraine melody. Мирослав Скорик, Мелодія на YouTube


  7. «Мелодія» - Мирослав Скорик на YouTube


  8. Bogdana Pivnenko & «Kyiv Camerata». M.Skoryk.«Melody» на YouTube


  9. MYROSLAV SKORYK - MELODY - arranged and orchestrated by MELANI MESTRE - Barcelona Classic Academy Choir - Lviv Symphony Orchestra - Palau De La Musica , BARCELONA на YouTube


  10. Голодомор 1932-1933: Оксана Білозір - СВІЧА на YouTube


  11. Інтерв'ю Мирослава Скорика для порталу www.gazeta.ua









Popular posts from this blog

117736 Шеррод Примітки | Див. також | Посилання | Навігаційне...

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Маріан Котлеба Зміст Життєпис | Політичні погляди |...