Левоча Зміст Історія | Освіта | Пам'ятки культури |...
Банська ШтявницяСписький ГрадЛевочаВлколінецьБардіївДерев'яні церкви словацьких Карпат
Міста СловаччиниГромади СловаччиниНаселені пункти, засновані 12491249 у ЄвропіСвітова спадщина у Словаччині
словац.СловаччиніЛевоцькому окрузіПряшівського краюСловаччиниЛевоцьких гірПряшівПопрадЖилінаСпішським ГрадомЮНЕСКОдитячих садківпочаткових шкілгімназіїготичнимиренесанснимиПавла з Левочі20112001Вікісховище
Левоча словац. Levoča [?] | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
49°01′22″ пн. ш. 20°35′26″ сх. д.H G O | |||||
Країна | Словаччина | ||||
Край | Пряшівський | ||||
Округ | Левоча Спішска Нова Вес → SPARQL ← | ||||
Столиця для | Левоча | ||||
Перша згадка | 1249 | ||||
Сусіди |
| ||||
Водойма | Q13402777? (струмок) | ||||
Висота над р.м. | 628 м | ||||
Площа | 114,77 км² | ||||
Населення | 14 716 | ||||
Міста-побратими | Ланьцут, Літомишль[d] | ||||
Телефонний код | +421-053 | ||||
Автомоб. ном. | LE | ||||
Поштовий індекс | 054 01 | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса | Mestský úrad Námestie Majstra Pavla 4 | ||||
Веб-сторінка | levoca.sk | ||||
mailto:mesto@levoca.sk | |||||
Староста | Мирослав Вілковський | ||||
Ідентифікатори і посилання | |||||
код LAU (NUTS) | SK543292[2] | ||||
OpenStreetMap | пошук у Nominatim ↑388252 ·R (Левоча, Спішска Нова Вес) | ||||
GeoNames | 724294 | ||||
Карта | |||||
Левоча (Пряшівський край) | |||||
Levoča на Вікісховищі |
Левоча, Списький Град і пов'язані з ними культурні пам'ятки | |
---|---|
Levoča, Spišský Hrad and the Associated Cultural Monuments [3] | |
Світова спадщина | |
Левоча, Списький Град і пов'язані з ними культурні пам'ятки | |
49°01′22″ пн. ш. 20°35′26″ сх. д. / 49.02277777780577850° пн. ш. 20.59055555558378003° сх. д. / 49.02277777780577850; 20.59055555558378003 | |
Країна | Словаччина |
Тип | Культурний |
Критерії | iv |
Об'єкт № | 620 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1993 (17 сесія) |
Левоча на Вікісховищі |
Левоча (словац. Levoča) — місто в Словаччині, Левоцькому окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини, на південних схилах Левоцьких гір, на лівому березі Левоцького потоку, на автошляху Пряшів—Попрад—Жиліна.
У 2009-му році історичний центр міста разом з Спішським Градом та асоційованими об'єктами було занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.[4]
Зміст
1 Історія
2 Освіта
3 Пам'ятки культури
3.1 Храми
3.2 Події
4 Населення
4.1 Видатні постаті
5 Міста-побратими
6 Примітки
7 Посилання
Історія |
Вперше згадується у 1249-му році.
Освіта |
У місті працює 6 дитячих садків, 6 початкових шкіл, 6 середніх шкіл, в тому числі 2 гімназії.
Пам'ятки культури |
Історичний центр міста завдяки залишкам фортеці та багатьом збереженим культурним пам'яткам має середньовічний характер. Найвизначнішою пам'яткою міста є Собор св. Якуба з кінця 14 століття з 11 готичними та ренесансними вівтарями, в тому числі головним вівтарем святого Якова з 1507—1518 рр. — найвищий готичний дерев'яний вівтар (висота 18,62 м)- твір майстра Павла з Левочі.
Інші пам'ятки:
- Площа майстра Павла з більш ніж 60 будинками з 14-15 ст. (у тому числі Будинок майстра Павла, Будинок Турзо, Будинок Маріаші).
- Левочська ратуша з 15 століття, частина якої служить як експозиція Списького музею,
- «Клітка ганьби» з 16 століття на карання деліктів,
- «Великий жупний дім» з 1806-1826 рр.,
- міський театр з половини 19 століття,
- міська фортеця (збереглися 4/5 з 2,5 км),
- залишки старої фортеці на місці над Мар'янською горою — т. зв. «Бург» або «Град».
Храми |
- гімназіяльний — «чорний» костел з першої половини 14 століття, тзв. «старий костел міноритів» перебудований в 1671 році,
- собор св. Якуба з кінця 14 століття,
- протестантська кірха з 1825-1837 рр.,
- костел св. Духа в стилі бароко з 1748-1755 рр. з монастирем міноритів збудований після пожежі на місці найстарішого костелу в місті,
- базиліка Діви Марії на Мар'янській горі, де відбуваються відомі прощі, у 1995 році тут побував Папа римський (зафіксовано приблизно 650 000 прочан).
Події |
У місті щорічно відбуваються
- «Дні майстра Павла» — культурно-фольклорні свята у липні-серпні
- «Левоцька проща» на Мар'янській горі — у червні-липні.
Населення |
У місті проживає 14 830 осіб (за даними останнього перепису населення 2011 року).
Національний склад населення (за даними перепису населення — 2001 року):
словаки — 87,07 %
цигани (роми) — 11,20 %
чехи — 0,33 %
русини — 0,31 %
угорці — 0,10 %
українці — 0,07 %
німці — 0,06 %
поляки — 0,04 %
Склад населення за належністю до релігії станом на 2001 рік:
римо-католики — 79,54 %,
греко-католики — 3,87 %,
протестанти (еванєлики) — 1,61 %,
православні — 0,63 %,- не вважають себе вірянами або не належать до жодної вищезгаданої конфесії — 13,58 %
Видатні постаті |
майстер Павол з Левочі (*c. 1465/1470-1480 — 1537—1542) — скульптор, різбяр, автор найвищого вівтаря у світі. Після 1500 року осів у Левочі і заснував тут майстерню, його твори знаходяться не лише на Спиші, але і в історичному Шариші, Ліптові та Гемері
Даніель Горчічка (1640—1648) — словацько-чеський письменник, поет, драматург.- в місті побували або вчилися у Левоцькому ліцеї словацькі народні будителі та письменники Ян Ботто, Янко Краль, Людовіт Кубані, Вавро Шробар та інші
Янош Ромбауер, (Йоганн Ромбауер) (1782—1849) — словацький художник, котрий тривалий час працював і мешкав у Російській імперії.
Міста-побратими |
Літомишль, Чехія
Старий Сонч, Польща
Кальварія-Зебжидовська, Польща
Ланьцут, Польща
Кестхей, Угорщина
Примітки |
↑ Počet obyvateľov SR k 31. 12. 2017 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky, 2018.
d:Track:Q13371586d:Track:Q1780d:Track:Q31927054
↑ Levoča. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk). // детальні статистичні дані
↑ * Назва в офіційному англомовному списку
↑ Levoča, Spišský Hrad and the Associated Cultural Monuments. http://whc.unesco.org (англ.). UNESCO. Процитовано 26.05.2014.
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Левоча
www.levoca.sk — офіційний сайт міста (словац.)
Levoča - …. e-obce.sk ((словац.)). :
- населення
- історія
- природа
- культура
- дані про національний та конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини
|
|
|