Піщанка чебрецелиста Зміст Опис | Поширення | Галерея |...
Піщанка (рослина)Флора ЄвропиФлора АфрикиФлора АзіїФлора УкраїниФлора КавказуРослини, описані 1753
видродиниГвоздичнілат.бджолисамозапиленняАфрикаКавказАзіяЄвропаУкраїна
? Піщанка чебрецелиста Arenaria serpyllifolia | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||
Arenaria serpyllifolia L., 1753 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Вікісховище:
Віківиди:
EOL:
ITIS:
NCBI:Піщанка чебрецелиста[1][2] (Arenaria serpyllifolia) — вид квіткових рослин родини Гвоздичні (Caryophyllaceae). Видова назва лат. serpyllifolia означає «листя як у Thymus serpyllum»[3].
Зміст
1 Опис
2 Поширення
3 Галерея
4 Примітки
5 Джерела
Опис |
Це однорічна або дворічна трав'яниста рослина. Стебла прямостійні, досягають 10–30 см у висоту, густо опушені білими волосками, як правило, сильно гіллясті від основи. Листя 4–12 мм довжиною й 3–7 мм в ширину. Білі квіти згруповані в суцвіття. Квіти мають 5 пелюсток 1,8–2,7 мм, 5 чашолистків довжиною 3–4 мм і 10 тичинок. Плід — яйцеподібна капсула з ниркоподібним насінням блідо-коричневого кольору. Число хромосом, 2n = 40.
Період цвітіння з травня по вересень, і зазвичай відкрито одночасно тільки кілька квіток. Світлолюбна. Запилювачами є бджоли, також відбувається самозапилення.
Поширення |
Батьківщина. Африка: Ефіопія; Алжир; Єгипет; Марокко; Туніс. Кавказ: Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя, Західний Сибір, Європейська частина. Азія: Японія; Корея; Китай; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Афганістан; Іран; Ірак; Ліван; Сирія; Туреччина; Індія; Непал; Пакистан; Філіппіни — Лусон. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Гібралтар; Іспанія. Натуралізований. Австралія; Нова Зеландія; Канада; Сполучені Штати; Гаїті (острів); Аргентина; Чилі; Уругвай. Населяє пустирі, оброблені поля, пагорби крейди, скелі й прибережні піски.
Галерея |
Примітки |
↑ Довідник назв рослин України
↑ Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч.1. Біосферні заповідники. Природні заповідники / Колектив авторів під ред. В. А. Онищенка і Т. Л. Андрієнко. — Київ: Фітосоціоцентр, 2012. — с. 141.
↑ Dictionary of Botanical Epithets
Джерела |
Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
Flora Vascular (ісп.)
The Euro+Med PlantBase (англ.)
 | Це незавершена стаття про Гвоздичні. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
