Корбініан Бродман Зміст Життєвий шлях | Поля Бродмана |...
Народились 17 листопадаНародились 1868Померли 22 серпняПомерли 1918Померли в МюнхеніВипускники Мюнхенського університетуНауковці Тюбінгенського університетуНауковці Мюнхенського університетуПомерли від зараження кровіВипускники Берлінського університетуВипускники Лейпцизького університетуВипускники Фрайбурзького університету
нім.німецькийневропатологкори великих півкульцитоархітектонічнихгістологічнихполя (або зони) Бродманаселі Ліґґерсдорфнім.Гоенфельс (Констанц)НімеччинімедицинуМюнхеніВюрцбурзіБерлініФрайбурзі1895університету ЛозанниШвейцаріїЛейпцігському університеті1898склерозуЄнського університетунім.19001901ФранкфуртіАлоїза Альцгеймерафр.нім.1902Берлінського університетунім.нім.Тюбінгенському університетіГаллеУніверситету МюнхенасепсисупневмоніїПолями Бродманагістологічнихнім.
| Корбініан Бродман | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 листопада 1868(1868-11-17)[1] Гоенфельс |
| Помер | 22 серпня 1918(1918-08-22)[1](49 років) Мюнхен, Баварія ·сепсис |
| Громадянство (підданство) |  Німецька імперія |
| Діяльність | невролог, нейробіолог, психіатр |
| Галузь | неврологія |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Заклад | Тюбінгенський університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| |
Корбиниан Бродман (нім. Korbinian Brodmann) (17 листопада 1868 — 22 серпня 1918) німецький невропатолог, який прославився завдяки поділу кори великих півкуль на 52 цитоархітектонічних (гістологічних) зони. Нині ці зони відомі як поля (або зони) Бродмана.[2]
Зміст
1 Життєвий шлях
2 Поля Бродмана
3 Примітки
4 Посилання
Життєвий шлях |
Корбініан Бродман народився в селі Ліґґерсдорф(нім. Liggersdorf), тодішній провінції Гогенцоллерн що нині належить до громади Гоенфельс (Констанц) в Німеччині, і вивчав медицину в Мюнхені, Вюрцбурзі, Берліні і Фрайбурзі, де й отримав медичний диплом в 1895 році. Згодом він навчався в медичній школі університету Лозанни у Швейцарії, після чого працював в університетській клініці в Мюнхені. Здобув звання доктора медицини в Лейпцігському університеті в 1898 році, захистивши дисертацію з хронічного епендімального склерозу. Працював у психіатричній клініці Єнського університету, з Людвігом Бінсвангером (нім. Ludwig Binswanger), а також, з 1900 по 1901 рік, муніципальному психоневрологічному інтернаті в Франкфурті. Там він зустрів Алоїза Альцгеймера, який найбільше вплинув на рішення Крбініана продовжувати фундаментальні дослідження в вивченні мозку.
Korbinian Brodmann, Oskar Vogt, Cécile Vogt, Max Borchert, Max Lewandowsky. Original in C. u. G. Vogt-Archiv, Universität Düsseldorf
Після цього Бродман почав працювати в 1901 році з Сесіль (фр. Cécile Vogt-Mugnier) і Оскаром Фогтом (нім. Oskar Vogt) в приватному інституті «Neurobiologische Zentralstation» в Берліні, і в 1902 році в Нейробіологічній лабораторії Берлінського університету. У 1915 році він вступив до Інституту дослідження мозку (нім. Kaiser-Wilhelm-Institut für Hirnforschung).
В 1909 році він опублікував Оригінальне дослідження кіркової цитоархитектоніки виданні під назвою «Vergleichende Lokalisationslehre der Großhirnrinde in ihren Prinzipien dargestellt auf Grund des Zellenbaues» (нім. порівняльні дослідження локалізації в корі головного мозку, її фундаментальні основи представлені з огляду на їхню клітинну архітектуру).
У наступні роки він працював у Тюбінгенському університеті, де йому було присуджено звання повного професора (1913), а з 1910 по 1916 р. — як лікар і керівник анатомічної лабораторії в університетській психіатричній клініці. У 1916 році він переїхав до Галле, щоб працювати в міської лікарні «Nietleben». Нарешті, в 1918 році, він прийняв запрошення з Університету Мюнхена очолити відділ гістології в психіатричному дослідному центрі.
Помер 22 серпня 1918 року в Мюнхені від сепсису внаслідок пневмонії, не доживши до 50 років .
Поля Бродмана |
Сучасні зображеннях областей Бродмана
Зони, які він визначив у мозку, тепер називаються Полями Бродмана. Існує 52 поля, згруповані в 11 гістологічних регіони.[3] Бродман використовував різні критерії для створення карти людського мозку, вивчаючи як грубо-анатомічні, так і клітинно-мікроскопічні відмінності між ділянками кори.[4]
Корбініан Бродман визначив, що ці ділянки з різною структурою виконують і різні функції.[5] І дійсно, деякі з цих областей були пізніше пов'язані з певними нервововими функціями, наприклад:
Поля Бродмана 41 і 42 в скроневій області, пов'язані із слухом
Поле Бродмана 45 і поле Бродмана 44 відповідають мовній зоні Брока у людини
Поля Бродмана 1,2 і 3 у постцентральній звивині тім'яної частки належать до соматосенсорної кори (тілесні відчуття)
Поля Бродмана 17 і 18 в потиличній частці належать до первинної візуальної кори.
Робота Корбініана Бродмана вплинула в свою чергу на Оскара Фогта (нім. Oskar Vogt), який у подальшому визначив понад 200 різних ділянок головного мозку.
Примітки |
↑ аб Who Named It?d:Track:Q66683
↑ Stanley Finger (2001). Origins of Neuroscience: A History of Explorations Into Brain Function. Oxford University Press. с. 42–. ISBN 978-0-19-514694-3. Процитовано 26 January 2013.
↑ Edwin Clarke; Kenneth Dewhurst; Michael Jeffrey Aminoff (1996). An Illustrated History of Brain Function: Imaging the Brain from Antiquity to the Present. Norman Publishing. с. 123–. ISBN 978-0-930405-65-6. Процитовано 26 January 2013.
↑ Philosophy of Psychology and Cognitive Science: A Volume of the Handbook of the Philosophy of Science Series. Elsevier. 23 October 2006. с. 147–. ISBN 978-0-08-046662-0. Процитовано 26 January 2013.
↑ Mark F. Bear; Barry W. Connors; Michael A. Paradiso (2007). Neuroscience: Exploring the Brain. Lippincott Williams & Wilkins. с. 197–. ISBN 978-0-7817-6003-4. Процитовано 26 January 2013.
Посилання |
Корбініан Бродман (1868—1918). стаття професора Лоуренса Гері
Мікроскопія ділянок мозку. Тюбінгенський університет (1911). Приписується Корбініану Бродману (німецька мова)
. Корбиниана Бродмана WhoNamedIt
