Тель-Авів Зміст Історія | Назва | Клімат | Населення |...
Населені пункти, засновані 1909Міста ІзраїлюТель-Авів
івр.араб.ІзраїлюЄрусалимаузбережжіСередземного моряЄрусалимуагломераціїҐуш-Дан19481949Дональд ТрампЄрусалимІзраїлюАрхеологічнірозкопкибаштбрамбронзовою добоюмурхрам«народами моря»залізної добиперськоїелліністичноїфараонаЄгиптуТутмоса ІІІ-огоБіблії1099хрестоносціПершого хрестового походумусульманамиЄрусалимського королівства1192СаладиномРічардом Левове серце1268ера хрестоносцівмамелюкамисултанаБейбарса16 сторіччіОттоманської імперії1799Наполеон Бонапарт18061886Єврейська1882сефардівашкеназі1909бедуїнів1949передмістяЯффаМеїра ДізенгофаДавидом Бен-ГуріономБат-ЯмРішон-ле-ЦіонНеве-Цедекгебрейської мовиЯфетСубтропічний середземноморськийопадівсерпеньбанкистрахові компаніїроздрібноїоптової торгівліТуризмекономіціВВПтранспортним вузломізраїльських залізницьавтобуснихСередземному моріготеліпаркибульварівБульвар РотшильдівМузеїТель-Авівський музей мистецтвдіаспориТель-Авівському університетівиборювання незалежности Ізраїлю за часів Британського мандатугімназіїЯффо1909ЖаботинськогоТель-Авівському університеті1953Бар-Іланському університетіРамат-ГаністудентівколеджівГабімаівритомовнийБейт АріельТель-Авівський музей образотворчих мистецтвграфітібаугаузЛГБТтуристів ЛГБТДевід КауфманСіднейСан-Францископарад гордостіЕйтана ФоксаВежа Кір'яКір'яВежа МаткалElco International TowerПарк цамеретБейт РубінштейнХмарочос Маєр РотшильдВежа Неве-Цедекпарк Чарлс КлорГабімаМіжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона
Тель-Авів—Яфо תל אביב-יפו تَلّ أَبِيب
| ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Променад Тель-Авіва | ||||||||
Основні дані | ||||||||
32°04′ пн. ш. 34°47′ сх. д. / 32.067° пн. ш. 34.783° сх. д. / 32.067; 34.783Координати: 32°04′ пн. ш. 34°47′ сх. д. / 32.067° пн. ш. 34.783° сх. д. / 32.067; 34.783 | ||||||||
Країна | Ізраїль | |||||||
Регіон | Тель-Авівський округ | |||||||
Столиця для | Тель-Авівський округ (округи Ізраїлю) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1909 | |||||||
Площа | 70 км² | |||||||
Населення | 405,0 тис.чол. | |||||||
· густота | 51,788 осіб/км² | |||||||
Агломерація | 3 850 000 .чол. | |||||||
Висота НРМ | 5 ± 1 м | |||||||
Назва мешканців | івр. תל אביבי, івр. תל אביבית і есп. Tel-Avivano | |||||||
Міста-побратими | Тулуза (1958), Філадельфія (1966), Франкфурт-на-Майні (1980), Буенос-Айрес, Кишинів (2000), Варшава (1992), Мілан (16 жовтня 1997), Нью-Йорк (1996), Лодзь (1994), Панама (2013), Салоніки (1994), Барселона (вересень 1998)[2], Ізмір (1996)[3], Сан-Паулу (2004), Пекін, Канни, Газа (вересень 1998)[2], Бонн (1983), Будапешт (23 листопада 1989), Белград, Ессен, Софія, Алмати, Інчхон, Москва, Відень, Кельн, Осло, Венеція, Мехіко, Аддис-Абеба, Ріо-де-Жанейро, Амстердам (община)[d] | |||||||
Телефонний код | 972 3 | |||||||
Часовий пояс | UTC+2 | |||||||
GeoNames | 293397 | |||||||
OSM | r1382494 ·R | |||||||
Поштові індекси | 61000–61999 | |||||||
Міська влада | ||||||||
mayor of Tel Aviv-Yafo[d] | Рон Хульдаї | |||||||
Веб-сторінка | www.tel-aviv.gov.il | |||||||
Мапа | ||||||||
Тель-Авів—Яфо у Вікісховищі? | ||||||||
Portal:Tel Aviv[d] |
Тель-Аві́в—Яфо́ (івр. תֵּל אָבִיב-יָפוֹ, араб. تل أبيب - يافا, назва міста після об'єднання Тель-Авіва і Яффи), скорочено Тель-Аві́в — друге за розміром і значенням місто Ізраїлю, після Єрусалима. Розташоване на узбережжі Середземного моря приблизно за 60 км на північний захід від Єрусалиму. Населення міста — 405 100 осіб (2010). Тель-Авів є центром агломерації Ґуш-Дан із людністю в 3'800'100 осіб.
Тель-Авів був столицею Ізраїлю в травні 1948 — грудні 1949 року. У Тель-Авіві знаходиться міністерство оборони, а також Генеральний штаб.
6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Внаслідок рішення Трампа США перенесуть своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалима.[4]
Зміст
1 Історія
1.1 Яффа
1.2 Тель-Авів
2 Назва
3 Клімат
4 Населення
5 Господарство
6 Транспорт
7 Туризм
8 Освіта
9 Культура
9.1 ЛГБТ в Тель-Авіві
10 Персоналії
10.1 Уродженці Тель-Авіва
11 Галерея
12 Панорама
13 Примітки
14 Посилання
Історія |
Яффа |
Археологічні розкопки датують основи будівлі башт і брам середньою бронзовою добою. Масивний мур міста і храм, що датується пізньою бронзою, пов'язаний із «народами моря». Знайдені окремі оселі з залізної доби, фараонської, перської і елліністичної діб історії Ізраїлю.
Місто вперше згадане в письмових джерелах у зв'язку із завоюванням фараона Єгипту Тутмоса ІІІ-ого 1470 року до Р. Х.
Яффа (Яфо) згадується кілька разів у Біблії:
- місце відправки пророка Йони на кораблі до Таршішу,
- для означення межі ізраїльського коліна Дана,
- яко порт, через який доставлялася деревина з Лівану задля побудови Першого Храму в Єрусалимі за царя Соломона.
1099 року хрестоносці Першого хрестового походу взяли Яффу, що була залишена мусульманами. Місто було зміцнено, а гавань — поліпшена. Яффа була головним портом Єрусалимського королівства.
1192 року захоплена Саладином, але відтак відвойована Річардом Левове серце.
1268 року в місті закінчилася ера хрестоносців його взяттям і руйнуванням мамелюками султана Бейбарса.
У 16 сторіччі місто перейшло до Оттоманської імперії. 1799 року Наполеон Бонапарт узяв місто.
Населення міста становило 1806 року — 2500 мешканців, 1886 року — 17000. Єврейська громада Яффи 1882 року становила 1500 сефардів і ашкеназі.
Тель-Авів |
Місто Тель-Авів засноване 1909 року на викупленій у бедуїнів землі північніше Яффи.
Місто Тель-Авів-Яфо в теперішніх кордонах створене 1949 року шляхом злиття Тель-Авіва, фактично історичного передмістя стародавнього міста Яффа із Яффою.
Місто стрімко розросталося і став фактично центром єврейської громади Палестини. У 1948 році в Тель-Авіві, в будинку першого мера міста Меїра Дізенгофа на бульварі Ротшильда, Народна рада на чолі з Давидом Бен-Гуріоном проголосила утворення незалежної Держави Ізраїль. У Тель-Авіві вперше зібрався Кнесет (ізраїльський парламент), іменувався спочатку «Установчими зборами». Перші засідання проходили в Тель-Авівському музеї, коли останній ще розташовувався в Будинку Дізенгоф на бульварі Ротшильд.
Тель-Авів став економічним центром країни, поступово зростаючись з навколишніми містами. Все узбережжя Середземного моря на північ від Тель-Авіва на 50 км (аж до Хадери) — це суцільна міська забудова. Узбережжя на південь від Тель-Авіва являє собою також суцільну міську забудову, яка спочатку називається Яффа, потім Бат-Ям і далі Рішон-ле-Ціон.
Тель-Авів є вкрай еклектичним. Сучасні хмарочоси вздовж швидкісного шосе Аялон співіснують з одно-двоповерховою забудовою першої половини XX століття в районі Неве-Цедек, багаті райони північного Тель-Авіва — з нетрями старої Таха Мерказіт (міського автовокзалу), готелі та ресторани на набережній Середземного моря — з офісами ділових і технологічних центрів.
Назва |
З гебрейської мови Тель-Авів означає «Пагорб весни». Назва була обрана з книги пророка Єзекіїль 3:15:
«І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.»
Назва Яфо може походити від гебрейського «краса», або за іншою теорією — від імені Яфет.
Клімат |
Субтропічний середземноморський; середньорічна температура +20 °C, середньодобова температура січня +13 °C, липня — +26 °C. Щорічних опадів — 530 мм.
Сніг виключно рідкісний, останній снігопад спостерігався в лютому 1950 року. Літо тривале і спекотне. Найтепліший місяць — серпень. Його середня температура +27,0 ° C, однак періоди сильної спеки більше характерні для весни, коли температура може досягати +45 ° C в тіні і вище. Опади в період з листопада по березень.
Клімат Тель-Авіву (1916–2007) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 26,8 | 29,6 | 35,2 | 40,4 | 46,5 | 37,6 | 37,4 | 34,4 | 35,4 | 38,4 | 35,3 | 27,9 | 46,5 |
Середній максимум, °C | 17,5 | 17,7 | 19,2 | 22,8 | 24,9 | 27,5 | 29,4 | 30,2 | 29,4 | 27,3 | 23,4 | 19,2 | 24,04 |
Середня температура, °C | 13 | 13,8 | 15,4 | 18,6 | 21,1 | 24,1 | 26,2 | 27 | 26 | 23,2 | 19 | 15,2 | 20,3 |
Середній мінімум, °C | 9,6 | 9,8 | 11,5 | 14,4 | 17,3 | 20,6 | 23 | 23,7 | 22,5 | 19,1 | 14,6 | 11,2 | 16,44 |
Абсолютний мінімум, °C | 2,5 | −1,9 | 3,5 | 7 | 11,2 | 15 | 19 | 20 | 15,7 | 11,6 | 6 | 4 | −1,9 |
Норма опадів, мм | 126.9 | 90.1 | 60.6 | 18 | 2.3 | 0 | 0 | 0.7 | 1.4 | 26.3 | 79.3 | 126.4 | 532 |
Кількість сонячних годин | 192,2 | 205,9 | 235,6 | 270 | 328,6 | 357 | 368,9 | 356,5 | 300 | 279 | 234 | 189,1 | 3316,8 |
Кількість дощових днів | 12,8 | 10 | 8,5 | 3,1 | 0,8 | 0 | 0 | 0,3 | 0,3 | 3,2 | 7,5 | 10,9 | 57,4 |
Вологість повітря, % | 73 | 71 | 69 | 65 | 68 | 70 | 70 | 70 | 67 | 66 | 66 | 72 | 68.9 |
Джерело: Ізраїльська метеорологічна служба[5][6], Гонконзька обсерваторія — дані про кількість сонячних днів[7] |
Населення |
За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, населення на початок 2018 року становило 443 939 осіб.
Тель-Авів є другим (після Єрусалиму) за величиною містом країни, але обганяє його в рейтингу глобальних міст. З передмістями міської агломерації, що має назву «Гуш-Дан» (גוש דן), тут проживає близько 3,5 млн осіб, 91,6 % — євреї, 3,0 % — араби-мусульмани і 0,9 % — араби-християни; 4,5 % — всі інші категорії жителів. Гуш-Дан, крім Тель-Авіва, включає в себе міста Холон, Бат-Ям, Рамат-Ган, Бней-Брак, і тд. Навколо Гуш-Дана існує також наступне кільце практично безперервної міської забудови, утворене зрощеними містами.
Господарство |
Тель-Авів є центром постіндустріальної, глобальної економіки Ізраїлю. Його домінування в економічному житті Ізраїлю чітко проявляється в тому, що, хоча в Тель-Авіві проживає лише невелика частина ізраїльського населення, в місті зосереджена майже одна шоста всіх робочих місць Ізраїлю (15 %). Крім того, близько двох п'ятих всіх робочих місць в банківському, страховому та фінансовому секторах єкономіки знаходяться в Тель-Авіві. Майже всі банки і страхові компанії, що діють в країні, мають штаб-квартири в місті.
Великий Тель-Авів — провідний центр роздрібної та оптової торгівлі. Туризм також є досить значним сектором економіки, проте Тель-Авів не є головним туристичним напрямком Ізраїлю. Виробничий сектор скоротився через перенесення виробничих потужностей в периферійні регіони, в той же час Великий Тель-Авів зберіг свою роль інноваційного, високотехнологічного промислового центру.
Вага міста в економіці Ізраїлю: 17 % ВВП, 40 % працівників у фінансовому секторі, 25 % працюючих у підприємництві. У Тель-Авіві знаходиться Тель-авівська фондова біржа (TASE).
Транспорт |
Тель-Авів є найважливішим транспортним вузлом Ізраїлю, головним пересадковим пунктом для всіх ліній ізраїльських залізниць і автобусних компаній.
Залізничний транспорт — Тель-Авів є центром системи залізниць Ізраїлю. Магістраль проходить уздовж східного кордону міста з півночі на південь. Із чотирьох залізничних станцій міста («Тель-Авів — Університет», «Тель-Авів — Центр», «Тель-Авів — Га-Шалом», «Тель-Авів — Га-Гаґана») потяги прямують на південь: (Ашдод, Ашкелон, Беер-Шева), в Єрусалим, Лод, Петах-Тікву і Рішон-ле-Ціон. Цілодобово ходять потяги на північ: (Хайфа, Нагарія), а також в Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона і Модіїн.
Автобусний транспорт — міський транспорт в Тель-Авіві здійснюється кооперативом «Дан», також є міські лінії компаній «Еґед» і «Кавім», що з'єднують Тель-Авів з найближчими передмістями. Міжміський транспорт здійснюється компанією «Егед» з двох автобусних терміналів — станції Арлозоров у північній частині міста (неподалік залізничного вокзалу Тель-Авів-Центр) і центральної автостанції в південній частині міста (сьогодні є найбільшим автовокзалом у світі).
Метро — тривають роботи з прокладання першої лінії легкого метро за маршрутом Бат-Ям — Яффо — Тель-Авів — Рамат-Ґан — Бней-Брак — Петах-Тіква. Відкриття лінії заплановане на 2013 рік.
Повітряне сполучення — Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона знаходиться на віддалі 10 км від Тель-Авіва, неподалік передмістя Лод, і є головними повітряними воротами Ізраїлю. В межах міста функціонує також міський аеропорт ім. Дова Гоза («Сде-Дов»), що обслуговує внутрішні рейси в Ейлат, Рош-Пінну, Кір'ят-Шмона і Ейн-Ягав, а також військові транспортні рейси на авіабази ВПС Ізраїлю.
Автомобільний транспорт — через Тель-Авів проходять різні автомобільні дороги, найважливішою з яких є автомагістраль «Аялон» (шосе № 20), що проходить через східну частину міста з півночі на південь уздовж русла однойменної річки і має 7 розв'язок на території міста. Щодня випробовуючи наплив півмільйона автомобілів, Тель-Авів страждає від транспортного перенасичення.
Туризм |
Тель-Авів — міжнародний центр туризму на Середземному морі. У місті 44 готелі з 5800 кімнатами. Для туристів місто прозване «містом, що ніколи не спить».
Милують око парки га-Яркон, Меїр, Дубнов, Беґін, Вольфсон, га-Ацмаут; існує мережа бульварів. 17 % міста вкрито насадженнями.
Одним з головних туристичних об'єктів є Бульвар Ротшильдів
Музеї: музей Ерец-Їсраель (археологічний і історичний музей), Тель-Авівський музей мистецтв, Бейт-га-Тфуцот (музей діаспори при Тель-Авівському університеті), музей Батей-га-Осеф (військово-історичний музей), музей Пальмах (історія виборювання незалежности Ізраїлю за часів Британського мандату), Тель-Авівський виставковий центр, Тель-Авівська галерея сучасного мистецтва, і багато інших історичних, мистецьких музеїв і галерей.
Освіта |
Освіта в Тель-Авіві розпочалася з переїзду гімназії «Герцлія» з Яффо у Тель-Авів у 1909 році, що досі працює на вулиці Жаботинського.
У двох ВИШ-ах: Тель-Авівському університеті (заснований 1953 року) і Бар-Іланському університеті у Рамат-Гані навчається близько 50 тис. студентів. Також діє кілька коледжів.
Культура |
Біле Місто (Тель-Авів) | |
---|---|
White City of Tel-Aviv [8] | |
Світова спадщина | |
Біле Місто (Тель-Авів) | |
32°05′00″ пн. ш. 34°48′00″ сх. д. / 32.08333333336077686226417427° пн. ш. 34.80000000002777227336991928° сх. д. / 32.08333333336077686226417427; 34.80000000002777227336991928 | |
Країна | Ізраїль[9] |
Тип | Культурний |
Об'єкт № | 1096 |
Зареєстровано: | 2003 (27 сесія) |
Тель-Авів у Вікісховищі? |
Тель-Авів є батьківщиною сучасного івриту та головним центром сучасної івритської культури. Більшість театрів Ізраїлю базується тут. У місті розташований національний театр Ізраїлю Габіма, перший у світі івритомовний театр.
Більшість редакцій щоденних газет на івриті, крім обслуговуючих релігійну аудиторію, знаходяться в Тель-Авіві.
Тель-Авів має розгалужену мережу міських публічних бібліотек (понад двадцять). Центральна бібліотека Тель-Авіва, Бейт Аріель, заснована в 1886 році, є найстарішою бібліотекою Ізраїлю, її книжкові фонди налічують понад півмільйона примірників. Користування бібліотекою безкоштовне для жителів міста.
Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв — найбільш відомий з кількох десятків тель-авівських музеїв. Концерти, вистави та вистави проходять в численних концертних залах, серед яких Палац культури ім. Манна, Центр сценічних мистецтв ім. Голди Меїр, Центр Сюзан Даллаль, театр «Цавта» і Будинок сіоністів Америки. Крім цього, на вулицях Тель-Авіва можна знайти безліч чудових графіті як ізраїльських, так і зарубіжних художників.
Однією з цікавих будівель Тель-Авіва є «Будинок-Пагода», побудований в 1925 році за проектом Олександра Леві. Тель Авів також є містом масової забудови будинками в стилі баугауз.
ЛГБТ в Тель-Авіві |
Будучи найполярнішим, за версією «Американських Авіаліній», «містом для ЛГБТ общини», Тель-Авів є одним з найпопулярніших місць для туристів ЛГБТ на міжнародному рівні з великою ЛГБТ общиною.[10]
Американський журналіст Девід Кауфман описав місто, в якому багато тих «які не бояться вирізнятись», що більш притаманно таким містам як Сідней чи Сан-Франциско.
У місті проходить знаменитий парад гордості, найбільший в Азії, щорічно залучаючи більше 200 000 осіб. У січні 2008 року муніципалітет Тель-Авіва заснував громадський центр міста ЛГБТ, надаючи всі муніципальні і культурні послуги ЛГБТ-спільноти під одним дахом. У грудні 2008 року у Тель-Авіві почали організовувати групу геїв-спортсменів для World Outgames 2009 у Копенгагені. Крім того, в Тель-Авіві проходить щорічний фестиваль фільмів ЛГБТ.
ЛГБТ община Тель-Авіва є головною темою фільму Ейтана Фокса «Бульбашка», знятого 2006 року.
Персоналії |
Уродженці Тель-Авіва |
Йорам Канюк — ізраїльський письменник, художник, журналіст і театральний критик (народився і виріс у Тель-Авіві).
Езер Вейцман (1924—2005) — ізраїльський військовий та державний діяч, президент Ізраїлю від 1993 до липня 2000 року.
Іван Атталь (1965) — французький актор, режисер та сценарист.
Джуда Перл (1936) — американський та ізраїльський науковець.
Натан Зайберг (1956) — ізраїльський та американський фізик-теоретик.
Іцхак Перлман (1945) — ізраїльський скрипаль, диригент і педагог.
Noa (1969) — ізраїльська естрадна співачка й автор пісень.
Галерея |
Вежа Кір'я
будівлі на півдні Кір'я[en]
Вежа Маткал
Elco International Tower
Парк цамерет[en]
Бейт Рубінштейн[en]
Хмарочос Маєр Ротшильд[en]
Вежа Неве-Цедек[en]
Тель-Авів вночі
парк Чарлс Клор[en]
Габіма (Національний театр Ізраїлю)
Міжнародний аеропорт імені Бен-Гуріона
Панорама |
Примітки |
↑ абвгде https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Tadistrict_telaviv_heb.png
↑ аб Hai Y. Tel Aviv Decides to Retain Contract With Gaza City as Twin City: Motion to rescind status rejected, but realtions between the two cities will freeze until the return of 'better days.' // הארץ — 2008.
d:Track:Q62568922d:Track:Q216393
↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
↑ Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2017-12-06. Процитовано 6 грудня 2017.
↑ Averages and Records for Tel Aviv (Precipitation, Temperature and Records [Excluding February and May] written in the page). Israel Meteorological Service. Процитовано August 2010. (івр.)
↑ Extremes for Tel Aviv [Records of February and May]. Israel Meteorological Service. Процитовано August 2010. (івр.)
↑ Climatological Information for Tel Aviv, Israel. Hong Kong Observatory. Процитовано August 2010.
↑ * Назва в офіційному англомовному списку
↑ ArchINFORM — 1994.d:Track:Q265049
↑ Тель-Авів став відомим туристичним напрямком ЛГБТ (English). 24 січня 2012.
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тель-Авів |
- Офіційний туристичний сайт Тель-Авіва
Tel Aviv–Yafo (ISRAEL) / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
|
|
|
|