Банківська марка Зміст Історія | Співвідношення до...

Марка (термін)Марка (одиниця ваги)Кельнська маркаНюрнберзька маркаКурант-маркаСкандинавська мідна маркаБанківська маркаМарка (грошова одиниця)Марка (бона)Торгова маркаМеркНамібійська марка


МаркаЕкономікаЕкономіка НімеччиниБанківська термінологія


нім.Гамбургадорогоцінних металів1619Гамбурзька марка1619Гамбурганім.Амстердамськийнід.1609італ.Венеції1587торгівлітрейдерівдорогоцінними металамивалютамикарбувалисяплатіжних операцій1619Монети1755срібла1875






Реконструйований Гамбурзький банк. 1826 рік. Автор гравюри — невідомий


Банківська марка (нім. Mark Banco) — обчислювальний термін, який використовувався банкірами Гамбурга у своїх записах у співвідношенні до різних валют та дорогоцінних металів після заснування Гамбурзького депозитного банку в 1619 році.




Зміст






  • 1 Історія


  • 2 Співвідношення до вагової марки


  • 3 Примітки


  • 4 Джерела





Історія |


Див. також Гамбурзька марка


У 1619 році був заснований Банк Гамбурга (нім. Hamburger Bank) — перший публічний депозитний банк у Німеччині. Прикладом для створення такому банку послугував Амстердамський біржовий банк (нід. Amsterdamsche Wisselbank), заснований в 1609 році, а також Банко ді Пьяцца ді Ріальто (італ. Banco di Piazza di Rialto) заснований у Венеції у 1587 році. Ці банки сприяли торгівлі своїх клієнтів, які здебільшого складалися з трейдерів, що працювали з іноземними структурами — шляхом надання їм можливостей керувати власним рахунком та розраховуватися з них за послуги дорогоцінними металами. Для того щоб вести справу з різними валютами, які карбувалися на той час, Банк Гамбурга працював з внутрішньою валютою розрахунків. Банківська марка стала обчислювальним терміном для обробки всіх платіжних операцій всередині банку. В 1619 році 1 банківська марка дорівнювала вазі в 8,661 грамів. Депозити, створені з різних валют та з різною якістю металу, перераховувалися на вагу банківської марки. Монети в банківських марках не карбувалися і до введення банківського талера були лише терміном для обчислювальних одиниць. Банківський талер почав карбуватися з 1755 року з вмістом щирого срібла 25,98 грамів. Але навіть банківські талери не карбувалися для обігу, а використовувалися лише для внутрішніх розрахунків[1]. Термін Банківська марка використовувався банком до самого його закриття в 1875 році.



Співвідношення до вагової марки |




  • 1619 рік: 27 банківських марок = 1 Кельнській марці (В 1 банківській марці 8,661 грамів щирого срібла)

  • 30-90 роки XVII століття: 275/8 Б.М. = 1 кельнській марці (8,465 грамів в 1 Б.М.)

  • 10-90 роки XVIIІ століття: 27¾ Б.М = 1 кельнській марці (8,427 грамів в 1 Б.М.)

  • з 1861 року: 59⅓ Б.М. = 1 К.М. (8,427 грамів в 1 Б.М)

  • з 1871 року: 1 Б.М. = 3¾ курант-марки = 1½ райхсмарці = ½ райхсталеров[2].





Примітки |





  1. Heinz Fengler, Gerd Gierow, Willy Unger: transpress Lexikon Numismatik.Berlin 1976. S. 32


  2. Мuenzsorten (en). Типи монет. 




Джерела |




  • БундесБанк[недоступне посилання з лютий 2019]

  • Що нас вчить історія: Банківська марка





Popular posts from this blog

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Список ссавців Італії Природоохоронні статуси | Список |...

Українські прізвища Зміст Історичні відомості |...