Семпронія (сестра Гракхів) Зміст Походження | Шлюб |...


Народились 170 до н. е.Померли в РиміЖінки Стародавнього РимуСемпронії


170 до н. е.101 до н. е.Римської республікиТіберіяГаяПублія Корнелія Сципіона ЕміліанаТіберія Семпронія ГракхаКорнеліїПублій Корнелій Сципіон АфриканськийЛуцій Емілій Павло МакедонськийТіберійГайТіт ЛівійПолібіяПлутархаКорнеліяПублієм Корнелієм Сципіоном ЕміліаномСципіонСципіонАппіанТіберія ГракхаБлижній ІспаніїСципіон ЕміліанТіберія ГракхаСципіонаГракхаГаю Папірію КарбонуТіберія ГракхаСципіонаСципіонКорнеліюКарбонЦицеронТіберіяКорнелія АфриканаТіберіяМілія ЄзерськогоАппиан АлександрийскийISBN 5-86218-174-1Тит ЛивийISBN 5-02-008995-8ПлутархISBN 5-306-00240-4ПолибийISBN 5-17-024958-6ISBN 5-89173-171-1ISBN 9780802052810





Файл:Семпронія(сестра Гракхів)


Давньоримська матрона Семпронія (сестра Гракхів)










































Семпронія
Народилася
170 до н. е.(-170)
Рим
Померла
бл. 101 до н. е.
Рим, Римська республіка
Громадянство
Римська республіка
Діяльність
матрона
Рід
Семпронії
Батько
Тіберій Семпроній Гракх
Мати
Корнелія Сципіона Африкана
Брати, сестри
 • Тіберій Гракх і Гай Гракх
У шлюбі з
Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший










Семпронія(лат. Sempronia;170 до н. е. — бл.101 до н. е.)— давньоримська матрона, яка жила в пізній період Римської республіки. Була сестрою Тіберія і Гая Семпроніїв Гракхів, та дружиною Публія Корнелія Сципіона Еміліана.




Зміст






  • 1 Походження


  • 2 Шлюб


  • 3 Смерть Сципіона Еміліана


  • 4 Останні роки


  • 5 В художній літературі


  • 6 Примітки


  • 7 Джерела та література


    • 7.1 Джерела


    • 7.2 Література







Походження |


Семпронія належала до аристократичного плебейського роду. Вона була найстаршою дитиною з дванадцяти дітей, або принаймні з шести доньок римського консула 177 р. до н. е[1]. Тіберія Семпронія Гракха і його дружини Корнелії. ЇЇ батько мав грізну репутацію генерала(здобувши перемогу у Сардинії), і був відомий, як строгий цензор. Рідним дідом Семпронії по матері був Публій Корнелій Сципіон Африканський, двоюрідним — Луцій Емілій Павло Македонський; її рідними братами були відомі народні трибуни Тіберій і Гай Семпронії Гракхи[2].


Точна дата народження Семпронії невідома. Шлюб Гракха і Корнелії анналісти датували 180 рр. до н. е., але вже Тіт Лівій сумнівався в правдоподібності таких датувань[3]. Дослідники спираючись на свідчення Полібія[4] і Плутарха[5] впевнені, що цей шлюб був укладений значно пізніше — між 170 і 162 рр. до н. е[6]. Тому вважають, що Семпронія народилася в Римі близько 170 р. до н. е., де здобула освіту, та була вихована її матір'ю. Батько Семпронії до моменту її народження був уже в похилому віці (він народився в 220 р. до н. е.[7], і був старший за дружину на 30 років), та раптово помер в 154 р. до н. е. Корнелія залишилася з дванадцятьма дітьми, з яких до дорослих років дожили троє: Семпронія, Тіберій і Гай. Руки Корнелії просили багато знатних римлян, і навіть єгипетський цар, але вона присвятила своє життя вихованню дітей[8]. Семпронія була заручена, коли ще був живий батько, з двоюрідним братом матері Публієм Корнелієм Сципіоном Еміліаном, який був старший за неї на двадцять років. Після смерті батька, її молодші брати виросли і здобули освіту в будинку Сципіона, у якого було достатньо коштів для їх утримання, адже він був надзвичайно багатою людиною.



Шлюб |


Деякі історичні свідчення стверджують, що Семпронія і Сципіон мали дуже нещасливий шлюб. Вони не показували прихильність один до одного, і Сципіон скаржився на відсутність її краси та бездітність. Відомо, що дітей в шлюбі не було. Нічного не відомо про її особисте життя та характер. Аппіан пише про відносини між подружжям:…" Вона не користувалася його любов'ю, та й сама не любила його"[9]. Крім того, з певного моменту між нею і чоловіком почали накопичуватися розбіжності через брата Семпронії — Тіберія Гракха. Останній в юності належав до оточення Сципіона Еміліана, але коли Гракх зумів урятувати римську армію в Ближній Іспанії, уклавши договір з Нуматієй, а сенат відмовився цей договір затвердити, Сципіон Еміліан не став підтримувати свого шурина. Вбивство Тіберія Гракха ворогами його законодавчих ініціатив отримали з боку Сципіона схвалення. Зважаючи на все це, коли Сципіон раптово помер(129 р. до н. е.), однією з версій того, що сталося, стала версія вбивства. Деякі джерела, впевнено заявляють, що Семпронія вбила свого чоловіка, діючи за вказівками матері[10].



Смерть Сципіона Еміліана |


У 129 р. до н.е. Сципіон сказав союзникам Гракха, зокрема трибуну Гаю Папірію Карбону, що він має намір офіційно засудити реформи Тіберія Гракха, зокрема, аграрні. Карбон довгий час був прихильником Тіберія, і заклятим ворогом Сципіона. Того вечора, Сципіон повернувся додому, і ліг рано спати, плануючи зробити вирішальний виступ в сенаті. На наступний ранок, він був знайдений мертвий в своєму ліжку.


Не було ніякої історії хвороби. Його тіло поспішно кремували, а не поховали, як прийнято серед Сципіонів. Були чутки, що він був убитий, і підозрювали його дружину Семпронію і її матір Корнелію. Однак, коли він помер, не було ніяких доказів, що це саме вони.


Сучасні вчені припускають, що, можливо, до вбивства був причетний Карбон. Римський історик Цицерон, написав про це, кілька десятиліть потому, використовуючи різні джерела, в яких винним визнаний Гай Папірій Карбон, але сам історик в цьому не впевнений.





Останні роки |


Семпронія мала спокійне життя після того, як її молодший брат, який став спадкоємцев Тіберія, помер в 121 р. до н. е.; його майно дісталося сенату. Її мати Корнелія Африкана, померла в цьому ж році, але пізніше, залишивши все своїй новородженній внучці. Семпронія, як відомо, була живою в 102-101 рр. до н. е., коли вона повинна була дати показання в суді, щодо позашлюбного сина Тіберія, але вона все спростувала. Померла давньоримська матрона в 101 р. до н. е.



В художній літературі |


Семпронія - один з персонажів роману Мілія Єзерського «Гракхи».



Примітки |





  1. Sempronius 99, 1923, s. 1445.


  2. Sempronius, 1923, s. 1360.


  3. Тит Ливий, 1994, ХХХVIII, 57, 3.


  4. Полибий, 2004, ХХХII, 13.


  5. Плутарх, 1994, Тиберий и Гай Гракхи, 1.


  6. Cornelius 407, 1900, s. 1592.


  7. Sempronius 53, 1923, s. 1403—1404.


  8. ↑ Ковалёв С., 2002, с. 402


  9. Аппиан, 2002, ХIII, 20.


  10. Аппиан, 2002, ХIII, 20.




Джерела та література |



Джерела |


1. Аппиан Александрийский. Римская история. — М.: Ладомир, 2002. — 880 с. — ISBN 5-86218-174-1.


2. Тит Ливий. История Рима от основания города. — М.: Наука, 1994. — Т. 3. — 768 с. — ISBN 5-02-008995-8.


3. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. — СПб., 1994. — Т. 3. — 672 с. — ISBN 5-306-00240-4.


4. Полибий. Всеобщая история. — М., 2004. — Т. 1. — 768 с. — ISBN 5-17-024958-6.





Література |


1. Ковалёв С. История Рима. — М.: Полигон, 2002. — 864 с. — ISBN 5-89173-171-1.


2. Трухина Н. Политика и политики «золотого века» Римской республики. — М.: Издательство МГУ, 1986. — 184 с.


3. Münzer F. Cornelius 407 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1900. — Bd. IV, 1. — S. 1592-1595.


4. Münzer F. Sempronii Gracchi // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1369—1371.


5. Münzer F. Sempronius // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1359—1360.


6. Münzer F. Sempronius 53 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1403-1409.


7. Münzer F. Sempronius 99 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1923. — Bd. II, 2. — S. 1445.


8. Sumner G. Orators in Cicero's Brutus: prosopography and chronology. — Toronto: University of Toronto Press, 1973. — 197 с. — ISBN 9780802052810.







Popular posts from this blog

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Список ссавців Італії Природоохоронні статуси | Список |...

Українські прізвища Зміст Історичні відомості |...