Ryfujk

Літак-кукурудзник розпилює пестициди

Пестици́ди (від лат. pestis — зараза, caedo — вбиваю) — це речовини, які використовуються в сільському господарстві, садівництві для боротьби зі шкідниками (шкідливими або небажаними мікроорганізмами, рослинами і тваринами). Хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин і сільськогосподарських продуктів, а також боротьби з переносниками небезпечних захворювань.

Загальна характеристика |

Сполуки, що використовуються для знищення, контролю за розмноженням та попередження появи тваринних, мікробіологічних чи рослинних шкідників. Сюди входять: iнсектициди (проти комах), акарициди (проти клiщiв), фунгiциди (проти грибкiв), бактерициди (проти бактерiй), нематоциди (проти хробаків), зооциди (проти хребетних шкiдникiв). У свiтовiй практицi вiдомо в наш час понад 10 тисяч найменувань таких
препаратiв.

Різновиди |

Класифікація пестицидів за призначенням:

• 
  інсектициди (для знищення комах)


• 
  фунгіциди (для знищення грибкових захворювань)


• 
  гербіциди (для боротьби з рослинами-бур'янами).


• родентициди (проти гризунів)


• арборициди (проти чагарників)


• 
  акарициди (проти кліщів)


• бактерициди (проти бактеріальних хвороб)


• нематоциди (проти фітогельмінтів — шкідливих нематод)

Класифікація за походженням діючого інгредієнта:

• неорганічні


• органічні


• біологічні

Класифікація на основі хімічного складу діючої речовини:

• хлорорганічні (ДДТ)


• карбонати


• гетероциклічні


• фосфорганічні


• похідні дієнового синтезу


• похідні карбамінової тіо- та дитіокарбамінової кислот


• нітропохідні фенолів


• синтетичні піретроїди
  


• похідні сечовини

Небезпека |

Найнебезпечнішими вважаються пестициди, зроблені з рослин, типу інсектициду піретруму. Пестициди викликають багато проблем, пов'язаних із забрудненням, оскільки при розпиленні можуть потрапляти на навколишню територію, на людей і накопичуватися в ґрунті і корисних рослинах.

Основним засобом боротьби з бур'янами, як відомо, є гербіциди. Гербіциди — хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на ґрунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі. Дослідження показують, що в посівах кукурудзи майже 30 видів бур'янів, раніше чутливих до гербіцидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиленого обробітку посіву кукурудзи гербіцидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, включаючи щурів, нечутливих до пестицидів.

Розповсюдження пестицидів у довкіллі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб — розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий — перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій — як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для довкілля і для самої людини.

Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т міді та 622 т калію. У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів. Отруйні речовини, які знаходяться у мінеральних добривах, хімічних меліорантах й отрутохімікатах, проникають в організми людей, викликаючи їх захворювання.

Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів (нині рекомендовано до виробництва близько 300 препаратів), стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, довкіллю, здоров'ю людей, свійським тваринам і птиці. А в багатьох інструкціях норми витрат препарату зазначені в широких межах, наприклад, 1—2 кг на 1 га.

Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину. Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними.

Учені ще десятиріччя тому попереджали про неминучість зараження пестицидами ґрунтових і підземних вод. Їх тривозі тоді не надали значення, а нині в різних штатах США близько третини артезіанських свердловин закрито для питного водозабезпечення через забруднення пестицидами. У нашій країні вміст пестицидів в артезіанських водах не контролюється.

Підраховано, що 98% інсектицидів (проти комах) і фунгіцидів (проти грибкових захворювань), 60—95% гербіцидів (проти бур'янів) не досягають об'єктів пригнічення, а потрапляють у воду і в повітря. Крім того, застосовують ще й зооциди (проти гризунів), які створюють у ґрунті мертве середовище.

Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-запилювачів. Втрати у нашому сільському господарстві тільки від зниження врожаю внаслідок недозапилення рослин .(оскільки ці препарати знищують природних запилювачів) покривають 30—40% прибутку, який приписують дії пестицидів.

Очевидними є негативні наслідки застосування пестицидів для здоров'я людини, причому спостерігається тенденція до їх зростання, водночас у об'єктів, які пригнічуються пестицидами, спостерігається певна пристосованість до них. Сьогодні близько 500 видів комах вже стійкі до інсектицидів. Пристосованість до пестицидів виникає протягом 10—ЗО поколінь, підтверджуючи справедливість теорії еволюції Ч. Дарвіна: в процесі мікроеволюції виробляється нова властивість. Помічено, наприклад, що в колорадського жука виробляється імунітет до отрутохімікатів. Знаючи це, господарства в 10 разів перевищують концентрацію розчину, що згубно позначається на багатьох інших організмах. Недостатньо обґрунтованим є твердження, що застосування пестицидів дає змогу зберегти майже третину врожаю. Практика свідчить, що повного збереження врожаю не можна добитись препаратами. Так, у США незважаючи на десятикратне зростання використання пестицидів за чотири останніх десятиріччя загальні втрати сільськогосподарської продукції від різних шкідників, бур'янів і хвороб не знизились, а навпаки, зросли з 31 до 37%.

До 40% пестицидів у нас розпилюється в повітря, що категорично забороняється у багатьох країнах. Часто завищуються норми витрат пестицидів. Наприклад, японці свій пестицид топсин використовують з розрахунку 67 г на 100 л розчину, а в наших інструкціях для спрощення технології норми визначені вже в розмірі 100 г.

Природоохоронні заходи |

Для запобігання забрудненню поверхневих вод, які використовують для централізованого господарсько-питного водопостачання, встановлюють зони санітарної охорони. В них, а також у прибережних водоохоронних зонах і на затоплюваних територіях, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, не допускається:

• зберігання і поховання пестицидів і забрудненої ними тари;


• спорудження приміщень для миття та очищення тари, спецодягу, машин і обладнання, забруднених пестицидами;


• зливання й очищення стічних вод, які містять пестициди;


• зберігання і ремонт обладнання для застосування пестицидів;


• влаштування й експлуатація злітно-посадкових смуг і майданчиків для заправляння обладнання пестицидами.

Транспортувати пестициди від місця зберігання до місця застосування дозволяється лише при безпосередньому їх використанні, у спеціально обладнаному транспорті. Після закінчення обробки рештки пестицидів треба вивезти для зберігання або ліквідації.

Не допускається застосування пестицидів, яке перешкоджає чи обмежує всі види водокористування, а також шкідливо впливає на навколишню флору і фауну. Внаслідок сільськогосподарського зрошення в поверхневі води не повинні потрапляти зворотні води, концентрація пестицидів у яких перевищує норму.
У прибережній водоохоронній зоні не допускається застосування пестицидів, небезпечних для гідробіонтів. Забороняється внесення пестицидів у перший смузі зони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання. Авіарозпилення пестицидів не допускається у внутрішній і проміжній смугах зони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання й обмежується в прибережних водоохоронних зонах і на затоплюваних територіях. Неприпустимо скидати у водні об'єкти пестициди, їх рештки і відходи, пакувальні матеріали і стічні води, забруднені пестицидами, мити забруднені пестицидами тару, спецодяг, машини і обладнання в поверхневих водах, набирати воду забрудненим обладнанням. Санітарно-захисну зону узгоджують з водоохоронною зоною.

У разі наземного обприскування посівів пестицидами ширина санітарно-захисної зони (від меж оброблюваних ділянок до водних джерел) має становити 600 м, за авіаобприскування — 1000 м (до рибогосподарських водойм — 2000 м), за внесення гранульованих препаратів — 300 м. За потреби органи санітарно-епідеміологічної служби можуть збільшувати санітарно-захисну зону у 2—3 рази. Ширина прибережної водоохоронної смуги малих річок — від 20 до 100 м; застосування пестицидів у ній забороняється.

Охорона атмосферного повітря

Відповідно до «Методичних рекомендацій по санітарній охороні атмосферного повітря від забруднення пестицидами» (МОЗ України, 1998) заборонено:

• звичайне авіаційне обприскування ближче як 1000 м від житлової зони, а ультрамалооб'ємне авіаобприскування — ближче як 2000 м;


• одночасна обробка посівів однотипними препаратами у межах району чи області.

Застосування пестицидів, стійких у ґрунті понад 1 міс, а у воді — 5 діб, слід обмежувати на територіях великих господарств. Великі масиви культур, які обробляють багаторазово, рекомендується розміщувати з урахуванням рози вітрів на відстані не менш як 1000 м від населених пунктів, а поблизу них вирощувати на невеликих площах культури, які не потребують багаторазових обробок. Доцільним є використання різних добавок у робочі розчини для зменшення випаровування й розпилення, гранул, мікрокапсул, урізноманітнення асортименту препаратів.

Охорона ґрунту

Заборонена фумігація ґрунту пестицидами І і II класів небезпечності, виливання решток робочих розчинів, промивних вод після обробки тари, спецодягу, апаратури і приміщень складів без попереднього очищення, використання більш як 2 рази протягом одного сезону пестицидів зі стійкістю в ґрунті менш як 6 міс, а пестицидів, стійких понад 6 міс, — за наявності їхніх решток після попередніх обробок. Рекомендовані способи застосування пестицидів — малооб'ємне та ультрамалооб'ємне обприскування, протруювання насіння.

Застосування пестицидів на присадибних ділянках |

Застосування пестицидів відносно нешкідливий метод попередження розвитку хвороб і шкідників на присадибних ділянках-агротехнічний. А саме: знищення бур'янів, заорювання опалого листя, правильна обрізка, своєчасне видалення пошкоджених гілок і добрива. Застосування хімікатів у любительському садівництві бажано все ж обмежувати. Адже всі препарати (пестициди) в різній мірі отруйні для людини і довкілля: по-перше, під час самої обробки, по-друге — через залишкової кількості в плодах і ягодах. Сучасні пестициди — це складні композиції різних хімічних речовин. Складовою їх частиною є діюча речовина — активний інгредієнт, який пригнічує хвороба або шкідника. Крім того, до їх складу додають емульгатори, поверхнево-активні речовини, барвники і т. д. У присадибних господарствах дозволено застосовувати пестициди, пов'язані з помірно небезпечних і мало небезпечним. У всіх країнах видають «Каталог пестицидів, дозволених для застосування», в якому наведені конкретні рекомендації щодо роботи з цими препаратами для захисту плодово-ягідних культур від шкідників, хвороб і бур'янів. Садівники, купуючи той чи інший пестицид, повинні знати, що багато препаратів мають однакове діюча речовина, але при цьому називаються по-різному. Їх випускають різні виробники. Це аналоги або дженерики. Наприклад, у препарату «Арріво» є аналоги «цимбуш», «Шерпа».
При приготуванні робочого розчину садівникам не слід звертати увагу на цифри в назві препарату. Вони вказують на вміст діючої речовини під час застосування пестицидів і можуть тільки заплутати. Орієнтуватися треба на інструкцію. Зараз пестициди випускають в ампулах або пакетах. Це полегшує розрахунок дози для обробки. Щоб уникнути звикання шкідника до певних пестицидів і, навпаки, посилити їх захисні властивості, обробляйте рослини різними препаратами. При тривалому зберіганні пестициди можуть стати неефективними або навіть викликати опіки рослин. Тому для проби обприскати одна рослина або тільки гілку. Ефективність кожного окремого пестициду знижується, якщо змішувати його з іншими. Тому не рекомендують поєднувати більше трьох компонентів. При обприскуванні виконуйте період часу після останньої обробки і до збору врожаю. Необхідні терміни вказані в інструкції. Робочий розчин готуйте безпосередньо перед обприскуванням, суворо дотримуючись норму витрати. Чи не закуповуйте отрутохімікати про запас. Після закінчення терміну придатності використовувати їх не можна. Препарати, що перезимували на дачі, під впливом низьких температур (особливо рідини) втрачають до 10% діючої речовини.

Дрейф пестицидів |

Пестициди були виявлені в пробах зовнішнього повітря. Звідки вони беруться? Вони можуть бути з місцевих, регіональних або глобальних джерел. Дрейф пестициду це коли пестициди ненавмисно переміщаються від місця застосування. Дрейф, більш імовірно, відбуваються з фумігантами (гази), пил або коли рідкі пестициди застосовуються у вигляді дуже тонкого туману. Дрейф також більш імовірно, відбудеться в вітряні дні і коли температура дуже висока.

У доповненні до пестициду випущений локально, пестициди в повітрі можуть піднятися до дуже великих висот і рухатися на великі відстані , прикріплених до частинкам. Вчені виявили , що частинки , випущені в атмосферу в Азії може досягти лісу і національного парку на західному узбережжі Сполучених Штатів менш ніж за тиждень . Частинки , які подорожують по всій території Сполучених Штатів від середнього заходу до східного узбережжя до Атлантичного океану і Європи подорожувати в те , що називається прикордонним шаром . Гольфстрім може транспортувати частинки з Флориди в штат Мен. Ці частинки можуть увійти в нашу екосистему , коли вони відкладаються в вигляді дощу або снігу.

^[1]

Список фільмів про негативний вплив пестицидів |

Більшість фільмів не має перекладів українською мовою, тому назви будуть представлені російською, якщо фільм перекладений на російську.

Привычный яд / Notre poison quotidien / Our daily poison (2011)

Больше чем мед (2012)

Смотри в свою тарелку / Danger on your plate (2010)

Безмолвный снег - безмолвное отравление мира.

Пестициды в чае: горькое послевкусие (2017)

Молчание пчел / Silence of the Bees (2007)

Бананы!* / Банановая угроза / Bananas!* (2009)

Бананаленд. Кровь, пули, яд / Banana land. blood bullets & poison (2015)

Рыба массового поражения / Poisson: élevage en eaux troubles (2014)

Глифосат: с риском для жизни

Примітки |

Джерела |

• Екологія і охорона навколишнього середовища — Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. — Суми 2007


• Екологія і охорона навколишнього природного середовища — Джигирей В. С. — Київ 2000


• Агрохімія — Городній М. М., Сердюк А. Г. — Київ 1984


• Охорона і раціональне використання природних ресурсів — Шермена Б. К., Літвіненко С. Г. — Чернівці 2005


• Інтегрований захист рослин — Субін В. С., Олефіренко В. І. — Київ 2004


• Агро-екологія — Смаглій О. Ф., Кардашов А. Т.,Литвак П. В. — Київ 2006

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pesticides

• 
  ПЕСТИЦИДИ //Фармацевтична енциклопедія
  


• 
  Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні //Аграрна енциклопедія


• Опис всіх пестицидів зареєстрованих в Україні


• Пестициди в сільському господарстві

Література |

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0