Ryfujk

Марченко Олександр Порфирійович
Народження	1913(1913) Глухів, Сумської області
Смерть	23 липня 1944(1944-07-23) Львів
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	бронетанкові війська РСЧА
Роки служби	1943—1944
Звання	Старшина
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Олекса́ндр Порфи́рович Ма́рченко (1913 — 23 липня 1944, Львів) — радянський вояк, танкіст в роки німецько-радянської війни, гвардії старшина.

Біографія |

Народився 1913 року в Україні. Після евакуації на Південний Урал 1943 року пішов на фронт добровольцем^[1]. Воював у 63-й Челябінській гвардійській добровольчій танковій бригаді під командуванням двічі Героя Радянського Союзу М. Г. Фомічова, яка діяла у складі 10-го гвардійського Уральського добровольчого танкового корпусу, і першою увірвалася в місто Львів, де на вулицях стародавнього міста протягом шести днів вела бої з частинами Вермахту^[2]. Бився радист А. Марченко на танку Т-34-76 «Гвардія» під командуванням лейтенанта А. В. Додонова в екіпажі з механіком-водієм старшиною Ф. П. Сурковим і баштовим стрільцем І. І. Мельниченком. 23 липня 1944 року екіпажу було наказано прорватися до центру міста і поставити червоний прапор на Львівської ратуші. Марченко, який добре знав місто, вказував дорогу. Діючи рішуче, танк «Гвардія» першим увірвався на центральну площу Львова до самого під'їзду ратуші. Марченко з групою автоматників, перебивши охорону магістрату, увірвався в будівлю, піднявся на вежу і поставив стяг.^[3] На виході з будівлі Олександр був поранений. При спробі евакуації на броні Марченко був удруге поранений уламком гарматня, що потрапив в танк, цього разу — смертельно. Після загибелі бойового товариша екіпаж танка ще 6 діб вів бої в місті, знищивши 8 танків і до 100 вояків. У бою загинув командир танка лейтенант Додонов. Сурков і Мельниченко змогли знищити ще 6 гармат і склад боєприпасів, після чого танк був підбитий «Пантерою». Важко поранених танкістів, що вибралися з танка, підібрали місцеві мешканці, що передали їх розвідникам, які доправили Суркова і Мельниченка до шпиталю.

Пам'ять |

Олександр Марченко став почесним громадянином Львова^[4].
У його честь на будівлі Львівської міської Ради було встановлено меморіальну дошку з написом: «На цьому будинку 23 липня 1944 р. танкіст гвардії сержант Олександр Марченко встановив червоний прапор, ознаменувавши цим звільнення м. Львова від німецько-фашистських загарбників».^[5]

О. Марченко був похований на львівському Пагорбі Слави. На братській могилі вояків-танкістів на меморіалі «Пагорб Слави» встановлена скульптура «Вояк зі стягом» скульптора В. Ф. Форостецкого. Прообразом для цього монумента став танкіст Олександр Марченко. У Челябінську на честь загиблого танкіста О. Марченка названа вулиця. Раніше ім'ям Марченка також була названа одна з вулиць Львова, але в 1990-ті роки вона була перейменована у вулицю Тершаковців^[6].

1986 року Львівській дитячій залізниці було присвоєне ім'я Марченка Олександра Порфирійовича^[7].

Нагороди |

• 
  Орден Вітчизняної війни I ступеня (13 серпня 1944 року)


• 
  Орден Червоної Зірки (24 квітня 1944 року)


• 
  Медаль «За бойові заслуги» (9 серпня 1943 року)

Примітки |

Джерела |

• Кочетков І. Д. В боях за Львів, 1962