Кондратюк (кратер) Зміст Назва | Розташування | Морфологія...
Кратери МісяцяКратери, названі на честь людейОб'єкти, названі на честь Юрія Кондратюка
лат.кратерзворотному боціМісяцяЮрія КондратюкаЦіолковськогократера Фермікратера Гільбертакратер Мейтнеракратер Лангемак
| Кондратюк | |
|---|---|
 Вигляд кратера Кондратюка з Apollo 15. Фото NASA. | |
| Координати | 15°20′06″ пд. ш. 115°48′18″ сх. д. / 15.335° пд. ш. 115.805° сх. д. / -15.335; 115.805 |
| Діаметр | 97,97 км |
| Глибина | ? км |
| Довгота ранкового термінатора | 245° |
| Епонім | Кондратюк Юрій Васильович |
| Рік затвердження | 1970 |
| SAI-індекс | 246 |
  Кондратюк | |
Кондратюк (лат. Kondratyuk) — кратер на зворотному боці Місяця близько 100 км у діаметрі[1].
Зміст
1 Назва
2 Розташування
3 Морфологія
4 Супутні кратери
5 Див. також
6 Посилання
7 Примітки
Назва |
Юрій Кондратюк
Початкова робоча назва — Yurij V[2]. Остаточну назву отримав 20 серпня 1970 року на честь Юрія Кондратюка (1897–1942) — ученого-ракетника; піонера в галузі ракетної техніки; котрий розвивав основні принципи космонавтики; вивів основні рівняння руху ракети (незалежно від Ціолковського); розробив теорію багатоступеневих ракет, оптимальних траєкторій польоту, і т.ін.[3]
Розташування |
Розташований на Зх-ПнЗх від великого валу кратера Фермі[en] і на Пн-Сх від кратера Гільберта[en]. На Пн-ПнЗх від кратера Кондратюк знаходиться кратер Мейтнера[en] і на ПнСх лежить кратер Лангемак[en].
У чаші кратера, біля його Пн-Сх валу знаходиться малий гостровальний кратер Кондратюк A, у Пд-Зх частині — лежить малий кратер Кондратюк Q.
Морфологія |
Кратер зазнав значної ерозії і частково пошкоджений подальшими ударами небесних тіл.
Кратер має згладжений вал, потужний зовнішній вал, хребет на дні, ланцюжок гір, нерівне дно. Лава і променева система відсутні, підстилаюча поверхня — материк.[4]
Супутні кратери |
Образна назва — Очі Кондратюка (кратера)
| Кондратюк | широта | довгота | діаметр | рік затвердження МАС |
|---|---|---|---|---|
| A | 14.54° пд. | 115.99° сх. | 23,71 км | 2006 |
| Q | 15.99° пд. | 115.15° сх. | 25,52 км | 2006 |
Див. також |
- Місяць (супутник)
- Кратер
- Метеоритний кратер
Кондратюк Юрій Васильович
- 3084 Кондратюк
Космічна програма «Аполлон»
- Аполлон (космічний корабель)
Посилання |
Кратер Кондратюк у Географічному довіднику планетарних назв МАС/USGS (англ. Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)) — Переглянуто 04.12.2013
Кратер Кондратюк A у Географічному довіднику планетарних назв МАС/USGS (англ. Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)) — Переглянуто 04.12.2013
Кратер Кондратюк Q у Географічному довіднику планетарних назв МАС/USGS (англ. Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)) — Переглянуто 04.12.2013
Андерссон, Л. Є.; Уїтакер, Е. А., (1982). Каталог місячних назв НАСА. НАСА RP-1097 (англ. Andersson, L. E.; Whitaker, E. A., (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097). — С. 43. — Переглянуто 05.12.2013
Морфологічний каталог кратерів Місяця. Під загал.редакцією В. В. Шевченка (рос. Морфологический каталог кратеров Луны. / Ж.Ф. Родионова, А.А.Карлов, Т.П. Скобелева и др. Под общей редакцией В.В.Шевченко.- М.: Изд-во МГУ, 1987.- 173 с.) — Переглянуто 04.12.2013
Кратер Кондратюк на The Moon-Wiki — Переглянуто 04.12.2013
Примітки |
↑ Розміри та координати кратера і супутніх кратерів узяті з Географічного довідника планетарних назв Робочої групи з назв планетарних систем Міжнародного астрономічного союзу (англ. WGPSN IAU)
↑ При плануванні польоту «Аполло-8» (1968), оскільки затвердженої назви ще не існувало, в NASA кратер іменували «англ. Haise»
↑ Report on Lunar Nomenclature by The Working Group of Commission 17 of the IAU // Space Science Reviews, Volume 12, Issue 2, pp.136-186 — Jun 01, 1971
↑ Морфологічний каталог кратерів Місяця (рос. Морфологический каталог кратеров Луны. / Ж.Ф. Родионова, А.А.Карлов, Т.П. Скобелева и др. Под общей редакцией В.В.Шевченко.- М.: Изд-во МГУ, 1987.- 173 с.)
