Шубриков Володимир Петрович Життєпис | Джерела |...


Народились 8 березняНародились 1893Уродженці ВладикавказаПомерли 30 жовтняПомерли 1937Кавалери ордена ЛенінаКавалери ордена Червоного ПрапораКерівники ЦК Компартії КиргизстануРозстріляні в СРСР


8 березня189530 жовтня1937радянськийЦК ВКП(б)ВЦВККиргизької АСРР1903Владикавказі19071914ВладикавказаБакуМосквиРостова-на-ДонуТифлісаП'ятигорська1916Кавказі29 листопада1917РСДРП(б)денікінцівмусаватистів19211922Каспійській морськійНКДербентіРКП(б)Махачкала19231926СвердловаСередньої АзіїКиргизького обкому1930ТашкентіСамарі13 березняКуйбишевського обласногоЗахідносибірського крайовогоНовосибірськ9 серпняМосквиНКВС СРСРВоєнної колегії Верховного суду СРСР11 липня1956


































Шубриков Володимир Петрович








Прапор

2-й Перший секретар ЦК ВКП(б) Киргизької АСРР


27 червня 1927 — 29 серпня 1929 року
Попередник:

Микола Узюков
Наступник:

Михайло Кульков
 
Партія:

КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)[d]
Народження:

8 березня 1893(1893-03-08)
Владикавказ, Російська імперія
Смерть:

30 жовтня 1937(1937-10-30) (44 роки)
Нагороди:


орден Леніна орден Червоного Прапора


Володимир Петрович Шубриков (8 березня 1895 — 30 жовтня 1937) — радянський партійний і політичний діяч, делегат XV й XVII з'їздів ВКП(б), кандидат у члени ЦК ВКП(б), член ВЦВК, перший секретар ЦК ВКП(б) Киргизької АСРР у 1927—1929 роках.



Життєпис |


Народився в багатодітній родині (мав дев'ятьох братів і сестер). У 1903—1907 роках навчався в церковно-парафіяльній школі та духовному училищі у Владикавказі. Втім закінчити навчання не зміг через брак коштів. Від 1907 до 1914 року працював на кондитерських підприємствах Владикавказа, Баку, Москви, Ростова-на-Дону, Тифліса, П'ятигорська.


1914 року був мобілізований до війська. Від 1916 року провадив активну революційну пропаганду у військових частинах на Кавказі. 29 листопада 1917 року вступив до лав РСДРП(б). Брав участь у формуванні загонів червоногвардійців, бився на Кавказі проти денікінців і мусаватистів (спочатку був політруком, а потім військовим комісаром окремої бригади 1-ї армії).


У 1921—1922 роках служив у Каспійській морській НК.


Після демобілізації з армії був культпросвітпрацівником, секретарем окружного комітету партії в Дербенті, секретарем райкому РКП(б) у Хостов-Порті (Махачкала).


У 1923—1926 роках навчався в Комуністичному університеті імені Свердлова. Після цього був направлений до Середньої Азії, де працював інструктором, заступником завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Середньоазійського бюро ЦК ВКП(б), відповідальним секретарем Киргизького обкому ВКП(б).


У 1929—1930 роках обіймав посаду завідувача організаційно-розподільчого відділу й заступника відповідального секретаря Середньоазійського Бюро ВКП(б) у Ташкенті. Від 1930 року перебував на партійній роботі в Самарі. 13 червня того ж року був обраний другим секретарем Средньо-Волзького крайового комітету, а в лютому-березні 1937 року був одночасно й першим секретарем Средньо-Волзького — Куйбишевського крайового — Куйбишевського обласного комітету ВКП(б).


13 березня 1937 року був звільнений з посади першого секретаря Куйбишевського обласного комітету ВКП(б). Від червня до серпня того ж року обіймав посаду другого секретаря Західносибірського крайового комітету ВКП(б) (Новосибірськ).


9 серпня 1937 року був заарештований за звинуваченням у керівництві контрреволюційною організацією та доправлений до Москви в розпорядження ГУДБ НКВС СРСР. 30 жовтня 1937 року був розстріляний за вироком Воєнної колегії Верховного суду СРСР.


Був реабілітований 11 липня 1956 року.



Джерела |


  • Володимир Петрович Шубриков




П:  Портал «Біографії»






Popular posts from this blog

As a Security Precaution, the user account has been locked The Next CEO of Stack OverflowMS...

Список ссавців Італії Природоохоронні статуси | Список |...

Українські прізвища Зміст Історичні відомості |...