Трипутня Зміст Географія | Історія | Населення | Ветерани...
Села УкраїниНаселені пункти Дубровицького районуСела Рівненської областіТрипутнянська сільська рада
селоУкраїніДубровицькому районіРівненської областімісцевого самоврядуванняТрипутнянська сільська радаКрушинипереписом населення 2001Трипутнянська публічна — шкільна бібліотека
село Трипутня | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район/міськрада | Дубровицький | ||||
Рада/громада | Трипутнянська сільська рада | ||||
Код КОАТУУ | 5621888201 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1629 | ||||
Населення | 655 | ||||
Площа | 1,07 км² | ||||
Густота населення | 612,15 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 34150 | ||||
Телефонний код | +380 3658 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д. / 51.54583° пн. ш. 26.31889° сх. д. / 51.54583; 26.31889Координати: 51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д. / 51.54583° пн. ш. 26.31889° сх. д. / 51.54583; 26.31889 | ||||
Середня висота над рівнем моря | 167 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 34150, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Трипутня , тел. 2-23-80 | ||||
Карта | |||||
Трипутня | |||||
Трипутня | |||||
Мапа | |||||
Трипутня — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області. Населення становить 655 осіб. Орган місцевого самоврядування — Трипутнянська сільська рада.
Зміст
1 Географія
2 Історія
3 Населення
3.1 Мова
4 Ветерани Другої світової війни
4.1 Подик Федір Іванович
5 Культура
5.1 Історія бібліотеки
6 Пам'ятки
7 Примітки
8 Посилання
Географія |
На північно-західній стороні від села бере початок річка Крушини.
Історія |
Перша згадка про наше село Трипутня — 1629 рік.(карта Волинського воєводства 1629 року). Гербом нашого села є зображення трьох путень (відер),- так в давні часи називали відра. За іншою легендою назва села походить від трьох путів (доріг), один з яких був у сторону с. Дубов'я, другий — на с. Осова, третій — на Дубровицю.
Поблизу Трипутнів проживав пан Бронз, маєток якому подарував воробинський граф Плятер у 18 ст . Пан Бронз був людиною високоосвіченою і висококультурною, до того ж безмежно закоханий був у навколишню природу. Своє помістя він розмістив поблизу церкви на березі лісового потічка. Поблизу палацу він заклав чудовий парк, в якому висадили до 120 порід дерев і чагарників. Насіння квітів він виписував з багатьох країн Європи, в тому числі і з Голландії тюльпани.
А на потічку він вибудував каскад ставків з проточною джерельною водою. Крім коропів пан розводив навіть форель.
Внаслідок Ризького мирного договору у 1921році Західне Полісся до складу Польської держави. Рівненщину було поділено на 4 повіти: Острозький, Дубенський, Костопільський і Ровенський.
В нашому селі була польська школа, Навчання було безплатне. Вивчали Закон Божий, історію, читання, математику, музику, вчили вишивати. Проводилися екскурсії поїздом в село Хіночі та в м. Дубровицю.
Поблизу Трипутнів, у лісі розташовувалося польське село Березина. В ньому було 30 хат. Церкви в польському селі не було, тому поляки ходили до костьолу в Дубровицю та Володимирець.
В 1939 році наше село в складі Правобережної України було приєднано до України в складі Радянського Союзу.
З початком Німецько-радянської війни Волинь і Полісся перетворились на прифронтову смугу. 28 червня німці захопили м. Рівне. Німецького гарнізону в селі не було. Однак німці, приїжджаючи у темно-зелених мундирах, тримаючи в руках нагайки, разом з поліцаями забирали продовольство(поросята, корови, хліб і т. ін.), ламали жорна, діжки, плуги …
Страшна трагедія сталася у 1943 році. В результаті конфлікту між бандерівцями та поляками 7 квітня 1943 року (на Благовіщення) спалили польське село Березину. Вдалося втекти лише декільком полякам. А в суботу 23 квітня 1943 року (на Великдень) поляки та німці розпочали жахливу акцію знищення села Трипутня. Село було взяте у кулеметне кільце, щоб люди не могли втекти. З смолоскипами в руках поляки почали підпалювати хату за хатою. Під дулами кулеметів люди втікали в ліс, ховалися по льохах. Поляками було вбито 78 людей.
Після жахливої пожежі люди не мали де жити. Приходилося перебувати по 5-6 сімей в одній хаті .До печі була черга, щоб спекти хліб.
10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена частинами 397 стрілецької дивізії 1 Українського фронту і партизанами Бегми. 2 лютого було звільнено м. Рівне. У березні 1944 року Рівненщина була повністю визволена.
Після війни у вересні 1949 року в нашому селі було створено колгосп « Нове життя». 11 грудня 1950 року колгосп "Нове життя"був об'єднаний з колгоспом ім.. Молотова села Грані. !9 жовтня 1957 року колгосп ім.. Молотова був перейменований у колгосп «Україна».
20 лютого 1958 року до колгоспу «Україна» був приєднаний колгосп ім.. Чапаєва села Кривиця, до якого входили села: Кривиця, Літвиця, Залі шани.
В 1960 році колгосп «Україна» був перетворений на підсобне лісове господарство ліспромгоспу Домбровицького району.
З квітня 1966 року був створений радгосп «Трипутнянський». З 1996 року створено КСП «Трипутнянський». З січня 2000 року СВК «Трипутнянський».
Населення |
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 649 осіб[1].
Мова |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,08 % |
російська | 0,46 % |
білоруська | 0,31 % |
румунська | 0,15 % |
Ветерани Другої світової війни |
Подик Федір Іванович |
Народився 12 травня 1911 року в селі Трипутня Дубровицького району Ровненської області, був одружений з Подик Антоніною Дмитрівною 1914 р. н., виховував сина і доньку, яка невдовзі померла від тифу, що в той час було звичним явищем. Після визволення Дубровичини 10 січня 1944 року силами 397 стрілецької дивізії І Українського фронту, Федір Іванович та багато його односельчан серед яких був і його рідний брат Павло Іванович, поповнили ряди Червоної Армії. На початок війни Подику виповнилося 30 років, службу проходив рядовим солдатом в артилерії. Почав воювати в Україні, і закінчив свій солдатський шлях дорогою понад Віслою в самому Берліні в травні 1945 року. Вернувся з війни живий та здоровий. З 1946 року працював їздовим на фермі, з 1972 року вийшов на пенсію, але не покидав своєї роботи ще протягом майже десяти років до 1980 р. Помер 16 вересня 1999 року. Виховав шестеро дітей. Був нагороджений:
- Орден отечественной войны ІІ степени (№ ордена 5373626,1985 р.)
- Орден "20 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1965гг. (8 апреля 1967г.)
- Орден " 50 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1945гг
- Ювілейна медаль «25 победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.»
- Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (8 мая 1975г.)
- Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (1976г.)
- Ювілейна медаль «Сорок лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг
- Ювілейна медаль „50 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (20 декабря 1963г.)
- Ювілейна медаль „ 50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.“
- Ювілейна медаль „ 50 років визволення України“
- Ювілейна медаль „ 70 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (1990 р.)
- Медаль Жукова»(1998 р.)
Культура |
Історія бібліотеки |
Бібліотеку в селі Трипутня було засновано 1954 рік. Літератури на той час було дуже мало, а бажаючих прочитати книги було багато. В селі Трипутня створювалися хати — читання, де збиралася група людей для, яких були організовані голосні читання. У квітні 1958 року направлена в с. Трипутня спеціаліст бібліотечної справи Осовська Є. М. Осовська Є. М. пропрацювала 27 років. В 1984 році пішла на заслужений відпочинок. Кількість читачів у 1958 році в бібліотеці с. Трипутня 830 з них дітей — 350. Книгозабезпеченість на одного читача була малою. Надходження літератури з кожним роком зростала. В 1966 році бібліотекарю с. Трипутня було присвоєно звання відмінної роботи, нагороджено дипломом. Народилася Євгенія Марківна в 1938 році в с. Турбівка, Попелянський р — н., Житомирська обл. Закінчила Дубенський культосвітній технікум 1956—1958 рр. Під час роботи бібліотекарем була нагороджена медалю за доблесний труд до 100 — річчя з Дня народження Леніна — 1970 році. У 1984 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Стасюк Марія Василівна та Тимчишина Віра Федорівна.
В 1987 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Разкевич Любов Іванівна. До 1988 року бібліотека знаходилась в старому приміщенні. 1988 році бібліотеку було перенесено в нове приміщення Будинку культури. У 1998 році бібліотеку прийняла Самко Жанна Володимирівна, яка працює до цього часу. В 2002 році сільську і шкільну бібліотеки було об'єднано в публічно– шкільну. Більш детальна інформація Трипутнянська публічна — шкільна бібліотека
Пам'ятки |
Трипутнянський парк — комплексна пам'ятка природи місцевого значення.
Примітки |
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056_ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.
Посилання |
- Погода в селі Трипутня
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |