Ryfujk

село Трипутня;
; ;	; ;
Герб;	Прапор;
; Країна;	; Україна;
; Область;	; Рівненська область;
; Район/міськрада;	; Дубровицький;
Рада/громада;	; Трипутнянська сільська рада;
Код КОАТУУ;	5621888201;
Основні дані;
Засноване;	1629;
; Населення;	655;
Площа;	1,07 км²;
Густота населення;	612,15 осіб/км²;
; Поштовий індекс;	34150;
; Телефонний код;	+380 3658;
Географічні дані;
; Географічні координати;	; 51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д. / 51.54583° пн. ш. 26.31889° сх. д. / 51.54583; 26.31889Координати: 51°32′45″ пн. ш. 26°19′08″ сх. д. / 51.54583° пн. ш. 26.31889° сх. д. / 51.54583; 26.31889;
Середня висота; над рівнем моря;	167 м;
	;
	;
Місцева влада;
Адреса ради;	34150, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Трипутня , тел. 2-23-80;
Карта;
	; ; ; ; Трипутня; ; ;
	; ; ; ; ; Трипутня; ; ; ;
Мапа;
	; ;

Трипутня — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області. Населення становить 655 осіб. Орган місцевого самоврядування — Трипутнянська сільська рада.

Зміст

1 Географія

2 Історія

3 Населення
- 3.1 Мова

4 Ветерани Другої світової війни
- 4.1 Подик Федір Іванович

5 Культура
- 5.1 Історія бібліотеки

6 Пам'ятки

7 Примітки

8 Посилання

Географія |

На північно-західній стороні від села бере початок річка Крушини.

Історія |

Перша згадка про наше село Трипутня — 1629 рік.(карта Волинського воєводства 1629 року). Гербом нашого села є зображення трьох путень (відер),- так в давні часи називали відра. За іншою легендою назва села походить від трьох путів (доріг), один з яких був у сторону с. Дубов'я, другий — на с. Осова, третій — на Дубровицю.

Поблизу Трипутнів проживав пан Бронз, маєток якому подарував воробинський граф Плятер у 18 ст . Пан Бронз був людиною високоосвіченою і висококультурною, до того ж безмежно закоханий був у навколишню природу. Своє помістя він розмістив поблизу церкви на березі лісового потічка. Поблизу палацу він заклав чудовий парк, в якому висадили до 120 порід дерев і чагарників. Насіння квітів він виписував з багатьох країн Європи, в тому числі і з Голландії тюльпани.

А на потічку він вибудував каскад ставків з проточною джерельною водою. Крім коропів пан розводив навіть форель.

Внаслідок Ризького мирного договору у 1921році Західне Полісся до складу Польської держави. Рівненщину було поділено на 4 повіти: Острозький, Дубенський, Костопільський і Ровенський.

В нашому селі була польська школа, Навчання було безплатне. Вивчали Закон Божий, історію, читання, математику, музику, вчили вишивати. Проводилися екскурсії поїздом в село Хіночі та в м. Дубровицю.

Поблизу Трипутнів, у лісі розташовувалося польське село Березина. В ньому було 30 хат. Церкви в польському селі не було, тому поляки ходили до костьолу в Дубровицю та Володимирець.

В 1939 році наше село в складі Правобережної України було приєднано до України в складі Радянського Союзу.

З початком Німецько-радянської війни Волинь і Полісся перетворились на прифронтову смугу. 28 червня німці захопили м. Рівне. Німецького гарнізону в селі не було. Однак німці, приїжджаючи у темно-зелених мундирах, тримаючи в руках нагайки, разом з поліцаями забирали продовольство(поросята, корови, хліб і т. ін.), ламали жорна, діжки, плуги …

Страшна трагедія сталася у 1943 році. В результаті конфлікту між бандерівцями та поляками 7 квітня 1943 року (на Благовіщення) спалили польське село Березину. Вдалося втекти лише декільком полякам. А в суботу 23 квітня 1943 року (на Великдень) поляки та німці розпочали жахливу акцію знищення села Трипутня. Село було взяте у кулеметне кільце, щоб люди не могли втекти. З смолоскипами в руках поляки почали підпалювати хату за хатою. Під дулами кулеметів люди втікали в ліс, ховалися по льохах. Поляками було вбито 78 людей.

Після жахливої пожежі люди не мали де жити. Приходилося перебувати по 5-6 сімей в одній хаті .До печі була черга, щоб спекти хліб.

10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена частинами 397 стрілецької дивізії 1 Українського фронту і партизанами Бегми. 2 лютого було звільнено м. Рівне. У березні 1944 року Рівненщина була повністю визволена.

Після війни у вересні 1949 року в нашому селі було створено колгосп « Нове життя». 11 грудня 1950 року колгосп "Нове життя"був об'єднаний з колгоспом ім.. Молотова села Грані. !9 жовтня 1957 року колгосп ім.. Молотова був перейменований у колгосп «Україна».

20 лютого 1958 року до колгоспу «Україна» був приєднаний колгосп ім.. Чапаєва села Кривиця, до якого входили села: Кривиця, Літвиця, Залі шани.

В 1960 році колгосп «Україна» був перетворений на підсобне лісове господарство ліспромгоспу Домбровицького району.

З квітня 1966 року був створений радгосп «Трипутнянський». З 1996 року створено КСП «Трипутнянський». З січня 2000 року СВК «Трипутнянський».

Населення |

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 649 осіб^[1].

Мова |

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Відсоток
українська	99,08 %
російська	0,46 %
білоруська	0,31 %
румунська	0,15 %

Ветерани Другої світової війни |

Подик Федір Іванович |

Народився 12 травня 1911 року в селі Трипутня Дубровицького району Ровненської області, був одружений з Подик Антоніною Дмитрівною 1914 р. н., виховував сина і доньку, яка невдовзі померла від тифу, що в той час було звичним явищем. Після визволення Дубровичини 10 січня 1944 року силами 397 стрілецької дивізії І Українського фронту, Федір Іванович та багато його односельчан серед яких був і його рідний брат Павло Іванович, поповнили ряди Червоної Армії. На початок війни Подику виповнилося 30 років, службу проходив рядовим солдатом в артилерії. Почав воювати в Україні, і закінчив свій солдатський шлях дорогою понад Віслою в самому Берліні в травні 1945 року. Вернувся з війни живий та здоровий. З 1946 року працював їздовим на фермі, з 1972 року вийшов на пенсію, але не покидав своєї роботи ще протягом майже десяти років до 1980 р. Помер 16 вересня 1999 року. Виховав шестеро дітей. Був нагороджений:

Орден отечественной войны ІІ степени (№ ордена 5373626,1985 р.)

Орден "20 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1965гг. (8 апреля 1967г.)

Орден " 50 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1945гг

Ювілейна медаль «25 победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.»

Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (8 мая 1975г.)

Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (1976г.)

Ювілейна медаль «Сорок лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг

Ювілейна медаль „50 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (20 декабря 1963г.)

Ювілейна медаль „ 50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.“

Ювілейна медаль „ 50 років визволення України“

Ювілейна медаль „ 70 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (1990 р.)

Медаль Жукова»(1998 р.)

Культура |

Історія бібліотеки |

Дем'янець Евгенія перший бібліотекар Трипутнянської бібліотеки

Бібліотеку в селі Трипутня було засновано 1954 рік. Літератури на той час було дуже мало, а бажаючих прочитати книги було багато. В селі Трипутня створювалися хати — читання, де збиралася група людей для, яких були організовані голосні читання. У квітні 1958 року направлена в с. Трипутня спеціаліст бібліотечної справи Осовська Є. М. Осовська Є. М. пропрацювала 27 років. В 1984 році пішла на заслужений відпочинок. Кількість читачів у 1958 році в бібліотеці с. Трипутня 830 з них дітей — 350. Книгозабезпеченість на одного читача була малою. Надходження літератури з кожним роком зростала. В 1966 році бібліотекарю с. Трипутня було присвоєно звання відмінної роботи, нагороджено дипломом. Народилася Євгенія Марківна в 1938 році в с. Турбівка, Попелянський р — н., Житомирська обл. Закінчила Дубенський культосвітній технікум 1956—1958 рр. Під час роботи бібліотекарем була нагороджена медалю за доблесний труд до 100 — річчя з Дня народження Леніна — 1970 році. У 1984 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Стасюк Марія Василівна та Тимчишина Віра Федорівна.

В 1987 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Разкевич Любов Іванівна. До 1988 року бібліотека знаходилась в старому приміщенні. 1988 році бібліотеку було перенесено в нове приміщення Будинку культури. У 1998 році бібліотеку прийняла Самко Жанна Володимирівна, яка працює до цього часу. В 2002 році сільську і шкільну бібліотеки було об'єднано в публічно– шкільну. Більш детальна інформація Трипутнянська публічна — шкільна бібліотека

Пам'ятки |

Трипутнянський парк — комплексна пам'ятка природи місцевого значення.

Примітки |

↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056_ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.

↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.

Посилання |

Погода в селі Трипутня

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[населення_2001-1] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056_ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.

[розподіл_за_мовою-2] Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018.

搜尋此網誌