Галущинський Михайло Миколайович Зміст Біографія |...
Народились 25 вересняНародились 1878Померли 23 вересняПомерли 1931Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)Голови «Просвіти»Команданти Легіону УССВояки Української Галицької АрміїПосли до Польського сеймуДіячі УНДОУродженці ЗвинячаНавчались у БучачіУчні Бучацької гімназії оо. ВасиліянПерсоналії:РогатинУчні Першої тернопільської гімназіїПомерли у ЛьвовіПоховані на Личаківському цвинтаріВикладачі Львівської академічної гімназії
25 вересня1878ЗвинячЧортківський районТернопільська областьУкраїна23 вересня1931ЛьвівЛьвівське воєводствоПольщапедагогвійськовикпубліцистУССсенатуПольської РеспублікиНаукового товариства імені Шевченка25 вересня28-го1878ЗвинячЧортківський повітКоролівство Галичини та ВолодимиріїАвстро-УгорщинаЧортківський районТернопільська областьУкраїнаЯзловецьВолянськоївасиліянській гімназіїБучачіТернопільській гімназіїтовариства «Громада»18981900Львівському університеті19001901Віденському університеті«Академічну громаду»Львові«Січ»ВідніВолодимиром СтаросольськимАнтоном КрушельницькимЛонгином ЦегельськимСенем ГорукомЄвгеном Косевичем«Молода Україна»Золочівський19091914РогатинськоїГаличиніПершої світової війниУкраїнських січових стрільців18 серпня191421 січня19151915Імператорської та королівської арміїрозпаду Австро-Угорської імперіїЛистопадовому чинібитві у ЛьвовіЗУНРпольсько-українській війні19211924професоромЛьвівського (таємного) українського університетуСтаніслава Собінського192419231931товариство «Просвіта»1925Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО)сенаторомсенатуПольської Республіки1930Сейму Польської РеспублікиУкраїнсько-білоруського блоку19301931Остапом ЛуцькимВасилем Мудрим1931Безпартійним блоком співпраці з урядомУкраїнським парламентським представництвом23 вересня193125-гоЛьвівЛьвівське воєводствоПольщаЛьвівська областьУкраїнаЛичаківському цвинтарі1934В. ДідушкаЗ. НосковськомуЯ. СтрухманчукуО. СтепанівІ. АндрухуС. Галечко
Михайло Миколайович Галущинський | ||||
Михайло Галущинський у мундирі поручника УСС, перша світова війна | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
11 березня 1928 — 30 серпня 1930 | ||||
Прем'єр-міністр: | Юзеф Пілсудський Казимир Бартель Казимир Світальський Валерій Славек | |||
Президент: | Ігнацій Мосцицький | |||
| ||||
Партія: | УНДО (1925—1931) | |||
Освіта: | 1) Львівський університет 2) Віденський університет | |||
Народження: | 25 вересня 1878(1878-09-25) Звиняч, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
Смерть: | 23 вересня 1931(1931-09-23) (52 роки) Львів, Львівське воєводство, Польща | |||
Похований: | Личаківський цвинтар | |||
Національність: | українець | |||
Громадянство: | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща | |||
Релігія: | греко-католицтво | |||
Батько: | Микола Теодорович Галущинський | |||
Мати: | Станіслава Волянська | |||
| ||||
Військова служба | ||||
Роки служби: | 1914–1918 | |||
Приналежність: | УСС, УГА | |||
Рід військ: | сухопутні війська | |||
Звання: | майор Отаман | |||
Битви: | 1) Перша світова війна 2) Польсько-українська війна
| |||
Нагороди: |
Депутат Сейму Польської Республіки | |||
---|---|---|---|
III каденція | |||
УНДО (УББ) | 16 листопада 1930 | — | 23 вересня 1931 |
Михайло Миколайович Галущинський (25 вересня 1878[1][К 1], Звиняч,[3] тепер Чортківський район, Тернопільська область, Україна — 23 вересня 1931[1][К 2], Львів, Львівське воєводство, Польща) — український педагог, військовик, публіцист, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Командант Легіону УСС, віце-маршал сенату Польської Республіки. Член Наукового товариства імені Шевченка.
Мав псевдоніми та криптоніми: Височанський, Височанський Микола, Подорожник, Г-ий, Гл. М., Глщ. М., М., М. Г. та інші.
Зміст
1 Біографія
1.1 Раннє життя
1.2 Перша світова війна
1.3 Освітня та політична діяльність
1.4 Сім'я
2 Нагороди
3 Праці
4 Примітки
5 Бібліографія
6 Посилання
Біографія |
Раннє життя |
Народився 25 вересня (за іншими даними 28-го) 1878 року в селі Звиняч, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині Чортківський район, Тернопільська область, Україна) у сім'ї греко-католицького священика, пароха міста Язловець, Миколи Теодоровича Галущинського та його дружини Станіслави Волянської.
Навчався (як батько і 4 брати) у василіянській гімназії у Бучачі[4]. Пізніше навчався у Тернопільській гімназії, де входив до нелегального учнівського товариства «Громада»[1]. У 1898–1900 роках навчався у Львівському університеті; у 1900–1901 — у Віденському університеті.
В студентські роки брав активну участь в українському громадсько-політичному житті, очолював «Академічну громаду» у Львові та «Січ» у Відні. Разом з Володимиром Старосольським, Антоном Крушельницьким, Лонгином Цегельським, Сенем Горуком та Євгеном Косевичем видавав перший український студентський журнал «Молода Україна», в якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави.
Після закінчення університету деякий час працював викладачем у Золочівський гімназії. З 1909 до 1914 року — директор Рогатинської гімназії св. Володимира. В цей період став визначним організатором гімназійної освіти в Галичині.
Перша світова війна |
Від початку Першої світової війни у лавах Українських січових стрільців. Для галицьких русинів військова кар’єра не була привабливою, вони намагалися стати священиками, адвокатами, урядовцями. Тому так мало було в австрійському війську офіцерів-українців. Тому Легіон УСС довелось очолити директорові гімназії Михайлові Галущинському. Саме він організував складання присяги січовиками на вірність Габсбурзькій монархії в Стрию 3 вересня 1914 року.[5]
З 18 серпня 1914 до 21 січня 1915 назначений Бойовою Управою командантом Легіону УСС. З середини 1915 року — військовий секретар УСС при командуванні Імператорської та королівської армії.
По закінченні Першої світової та початку розпаду Австро-Угорської імперії брав активну участь у Листопадовому чині, та подальшій битві у Львові за незалежність ЗУНР.
Освітня та політична діяльність |
Після поразки ЗУНР у польсько-українській війні залишився у Львові. З 1921 до 1924 року був професором Львівського (таємного) українського університету. Через протест, поданого ним проти наказу начальника Львівського шкільного округу Станіслава Собінського, спрямованого проти права на україномовну освіту, в 1924 році був звільнений з державних шкіл та позбавлений права на пенсію. Після звільнення працював у сфері приватної україномовної освіти. Після декількох років судових розглядів йому усе ж таки було надано право на так звану малу пенсію. У 1923–1931 роках очолював товариство «Просвіта», яке під його керівництвом перетворилось в значну громадсько-освітню організацію.
У 1925 році став одним з співзасновників і провідним членом Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). З 1928 року був сенатором II каденції, віце-маршалом сенату Польської Республіки, головою культурно-освітньої комісії. З 1930 року — депутат Сейму Польської Республіки III каденції від Українсько-білоруського блоку. У 1930–1931 роках разом з Остапом Луцьким та Василем Мудрим стояв на чолі партії УНДО, яка прагнула укладення компромісу з польською владою. У лютому 1931 року брав участь у переговорах між Безпартійним блоком співпраці з урядом та Українським парламентським представництвом з даного питання.
Помер 23 вересня 1931 (за іншими даними 25-го) у місті Львів, Львівське воєводство, Польща (нині Львівська область, Україна). Похований на Личаківському цвинтарі. 2001 року його останки перенесено на Меморіал УСС та УГА на полі 76 цього цвинтаря.
Сім'я |
- Дід по батьку: Галущинський Теодор — управитель маєтків у Язловці.
- Бабуся по батьку: Ружицька Анна
- Батько: Галущинський Микола Теодорович — греко-католицький священник, парох Язловця.
- Мати: Волянська Станіслава
- Брат: Галущинський Тит (Теодосій) Миколайович[4] (1880–1952) — греко-католицький ієромонах, доктор теології.
- Брат: Галущинський Іван Миколайович[4] (1882–1944) — педагог і громадський діяч Галичини.
- Брат: Галущинський Микола Миколайович[4]
- Брат: Галущинський Олесь Миколайович[4]
Нагороди |
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Праці |
- Народня освіта й виховання народу. — Львів : Товариство «Просвіта», 1920. — 48 с.
- «Народна освіта і виховання народу» (1920)
- «Національне виховання» (1920)
- Шевченко — поет життя й чину. — Львів : Українська видавнича спілка, 1921. — 36 с.
- «Михайло Драгоманов — ідеолог нової України» (1921)
- «Одиниця і громада» (1921)
- «Новими шляхами» (1926)
- «Українські народні бібліотеки і праця над поширенням книжки» (1926)
- «Позашкільна освіта» (1927)
- «Геть неписьменність» (1927)
- «Наша анкета» (1930)
Автор численних статей, нарисів, оглядів, рецензій у наукових виданнях та періодиці.
1934 р. вийшли мемуари М. Галущинського «З Українськими Січовими Стрільцями: Спомини з рр. 1914—1915».
Примітки |
↑ За іншими даними 28 вересня[2].
↑ За іншими даними 25 вересня[2].
- Джерела
↑ абв Яворський Г. Галущинський Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник / Мельничук Б. — Тернопіль : Збруч, 2004. — Т. 1. — С. 334. — ISBN 966-528-197-6.
↑ аб Biogram Michał Hałuszczyński. Biblioteka Sejmowa. Процитовано 7 лютого 2016. (пол.)
↑ у виданні Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 224. — вказано Бучач як місце народження
↑ абвгд Наталя з Галущинських / Язловець // Калейдоскоп минулого /// Бучач і Бучаччина / Островерха М. — Нью-Йорк – Лондон – Париж – Сідней – Торонто : НТШ: Український архів, 1974. — Т. 27. — С. 678.
↑ Никольский С.А. Голос и молчание. Анна Ахматова. Философия и культура 6 (6). 2014-06. с. 841–848. ISSN 1999-2793. doi:10.7256/1999-2793.2014.6.12050. Процитовано 2018-11-21.
Бібліографія |
- Качкан В. Хай святиться ім'я твоє. — Львів, 1998.
Мельничук Б. Галущинський Михайло Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 334. — ISBN 966-528-197-6.- Мельничук Б. Хорунжий народного прапора // Вільне життя. — 1991.
Historia sejmu polskiego / Ajnenkiel Andrzej. — Warszawa, 1989. — Т. 2. (пол.)
Posłowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919–1939. Słownik biograficzny / Andrzej Krzysztof Kunert. — Warszawa : Wydawnictwo Sejmowe, 2000. — Т. 2. (пол.)
Torzecki Ryszard. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923–1929. — Kraków, 1989. — ISBN 83-08-01977-3. (пол.)
Посилання |
Biogram Michał Hałuszczyński. Biblioteka Sejmowa. (пол.)
|
|