Ryfujk

Ігла;
	; ;
Тип:;	Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК);
Походження:;	; СРСР;
Історія служби;
Термін використання;	1983-досі;
Історія виробництва:;
Виробник;	; КБМ;
Вартість;	$ 60,000-80,000 (в 2003);
Характеристики;
; Маса;	10,8 кг;
Тип і модель двигуна;	твердопаливний ракетний двигун;
; Швидкість;	800 м/с (макс.), Число Маха близько 2,3;
Запас ходу;	5,2 км;
Довжина;	1,574 м;
	; Ігла (ПЗРК) у Вікісховищі; ;

Це стаття про переносний зенітно-ракетний комплекс. Стаття про інструмент — Голка

«Ігла» (індекс ГРАУ РФ — 9К38Ю за класифікацією МО США та НАТО — SA-18 Grouse («Шотландська куріпка»)) — російський/радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низько летючих вертольотів і літаків супротивника на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод. Комплекс прийнято на озброєння 1983 року.

Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні 1971 року. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. Артамонов). Головна мета полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та більш високою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».

Зміст

1 Бойове застосування
- 1.1 Російсько-українська війна

2 Оператори
- 2.1 Ігла-1E (SA-16)
- 2.2 Ігла (SA-18)
- 2.3 Ігла-С (SA-24)

3 Примітки

4 Див. також

5 Посилання

Бойове застосування |

Російсько-українська війна |

Докладніше: Війна на Сході України

За час збройного протистояння Російська Федерація постачила декілька десятків комплексів «Ігла» терористам^[1]^[2]. З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків ВПС України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту^[3].

Оператори |

«Ігла» перебуває на озброєнні армії України, країн СНД, а також з 1994 року експортується більше ніж у 30 держав, включаючи Болгарію, Боснію і Герцеговину, В'єтнам, Сербію, Словенію, Хорватію, Чорногорію, Польщу, Німеччину, Фінляндію; Індію, Ірак, Малайзію, Сінгапур, Сирію, Південну Корею; Бразилію та Мексику.

Ігла-1E (SA-16) |

Ангола

Вірменія

Болгарія

Хорватія

Куба

Еквадор

Фінляндія — під назвою ItO 86 — використовувались раніше

Грузія

Угорщина

Іран

Ірак

М'янма

Північна Корея — місцевого виробництва

Перу

Польща

Росія

Словаччина

Словенія

Сербія — місцевого виробництва

СРСР — використовувались раніше

Сирія

Україна

Боснія і Герцеговина — 20 штук

ОАЕ

В'єтнам

Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоятка управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба

Ігла (SA-18) |

Вірменія

Білорусь

Бразилія

Болгарія

Камерун — використовувалась Армією Камеруну

Єгипет

Еритрея

Фінляндія — під назвою ItO 86 — використовувались раніше

Грузія

Угорщина

Індонезія

Індія

Іран

Казахстан

Північна Македонія

М'янма

Малайзія

Мексика — Мексиканський морський флот

Марокко

Монголія

Перу

Росія

Сінгапур — Сингапурські повітряні війська

Сербія

Шрі-Ланка

Словаччина

Південна Корея

СРСР — передано країнам наступникам

Сирія — Сирійська Арабська республіка

Таїланд

Туреччина

Україна

Венесуела

В'єтнам

Зімбабве

Ігла-С (SA-24) |

Країни-оператори «Ігла-С» (SA-24)

Бразилія

Іран — можливо отримали після громадянської війни 2011 року і у Лівії.

Лівія — є фото докази, що авто зі змонтованими двійниками Ігли були на озброєнні Лівійської Армії під час Громадянська війна у Лівії 2011 року починаючи з березня 2011. 482 Ігли-С були імпортовані з Росії в 2004. Деякі з них не були пораховані в кінці війни і могли перейти до Ірану.^[4]^[5]^[6]

Росія

Словенія

Венесуела

Можливі

Індія — компанія Рособоронекспорт брала участь в міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіусу дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався іще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab з ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях^[7].

Примітки |

↑ http://news.liga.net/photo/politics/3679384-v_luganskoy_oblasti_obnaruzhen_taynik_boevikov_s_pzrk_igla_foto.htm#1

↑ http://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=48850&catid=53&Itemid=149

↑ http://nbnews.com.ua/ru/news/124210/

↑ SA-24 Grinch 9K338 Igla-S portable air defense missile system

↑ Coughlin, Con (22 September 2011). Iran 'steals surface-to-air missiles from Libya'. The Daily Telegraph (London).

↑ The deadly dilemma of Libya's missing weapons

↑ Vivek Raghuvansh (2018-05-24). Even as low bidder, Russia’s Rosoboronexport may still loose air defense program in India.

Див. також |

З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігла (ПЗРК)

Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Портал «Військова техніка» Портал «Військова справа»

[1] ttp://news.liga.net/photo/politics/3679384-v_luganskoy_oblasti_obnaruzhen_taynik_boevikov_s_pzrk_igla_foto.htm#1

[2] ttp://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=48850&catid=53&Itemid=149

[3] ttp://nbnews.com.ua/ru/news/124210/

[4] SA-24 Grinch 9K338 Igla-S portable air defense missile system

[5] Coughlin, Con (22 September 2011). Iran 'steals surface-to-air missiles from Libya'. The Daily Telegraph (London).

[6] The deadly dilemma of Libya's missing weapons

[7] Vivek Raghuvansh (2018-05-24). Even as low bidder, Russia’s Rosoboronexport may still loose air defense program in India.

搜尋此網誌

Ryfujk

Ігла (ПЗРК) Зміст Бойове застосування | Оператори |...