Чорне (Малопольське воєводство) Зміст Розташування |...
ЛемківщинаЗакерзонняСела Горлицького повітуЛемківські села Горлицького повітуКолишні села Польщі
Координатипол.лемківськесолтиствіКривегміни СенковаГорлицького повітуМалопольського воєводстваНизьких БескидахВіслокаВишеваткуПантноюКривеСенковаГорлиціКраківсолтисомСигізмунда II Августачитальня ім. КачковськогоперейшлиПольської православної церквидобровільно виїхали в СРСРоперації «Вісла»понімецькі земліНовому СончіВікісховище
Село Чорне пол. Czarne Лемківський цвинтар Координати 49°29′ пн. ш. 21°21′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 21.350° сх. д. / 49.483; 21.350Координати: 49°29′ пн. ш. 21°21′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 21.350° сх. д. / 49.483; 21.350
Чорне у Вікісховищі? |
Чорне (пол. Czarne) — колишнє лемківське село в Польщі, в солтистві Криве гміни Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 1 особа (2011[1]).
Зміст
1 Розташування
2 Історія
3 Сучасність
4 Демографія
5 Місцеві пам'ятки
5.1 Інші пам'ятки
6 Примітки
7 Джерела
8 Посилання
Розташування |
Лежить у Низьких Бескидах над річкою Віслока. Через Чорне пролягає дорога від воєводської дороги № 992 до воєводської дороги № 977, яка з'єднує Вишеватку з Пантною через Криве.
Від села 17 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 23 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 121 км до центру воєводства — міста Краків, 3 км до кордону зі Словаччиною.
Історія |
Село Чорний Потік закріпачене 1569 р. солтисом Іваном Святковичем за привілеєм Сигізмунда II Августа, надалі стало називатися просто Чорним. У 1629 р. село складалося з 5 господарств, у 1880 — з 54 (330 мешканців). В 1789 р. збудована дерев'яна церква св. Вмуч. Димитрія, яка діяла до 1927 р. Метричні книги під час першої світової війни згоріли. В селі діяла москвофільська читальня ім. Качковського. Жителі села перейшли до Польської православної церкви в 1927—1928 рp. і збудували православну церкву, яку розвалив ураган в 1967 р. Мешканці села займалися рільництвом, ткацтвом, видобутком і перегоном нафти. На 1936 р. в селі проживало 300 православних, 1 греко-католик, 4 римо-католики і 1 юдей.
У селі було переважно лемківське населення: з 400 жителів села — 395 українців і 5 поляків[2].
В 1945 р. більшість жителів добровільно виїхали в СРСР. Залишилося 8 чи 9 лемківських родин, яких на початку червня 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі[3]. В 1956 р. трьом родинам вдалося повернутися до села. В 1993 р. греко-католицьку церкву розібрали і перенесли до скансену в Новому Сончі.
Сучасність |
Зараз єдиний житель є працівником гірського притулку.
Демографія |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 1 | 0 | 1 | 0 |
Жінки | 0 | 0 | 0 | 0 |
Разом | 1 | 0 | 1 | 0 |
Місцеві пам'ятки |
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Колишній лемківський цвинтар.
- 3 військові кладовища з Першої світової війни: № 44, № 45, № 53.
- Дерев'яний будинок № 5 з 1902 р.
Інші пам'ятки |
- Подвір'я колишньої церкви.
- Греко-католицька мурована капличка початку XIX ст.
- Придорожні хрести і каплички вздовж колишньої сільської вулиці.
- Пам'ятник 20-ій річниці мученицької смерті Максима Сандовича, зруйнований у тому ж році та відновлений у 2014 р.
Примітки |
↑ абв GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24.
↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела |
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 77
Czarne 2(1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.) (пол.)
Czarne (foto) (пол.)
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорне (Малопольське воєводство)
- Cmentarz nr 44 — Długie
- Cmentarz nr 45 — Lipna
- Cmentarz nr 53 — Czarne
|