Скельні гірські породи Класифікація | Література |...
Гірські породи
рос.англ.нім.кварцитиґранітимармуривапнякипісковикисланці
Ске́льні поро́ди (рос. скальные породы, англ. rocks, нім. Felsgesteine n pl) – більша частина вивержених і метаморфічних гірських порід та деякі породи осадового походження, для яких характерні значні сили зчеплення між частинками. С. п. поширені на рудних родовищах, родовищах будівельних г. п. і рідко — на кам'яновугільних. Межа міцності при одноосному стисненні в насиченому водою стані — 50-350 МПа. До них відносять кварцити, ґраніти, мармури, міцні вапняки, пісковики, сланці та ін. Для більшості скельних, а також напівскельних порід характерна природна тріщинуватість у масиві.
Класифікація |
За тріщинуватістю (блочністю) порід у масиві їх поділяють на п'ять технологічних категорій: практично монолітні, слабкотріщинуваті, середньотріщинуваті, сильно тріщинуваті, надзвичайно тріщинуваті.
Практично монолітні (винятково крупноблочні) мають середній розмір окремостей бл. 100 см, максимальний – понад 150 см, видимі тріщини відсутні. До них відносять піроксеніти, перидотити, габро, кам'яну сіль.
Слабкотріщинуваті (сильно крупноблочні) характеризуються середньою відстанню між тріщинами і розмірами окремостей 100—150 см при середньому розмірі 70 см. Такі породи мають блочну будову, видимі тріщини, іноді заповнені дрібним нецементуючим матеріалом. До них відносять рудні матеріали, деякі вапняки та ґраніти.
Середньотріщинуваті (крупноблочні) мають середню відстань між тріщинами і середній розмір окремостей бл. 50 см. Будова блочна, тріщини добре розпізнаються, іноді заповнені дрібним матеріалом. До них відносять породи азбестових родовищ, багатьох видів вапняків, деякі роговики та ін.
Сильно тріщинуваті (середньоблочні). Середня відстань між тріщинами 10-50 см, середній розмір окремостей бл. 30-40 см, часто мають напластування і видимі зімкнені тріщини. До них належать до 65 % руди Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, алевроліти та інші широко розповсюджені породи.
Надзвичайно тріщинуваті (малоблочні) мають середню відстань між тріщинами (звичайно зімкненими) до 10 см і середній розмір окремостей бл. 20 см, відсутні окремості більші 100 см.
Крім того виділяють шаруваті (нетріщинуваті) породи, які характеризуються напластуванням тонких порівняно однорідних шарів, сили зчеплення в них у напрямку напластування значно менші сил зчеплення у поперечному напрямку. Скельні і напівскельні породи можуть знаходитися у порушеному стані, в суміші різноманітних порід і промерзлому стані. Порушені породи залягають у зонах тектонічних порушень і можуть бути результатом відриву частини масиву під впливом природних сил (обвалення, зсування, зрушення), або в результаті струсної дії вибухів. Властивості таких порід можуть суттєво змінюватися.
Скельні породи, які зазнали механічного руйнування чи дроблення, називають зруйнованими і роздробленими. Розрізняють такі їх види:
- 1. Зв'язнорозірвані — породи, у яких окремості масиву не розриваються повністю, збільшується природна тріщинуватість, зберігається зчеплення між окремостями; збільшення об'єму породи від вибуху становить 3-10 %.
- 2. Груборозірвані — породи з повітряними проміжками великих розмірів між блоками, з втраченими силами зчеплення між ними, але зі збереженням затиснення блоків і уламків у висадженій масі та сил зчеплення по незруйнованих природних тріщинах у грудках. Збільшення об'єму породи складає 20 %, діаметр найбільших грудок — 150 см.
- 3. Дрібнорозірвані — породи, у яких багато повітряних проміжків між грудками зі збереженням затиснення окремих шматків, схильністю до осипання і утворення чітко виражених укосів. Збільшення об'єму цих порід при висадженні становить 40-65 %, діаметр найбільших грудок 60-70 см, сер. діаметр — 30-50 см.
- 4. Роздроблені — породи, до яких відносять всі види висаджених порід, а також роздроблені іншими способами породи при розмірі грудок не більше 20 см. Ці породи сипкі.
- 5. Дрібнороздроблені (щебеневого типу) – породи з розмірами частинок не більше 10 см. Їх одержують шляхом дроблення корисних копалин і розсіву за крупністю. Після дроблення первинний об'єм збільшується на 60-85 %. Для цих порід чинними є закономірності сипких середовищ.
- 6. Щебенево-ґравійна маса, призначена для бетону, здатна ущільнюватися зі зменшенням об'єму на 5-10 %, сипке середовище, має крупність: 70-40 мм, 40-20 мм, 20-10 мм та 10-5 мм.
- 7. Злежані пухкі породи — складаються з окремих грудок і перемелених зерен роздрібнених і дрібнозернистих скельних та напівскельних порід, ущільнених з часом і під впливом навантажень.
Література |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.