Ryfujk

Орєшкін Георгій Григорович
Народився	26 лютого 1906(1906-02-26) місто Дніпропетровськ, тепер місто Дніпро
Помер	1974(1974) місто Феодосія, тепер Автономна Республіка Крим
Громадянство (підданство)	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Георгій Григорович Орєшкін (26 лютого 1906(19060226), місто Кам'янське, тепер Дніпропетровської області — 1974, місто Феодосія, тепер Автономна Республіка Крим) — український радянський діяч, директор Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Кандидат технічних наук (1954), професор.

Біографія |

Народився у родині робітника. У 1916 році вступив до двокласного заводського училища, реорганізованого потім у семирічну школу, яку закінчив у 1921 році.

У 1924—1925 роках — вантажник, робітник Дніпропетровського металургійного заводу імені Григорія Івановича Петровського.

З 1925 року — на Кам'янському металургійному заводі імені Дзержинського. Працював слюсарем з ремонту металургійного устаткування.

Після створення при заводі металургійного технікуму вступив на вечірнє відділення. Незабаром технікум був перетворений у Кам'янський вечірній металургійний інститут імені Арсеничева, завдяки чому зміг здобути вищу освіту. На період навчання був переведений працювати в заводську лабораторію. У 1930 році закінчив інститут, отримавши спеціальність інженера-металурга.

У 1930—1940 роках — керівник доменної групи заводської лабораторії.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З січня 1940 до липня 1941 року — начальник доменних печей № №  1—6 доменного цеху Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

Під час німецько-радянської війни разом з підприємством був евакуйований на Урал, працював у 1941—1943 роках начальником доменної лабораторії Магнітогорського металургійного комбінату, забезпечував виробництво якісного чавуну.

У 1943 році повернувся до Дніпродзержинська і з листопада 1943 до 1951 року працював начальником доменного цеху Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського. Вже у вересні 1944 року були запущені в роботу дві доменні печі.

Був активним раціоналізатором. Спільно з колективом авторів став винахідником технології випалення вапна у потоці виробництва агломерату (машина ПОР). З 1944 по 1961 рік економічний ефект від його винаходів і раціоналізаторських пропозицій склав 11,5 млн. рублів.

У 1951—1954 роках — головний інженер Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У 1954—1962 роках — директор Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.

Указом Президії Верховної Ради від 19 липня 1958 року за видатні успіхи, досягнуті у справі розвитку чорної металургії, Орєшкін Георгію Григоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1962 році був звільнений з посади директора за власним бажанням у зв'язку із станом здоров'я. Деякий час працював в доменній групі технічного відділу.

За завданням Міністерства чорної металургії СРСР виїжджав у тривалі відрядження на будівництво металургійних комбінатів у Фінляндію (головним інженером-консультантом комбінату) і Єгипет (Хелуанський металургійний завод).

Автор багатьох винаходів, більше 50 публікацій, у тому числі книги «Раціоналізація роботи доменних печей» (1961).

Потім — на пенсії. Похований на сільському кладовищі в селищі Щебетовка біля міста Феодосії у Криму.

Нагороди |

• 
  Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958)


• три ордени Леніна (6.02.1951, 8.12.1951, 19.07.1958)


• 
  орден Трудового Червоного Прапора (5.05.1949)


• медалі


• Лауреат Ленінської премії (1960, за впровадження природного газу в доменне виробництво)


• Лауреат Сталінської премії 1-го ст. (1951)

Посилання |

• 
  Орєшкін Георгій Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 
  

п о р Герої Соціалістичної Праці А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  Двічі Герої • Тричі Герої