Собачка-сфінкс Зміст Характеристика | Ареал | Біологія |...


СобачковіТварини, описані 1836Риби АтлантикиРиби Середземного моряРиби Чорного моряРиби ЄвропиРиби АлбаніїРиби АлжируРиби БолгаріїРиби ГрузіїРиби ЄгиптуРиби КіпруРиби ЛівіїРиби МальтиРиби МароккоРиби ТунісуРиби УкраїниРиби ХорватіїРиби АфрикиМонотипові роди риб


родиниСобачковихмонотипічногородуСпинний плавецьхвостовим плавцемГрудні плавціанального плавцяБічна лініяАтлантиціМароккоСередземномуЧорному моряхУкраїніКримуОдеській затоцілітораліводоростямибентоснимибезхребетнимиікру

















?

Собачка-сфінкс


Самець собачки-сфінкса біля берегів Тоскани, Італія.
Самець собачки-сфінкса біля берегів Тоскани, Італія.


Біологічна класифікація



























































Домен:

Ядерні (Eukaryota)


Царство:

Тварини (Metazoa)


Підцарство:

Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)


Тип:

Хордові (Chordata)


Підтип:

Черепні (Craniata)


Надклас:

Щелепні (Gnathostomata)


Клас:

Променепері (Actinopterygii)


Підклас:

Новопері (Neopterygii)


Інфраклас:

Костисті риби (Teleostei)


Ряд:

Окунеподібні (Perciformes)


Підряд:

Собачковидні (Blennioidei)


Родина:

Собачкові (Blenniidae)


Рід:

Aidablennius
Whitley, 1947

Вид:

Собачка-сфінкс



Біноміальна назва

Aidablennius sphynx
(Valenciennes, 1836)



Синоніми
* Aidablennius sphinx (Günther, 1861)


  • Blennius sphinx Günther, 1861


  • Blennius sphynx Valenciennes, 1836



Посилання



























Commons-logo.svg Вікісховище:

Aidablennius sphynx

Wikispecies-logo.svg Віківиди:

Aidablennius sphynx

EOL logo.svg EOL:

356800

ITIS logo.svg ITIS:

636220

IUCN logo.svg МСОП:

185168

US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI:

195073


Собачка-сфінкс[1] (Aidablennius sphynx) — вид риб родини Собачкових (Blenniidae). Належить до монотипічного роду Aidablennius. Мешканці скельних біоценозів і обростань. Господарського значення не мають.




Зміст






  • 1 Характеристика


  • 2 Ареал


  • 3 Біологія


  • 4 Література


  • 5 Посилання





Характеристика |


Сягає довжини 8 см.[2] Надочні щупальця добре розвинені, мають вигляд вирослих вусиків або ріжок, ниткоподібні, дещо сплощені, за довжиною майже рівні діаметру ока, іноді більші. Спинний плавець має глибоку виїмку між колючими та м'якими променями, не поєнаний із хвостовим плавцем. Лоб вгнутий. Біля заднього краю невисокої трубочки передньої ніздрі є коротка, бахромчаста лопатинка. D XII 16- 17. А II 17-19. Р 14.




Голова собачки-сфінкса


Грудні плавці сягають початку анального плавця або заходять за нього (у молодих особин). Профіль голови спереду від очей круто спускається до кінця рила. Перші два промені анального плавця у крупних самців вкриті негроздеподібними наростами. Борозенка над верхнею губою добре розвинена. На верхній щелепі 32-37 зубів, на нижній — 27-35, обидва крайні збільшені у вигляді іклів, більш крупних на нижній щелепі.


Бічна лінія має різкий загин вниз над кінцем грудного плавця, її канал попереду до загину суцільний, на самому початку з кількома направленими назад гілками, на загині у вигляді відкривающихся попереду і ззаду порами окремих відрізків; далі нечітка. Підочний канал з поперечними гілками, що відходять донизу, де відкриваються більшим числом пір.


Забарвлення сіро-зеленувате, темніше на спині, на боках має 6-7 поперечні бурі смуги, що частково переходять на спинний плавець, верхній край якого — димчастий. Анальний плавець жовто-бурий з темною облямівкою. Грудні плавці жовтуваті або сіро-жовтуваті, з двома поперечними бурими смугами та червонуватими променями. Хвостовий плавець червонуватий, з двома або трьома поперечними смугами. Довжина тіла до 7 см, зазвичай 4-6 см.



Ареал |


Поширений у східній Атлантиці біля берегів Марокко, також у Середземному і Чорному морях[2]. В Україні зустрічається біля берегів Криму і в Одеській затоці[3][4].



Біологія |




Самець собачки-сфінкса


Зустрічається на мілководній, кам'янистій літоралі, відкритій сонячним променям і прибою. Особливо на горизонтальних, вкритих водоростями терасах. Живиться бентосними безхребетними і водоростями[5]. В норах серед камінь відкладають клейку ікру.[6], яку обороняють самці[7].



Література |





  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, № 2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 2013-06-23. 


  2. аб Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). "Aidablennius sphynx" на FishBase. Версія за August 2012 року.


  3. Мовчан Ю. В. Риби України. — Київ, 2011. — 444 с.


  4. Хуторной С. А. Рыбы прибрежных акваторий г. Одессы // Науч. тр. Зоол. музея Одесского ун-та. — 1998. — Т. 3. — С. 42-45.


  5. Zander, C.D., 1986. Blenniidae. p. 1096–1112. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean, volume 3. UNESCO, Paris.


  6. Breder, C.M. and D.E. Rosen, 1966. Modes of reproduction in fishes. T.F.H. Publications, Neptune City, New Jersey. 941 p.


  7. Zander, C.D., 1986. Blenniidae. p. 1096–1112. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the North-eastern Atlantic and the Mediterranean, volume 3. UNESCO, Paris.




Посилання |


  • Риби вод України (російською)









Popular posts from this blog

Фонтен-ла-Гаярд Зміст Демографія | Економіка | Посилання |...

Список ссавців Італії Природоохоронні статуси | Список |...

Маріан Котлеба Зміст Життєпис | Політичні погляди |...