Excalibur (самопідіймальне судно) Зміст Характеристики та...
Самопідіймальні суднаМорські будівельні судна
вітрових електростанційКільПівнічному моріНортумберлендуВЕС БлітВЕС Yttre StengrundБалтійське мореКальмарсундВЕС Норт-ХойлІрландському моріУельсаJB1ВЕС Скробі-СандсНорфолкаЛондон-АррайКентаЕссексуВЕС Гунфліт-СандсSvanenВЕС ТанетStanislav YudinВЕС АрконаВЕС УолніВЕС Kriegers FlakФортіс
 | |
| Історія | |
|---|---|
| Назва: | Excalibur |
| Власник: | Fugro Seacore |
| Будівник: |
|
| На службі: | 1978 |
| Статус: | активне |
| Основні характеристики | |
| Тип: | судно для офшорних будівельних робіт |
| Тоннаж: |
|
| Водотоннажність: | 4266 |
| Довжина: | 60 |
| Ширина: | 32 |
| Осадка: | 2,8 |
| Місткість: | крани вантажопідйомністю 230 |
| Команда: | 50 |
Excalibur (Wijslift 6) — морське будівельне судно, яке в окремі періоди залучалось до проведення робіт зі спорудження офшорних вітрових електростанцій.
Зміст
1 Характеристики та модернізація
2 Завдання судна
2.1 Офшорна вітроенергетика
2.2 Інші завдання
3 Примітки
Характеристики та модернізація |
Судно, що за своїм архітектурно-конструктивним типом відноситься до самопідіймальних (jack-up), спорудили у 1978 році на німецькій Howaldswerke-Deutsche Werft у місті Кіль. Первісно воно використовувалось під назвою Wijslift VI, потім з 1989 по 1996 рік як Hubinsel 6, після чого змінило назву на Wijslift 6.
На момент спорудження платформа мала розміри 38х32 метри та підіймалась на шести опорах. В такому вигляді на початку 2000-х вона провела кілька операцій у новій офшорній галузі — спорудженні вітрових електростанцій, після чого в 2002 році була викуплена компанією Fugro Seacore, прейменована на Excalibur та суттєво модернізована. Довжину платформи збільшили на 22 метри і додали ще дві опори. Ці вдосконалення сприяли подальшому використанню судна для робіт в офшорній вітроенергетиці, вимоги з боку якої постійно зростають на тлі збільшення потужності та розмірів турбін.
Excalibur обладнано краном Huisman PMC 6200-300 вантажопідйомністю 230 тон. Воно має робочу палубу площею 1630 м2 з припустимим навантаженням 25 тон/м2 (10 тон/м2 на секції-продовженні), здатне працювати в районах з глибинами до 40 метрів та забезпує розміщення до 50 осіб.[1][2][3][4]
Завдання судна |
Офшорна вітроенергетика |
У 2000 році Wijslift 6 здійснила будівельні роботи в Північному морі біля узбережжя Нортумберленду на першій британській офшорній ВЕС Бліт. Вони включали буріння під встановлення паль довжиною по 30 метрів та монтаж двох вітроагрегатів.[5] Під час цих робіт відбувся інцидент, внаслідок якого робоча платформа отримала сильний нахил.[6]
Наступного року установка провела фундаментні роботи для п‘яти турбін на шведській ВЕС Yttre Stengrund (Балтійське море, протока Кальмарсунд).[7]
Після модернізації Excalibur у 2003 році прийняв участь в спорудженні ВЕС Норт-Хойл в Ірландському морі біля північного узбережжя Уельса. Судно провадило встановлення паль, що сягали глибини у 33 метра під морським дном, а потім разом з іншою установкою JB1 здійснило монтаж 27 із 30 вітрових турбін.[8] Можливо відзначити, що під час робіт на даній станції Excalibur отримав пошкодження однієї з опор.[9]
В 2004-му установка здійснила на ВЕС Скробі-Сандс (Північне море біля узбережжя Норфолка) монтаж шести вітроагрегатів, які припадали на найбільш мілководну ділянку цієї станції.[10]
Так само 2004-го Excalibur встановив метеорологічний вимірювальний пост на місці майбутньої британської станції Лондон-Аррай (Північне море біля узбережжя Кента та Ессексу).[11]
У 2007—2008 роках судно повернулось на Лондон-Аррай для проведення геотехнічних досліджень.[12]
Також у 2008-му установка провела спорудження частини фундаментів ВЕС Гунфліт-Сандс (біля тільки що згаданого Ессексу), причому це знов були роботи у найбільш мілкій частині, де не міг працювати плавучий кран Svanen.[13]
В 2010-му на ВЕС Танет (біля узбережжя Кента) Excalibur провело завершальні роботи по спорудженню трансформаторної станції (перед тим над нею працював плавучий кран великої вантажопідйомності Stanislav Yudin).[14]
За контрактом, укладеним з енергетичним концерном E.ON у 2011 році, Excalibur провело геотехнічні дослідження в Балтійському морі на північний схід від острова Рюген, де за кілька років розпочали спорудження ВЕС Аркона.[15] Роботи такого ж типу воно виконувало у жовтні 2012 року на місці майбутньої третьої черги ВЕС Уолні.[16]
У 2014-му судно провадило геотехнічні дослідження в межах підготовки проекту офшорних трансформаторних підстанцій данської ВЕС Kriegers Flak (Балтійське море).[17]
Інші завдання |
В кінці 1980-х років Wijslift 6 брало участь у розширенні потужностей на одному з найбільших північноморських нафтових родовищ Фортіс. Роботи включали встановлення 79 паль діаметром 1,2 метра з довжиною до 85 метрів.[18]
Примітки |
↑ Excalibur | Offshore Wind Vessels. vessels.offshorewind.biz (en-US). Процитовано 2017-09-19.
↑ Shipspotting.com. Wijslift 6 - IMO 8763282 - ShipSpotting.com - Ship Photos and Ship Tracker. www.shipspotting.com. Процитовано 2017-09-19.
↑ Seacore reaches the ports others can't. Construction News (en). Процитовано 2017-09-19.
↑ FUGRO SEACORE Excalibur jackup barge.
↑ Offshore investment starts to pay off - Modern Power Systems. www.modernpowersystems.com. Процитовано 2017-09-19.
↑ WIJSLIFT 6 - ClydeMaritime Forums - www.clydemaritime.co.uk. forums.clydemaritime.co.uk (en-gb). Процитовано 2017-09-19.
↑ Westwood, Adam (2005). Refocus Marine Renewable Energy Report: Global Markets, Forecasts and Analysis 2005-2009 (en). Elsevier. ISBN 9781856174626.
↑ Capital Grant Scheme for the North Hoyle Offshore Wind Farm Annual Report: July 2005 –June 2006.
↑ WIJSLIFT 6 - ClydeMaritime Forums - www.clydemaritime.co.uk. forums.clydemaritime.co.uk (en-gb). Процитовано 2017-09-19.
↑ Westwood, Adam (2005). Refocus Marine Renewable Energy Report: Global Markets, Forecasts and Analysis 2005-2009 (en). Elsevier. ISBN 9781856174626.
↑ Vessels working on London Array - 4C Offshore. www.4coffshore.com. Процитовано 2017-11-02.
↑ Development of the worlds largest offshore wind farm | Fugro. www.fugro.com (en). Процитовано 2017-09-19.
↑ Maritime Journal | Wind farm project is workboat magnet. www.maritimejournal.com (en). Процитовано 2017-09-19.
↑ Maritime Journal | Thanet Offshore Windfarm construction forges ahead. www.maritimejournal.com (en). Процитовано 2017-09-19.
↑ Arkona Offshore Wind Farm, Baltic Sea. Power Technology. Процитовано 2017-10-13.
↑ Geotechnical Ground Investigation at the proposed EXTENSION.
↑ Geotechnical Data for Kriegers Flak OSS Sites Available. Offshore Wind (en-US). Процитовано 2017-11-02.
↑ Simm, Jonathan; Cruickshank, Ian (1998). Construction Risk in Coastal Engineering (en). Thomas Telford. ISBN 9780727726865.
