Ryfujk

Андраш Гегедюш угор. Hegedüs András
Прем'єр-міністр Угорщини
18 квітня 1955 — 24 жовтня 1956
Попередник:	Імре Надь
Спадкоємець:	Імре Надь
Партія:	Угорська комуністична партія[d] і Угорська соціалістична робоча партія
Науковий ступінь:	докторський ступінь[d][1]
Народження:	31 жовтня 1922(1922-10-31) Сілшаркань
Смерть:	23 жовтня 1999(1999-10-23) (76 років) Будапешт
Громадянство:	Угорщина
Нагороди:	Шаблон:Шаблон вищої нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди Шаблон:Шаблон нагороди
Медіафайли у Вікісховищі?
Роботи у  Вікіджерелах

Андраш Гегедюш (угор. Hegedüs András; 31 жовтня 1922, Сілшаркань — 23 жовтня 1999, Будапешт) — угорський комуністичний політик періоду диктатури Матьяша Ракоші.

Біографія |

Народився в бідній сім'ї, рано втратив батька Шандора Гегедюша, виховувався матір'ю Ідою Гечені. Середню освіту здобув у Євангельській школі в Сілшаркані, за підтримки місцевого священика зумів вступити в громадянську школу в Чорне. У 1941 закінчив Євангельський ліцей в Шопроні. Восени того ж року вступив на залізничний факультет Будапештського технологічного університету, готуючись стати інженером-залізничником.

Знайомство з діячами молодіжного підпілля Ференцом Донатом і Белою Салаї в 1942 привело Гегедюша до лав нелегальної Угорської комуністичної партії, яка веде підпільну боротьбу проти авторитарного режиму Горті. Гегедюш налагодив роботу партійного осередку в університеті, за що в серпні 1944 був заарештований і засуджений на два роки позбавлення волі, проте вже в листопаді 1944 йому вдалося втекти і повернутися в антифашистський Опір. 24 червня 1945 був делегований до складу Тимчасових національних зборів. З 1948 по 1949 — співробітник відділу сільського господарства і Угорської партії праці (УПП), яку згодом очолював до 1951. У 1951-1956 член Політбюро, Центрального комітету і секретаріату партії.

Могила Гегедюша в Будапешті

Незважаючи на свою молодість і недосвідченість, займав посаду прем'єр-міністра Угорщини в 1955-1956. Ракоші призначив його на цю посаду як компромісну фігуру замість свого головного конкурента Імре Надя. Підписав Варшавський договір від імені УНР. Втік до СРСР 28 жовтня 1956 — на п'ятий день повстання 1956.

Повернувся до Угорщини в 1958, але більше не брав участі в політиці, викладав соціологію. Свою наукову діяльність розпочав в Інституті економіки Угорської академії наук (1958-1961), потім переведений заступником завідувача Комітету статистики Угорщини (1961-1963). З 1963 по 1968 очолював засновану ним же Соціологічну дослідницьку групу (згодом Інститут соціології) при Угорській Академії Наук, а також був редактором видання «Реальність» (Valóság); з 1966 викладав в Університеті економіки імені Карла Маркса.

У 1968 спільно з кількома колегами засудив введення військ Організації Варшавського договору до Чехословаччини для придушення Празької весни. В результаті, йому заборонили далі викладати соціологію, і Гегедюш почав працювати головним науковим радником в міністерстві промисловості Угорщини. У 1973 був виключений з Комуністичної партії і звільнений з міністерства. З 1975 вийшов на пенсію за віком, в 1982 зміг відновитися викладачем в Університеті економіки. Виступив проти повномасштабного впровадження капіталістичних відносин в ході «шокової терапії». У 1990 організував Робочу академію, яку очолював до своєї смерті в 1999.

Джерела |

• 
  Бібліографія. Андраш Гегедюш // Національна бібліотека Німеччини
  


• Zur Biografie (aus Sicht der KP)


• Życiorys (węg.)

п о р Прем'єр-міністри Угорщини Угорська революція 1848 (1848—1849) Лайош Баттяні (1848) • Адам Речеї (1848) • Лайош Кошут (1848) • Берталан Семере (1849) Угорське королівство (1867—1918) Дюла Андраші (1867) • Меньгерт Лоньяї (1871) • Йожеф Славі (1872) • Іштван Бітто (1874) • Бела Венкгейм (1875) • Кальман Тиса (1875) • Дюла Сапарі (1890) • Шандор Векерле (1892) • Деже Банффі (1895) • Кальман Селль (1899) • Карой Куен-Гедерварі (1903) • Іштван Тиса (1903) • Геза Феєрварі (1905) • Шандор Векерле (1906) • Карой Куен-Гедерварі (1910) • Ласло Лукач (1912) • Іштван Тиса (1913) • Моріц Естергазі (1917) • Шандор Векерле (1917) • Янош Гадік (1918) Угорська Демократична Республіка (1918—1919) Міхай Карої (1918) • Денеш Берінкеї (1919) Угорська Радянська Республіка (1919) Шандор Гарбаї (1919) • Дюла Пейдль (1919) Контреволюція: Дюла Карої (1919) • Деже Паттантюш-Абрахам (1919) • Іштван Фрідріх (1919) • Карой Гусар (1919) Угорське королівство (1920—1946) Шандор Шимоньї-Шемадам (1920) • Пал Телекі (1920) • Іштван Бетлен (1921) Переворот: Іштван Раковскі (1921) Іштван Бетлен (1921) • Дюла Карої (1931) • Дюла Гембеш (1932) • Кальман Дараньї (1936) • Бела Імреді (1938) • Пал Телекі (1939) • Ференц Керестеш-Фішер (1941) • Ласло Бардошші (1941) • Ференц Керестеш-Фішер (1942) • Міклош Каллаї (1942) • Деме Стояї (1944) • Геза Лакатош (1944) Уряд національної єдності (1944—1945) Ференц Салаші (1944) Радянська окупаційна влада: Бела Міклош (1944) • Золтан Тілді (1945) Друга Угорська республіка (1946—1949) Ференц Надь (1946) • Лайош Діньєш (1947—1948) • Іштван Добі (1948) Угорська Народна Республіка (1949—1989) Іштван Добі (1949) • Матяш Ракоші (1952) • Імре Надь (1953) • Андраш Гегедюш (1955) • Імре Надь (1956) • Янош Кадар (1956) • Ференц Мюнніх (1958) • Янош Кадар (1961) • Дюла Каллаї (1965) • Єне Фок (1967) • Дєрдь Лазар (1975) • Карой Грос (1987) • Міклош Немет (1988) Третя Угорська республіка (з 1989) Міклош Немет (1989) • Йожеф Анталл (1990) • Петер Борошш (1993) • Дьюла Горн (1994) • Віктор Орбан (1998) • Петер Медьєші (2002) • Ференц Дюрчань (2004) • Гордон Байнаї (2009) • Віктор Орбан (2010)

Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) Нормативний контроль BNF: 12882667w · GND: 118815814 · ISNI: 0000 0001 2283 9614 · LCCN: n79059948 · NKC: kup20030000037063 · NTA: 07170504X · SUDOC: 059669233 · VIAF: 108465254

1. 
   ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118815814 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578