Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях...
БільшівціМонастирі УкраїниМонастирі кармелітівРимо-католицькі храми Івано-Франківської областіСанктуарії УкраїниУкраїнсько-польські взаємини
18 століттяБільші́вцяхГалицький районІвано-Франківська областьГаличинаУкраїнакармелітів1624ченціорденукармелітів босих1617гетьманомМарціном Казановськимкостелмонастир1655Фундатором17171720Ян СкарбекЯблоновськихСтаніслава Вінцентія Яблоновськоговівтаріфресками15 серпня1777«Укрзахідпроектреставрація»20022010Міністерства культури та мистецтв ПольщікелійПершої світової війни1788Львівській науковій бібліотеці ім. Василя СтефаникаконвентБільшівецької Божої МатеріДругої світової війниҐданьськакостелі святої Катажини2002францисканців2010пріорСеймуБернарда МеретинаПолейовський ПетроКшечуновичів
| Санктуарій Пресвятої Діви Марії Цариці Миру | |
|---|---|
 | |
49°10′48″ пн. ш. 24°44′18″ сх. д. / 49.1801530000277722° пн. ш. 24.73837200002777692° сх. д. / 49.1801530000277722; 24.73837200002777692Координати: 49°10′48″ пн. ш. 24°44′18″ сх. д. / 49.1801530000277722° пн. ш. 24.73837200002777692° сх. д. / 49.1801530000277722; 24.73837200002777692 | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область |
| Стиль | бароко |
| Належність | РКЦ |
  Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях (Україна) | |
Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях у Вікісховищі? | |
Санктуарій Пресвятої Діви Марії Цариці Миру, або косте́л Благовіщення — одна з найвизначніших пам'яток пізньобарокової архітектури 18 століття у Більші́вцях (нині Галицький район, Івано-Франківська область, Галичина, Україна). Його величавий силует разом із монастирем кармелітів творить своєрідний орієнтир у навколишній панорамі.
Зміст
1 Історія
1.1 Монастир
1.2 Ікона Більшівецької Божої Матері
2 Автори
3 Легенда
4 Примітки
5 Джерела
6 Посилання
Історія |
1624 р. ченці ордену кармелітів босих, запрошені до Більшівців його власником, від 1617 р. коронним гетьманом Марціном Казановським, збудували тут дерев'яні костел і монастир.
Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані, з часом запустіли. Фундатором відбудови нової святині став державний діяч Гондорф, однак йому не вистачило коштів.
У 1717 році полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу (за іншими даними, у 1718 році розпочалась відбудова храму[1]). Після смерти полковника (1720 р.) справу продовжила його вдова Тереза з Каршніцьких. Львівський латинський архієпископ Ян Скарбек освятив храм у 1725 році.[1]
Пізніше будівництво, декорування храму відбувалось на пожертви власників міста князів Яблоновських. Поряд із костелом відбудовували келії кляштора (монастиря). З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина Станіслава Вінцентія Яблоновського), було виготовлено вівтарі, розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення.
У 1990-х роках — пустка; за спогадами очевидців, по храму були розкидані людські кістки та черепи.
Костел Благовіщення у Більшівцях — одна з найгарніших пам'яток сакрального мистецтва Галичини XVIII ст., що збереглася донині. На основі науково-проектної документації, розробленої фахівцями Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» 2002 року, розпочато реставрацію костелу і монастирського комплексу при ньому.
Станом на березень 2010 р. костел реставрується коштом програм Міністерства культури та мистецтв Польщі. У червні 2013 інтер'єр був уже відновлений, встановлено лави всередині храму для парафіян.
Монастир |
Монастир кармелітів взутих збудовано на високому пагорбі. Разом із костелом був обведений мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала 2 метрів, ширина — близько 1 метра. Від монастиря залишився західний корпус келій, східці з підпірними стінами, західна в'їзна споруда.
Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в'їзною спорудою — це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (2-й поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря — це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько 10 метрів.
У XIX ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині (свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни). За описом 1788 р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до архіву, розміщеному в колишньому Бернардинському монастирі у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника.
Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римо-католицької парохії.
Ікона Більшівецької Божої Матері |
Монастир був відомий чудодійною іконою («образом») Більшівецької Божої Матері. Наприкінці Другої світової війни у 1945 році кармеліти покинули обитель, ікону забрали з собов, яку в 1966 перевезли[2] до Ґданьська, де він зберігається у костелі святої Катажини.
2002 року монастир був переданий під опіку ченців-францисканців із Польщі. Станом на березень 2010 р. в монастирі було троє ченців і пріор[3].
На території монастиря коштом Сейму Польської Республіки заплановано спорудження Молодіжного центру миру та єднання.
Автори |
Архітектори храму невідомі. Багато архітектурних вирішень головного фасаду костелу пов'язуються з творчістю Бернарда Меретина (мотиви вікон у нішах, відкритий притвор, гладкі аттики, увінчані вазами), та, ймовірно, скульптора Пінзеля і його школи.[4] Під час перебудови храму Полейовський Петро працював архітектором-декоратором, видозмінивши характер інтер'єрів костелу шляхом впровадження однорідних вітарів та нових деталей.
Легенда |
Легенда твердить, що є підземний хід (тунель) від костелу до палацу Кшечуновичів. Досліджень поки що не проводили.
Примітки |
↑ аб Береговська Р. Барочний кармелітський Благовіщенський костел… — C. 41.
↑ Там само. — С. 42.
↑ ігумен, настоятель
↑ Там само. — С. 43.
Джерела |
Береговська Р. Барочний кармелітський Благовіщенський костел у Більшівцях // Пам'ятки України. — 2013. — № 6 (червень). — С. 40—43.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санктуарій Матері Божої Цариці миру у Більшівцях |
Іван Крайній. Поляки повертаються. З грошима // Україна молода. — 2010. — 10 березня.- Тернопільське паломництво до Санктуарію Пресвятої Діви Марії Цариці Миру у Більшівцях
Санктуарій Пресвятої Діви Марії відео
