Гуманітарна географія Зміст Історія терміну | Базові...
Гуманітарна географіяКогнітивні науки
міждисциплінарний науковий напрям уявлення інтерпретаціїкогнітивна наукакультурна антропологіякультурологіяфілологіяполітологіяміжнародні відносинигеополітикаполітична географіямистецтвознавствоісторія1984 рікгеографомкультуролог Д. Н. Замятіна методологіїангл. когнітивної географіїЮ. Н. Гладкий
Зміст
1 Історія терміну
2 Базові поняття
3 Основні напрямки
4 Джерела
5 Примітки
Гуманітарна географія — міждисциплінарний науковий напрям, що вивчає різні способи уявлення і інтерпретації земних просторів в людській діяльності, включаючи уявну (ментальну) діяльність.
Гуманітарна географія розвивається у взаємодії з такими науковими областями і напрямками, як когнітивна наука, культурна антропологія, культурологія, філологія, політологія і міжнародні відносини, геополітика і політична географія, мистецтвознавство, історія.
Історія терміну |
Термін гуманітарна географія був вперше запропонований в 1984 рік у радянським географом Д. В. Ніколаєнко[1] як спроба оформити нову дисципліну (географію людини) в протиставленні вкрай економізована радянської суспільної географії. Пропозиція Ніколаєнка не отримала якої-небудь суттєвої підтримки і розвитку.
В кінці 1990-х рр. термін був привласнений школою російського географа і культуролог а Д. Н. Замятіна[2][3] для об'єднання самостійних наукових напрямків, які мають багато спільних рис у методології досліджень, в єдиний науковий напрям.
В англомовній літературі термін «гуманітарна географія» (англ. humanitarian geography) не набув поширення, головним чином, в силу наявності усталених термінів humanistic geography (гуманістична географія) і human geography (суспільна географія в цілому).
Представники громадської географії вважають, що термін став використовуватися виключно в контексті когнітивної географії, що викликає їх різкий протест. Так, Ю. Н. Гладкий[4] називає це некоректною «приватизацією» терміна. Відповідно, під гуманітарної географією Ю. М. Гладким розуміється вітчизняний аналог human geography , тобто розширена суспільно-гуманітарна географія, так як іншого допустимого перекладу на російську мову цього поняття, на його думку, не існує.
Базові поняття |
- Культурний ландшафт
- Географічний образ
- Територіальна (просторова) ідентичність
Просторовий міф (регіональна міфологія)
Основні напрямки |
- Культурне ландшафтознавство
- Образна (імажінальная) географія
- Сакральна географія
- Міфогеографія
- Когнітивна географія
Джерела |
Ваганов Андрій. Гуманітарна географія простору. Територія як образ, який можна штучно сконструювати в Геокультура: [Інтерв'ю c Дмитром Замятіним] // Независимая газета (Додаток «Наука»). — 2012. — 28 листопада.
Замятін Д. Н. Моделювання географічних образів: Простір гуманітарної географії. — Смоленськ: Ойкумена, 1999. — 256 с.
Мітін І. І. Гуманітарна географія: проблеми термінології та (само) ідентифікації в російському і світовому контекстах // Культурне і гуманітарна географія. — 2012. — Т. 1. — №. 1. — С. 1-10.
Примітки |
↑ Ніколаєнко Д. В. Гуманітарна географія: проблеми і перспективи. — Деп. Укр. НДІ НТІ, № 543 Ук — Д84., 1984
↑ Гуманітарна географія // Велика Російська енциклопедія. Т. 8 (Григор'єв — Динаміка). — М .: Великої російської енциклопедії, 2007. — С. 151.
↑ Замятін Д. Н. Моделювання географічних образів: Простір гуманітарної географії. — Смоленськ: Ойкумена, 1999. — 256 с.
↑ Гладкий Ю. М. Гуманітарна географія: наукова експлікація. — СПб .: Філологічний факультет СПбДУ, 2010. — С.34-38