Мишак уральський Зміст Історія опису | Опис тварини |...
Червоний список МСОП видів з найменшим ризиком (LC)МишевіСсавці УкраїниТварини, описані 1811Фауна ЕстоніїФауна ЛатвіїФауна ЛитвиФауна ПольщіСсавці НімеччиниФауна ЧехіїФауна СловаччиниФауна АвстріїФауна УгорщиниФауна ХорватіїФауна СербіїФауна РумуніїФауна БолгаріїСсавці ТуреччиниФауна БілорусіСсавці РосіїСсавці ВірменіїСсавці ГрузіїСсавці АзербайджануСсавці КазахстануСсавці МонголіїСсавці Китаю
МишовіГризуни«лісової миші»«мишак європейський»інтервікіХвістшироколистянихмішанихЄвропиТуреччиниКавказіКазахстаніАлтаїКитаїСіньцзян-Уйгурський автономний районлісустеповихальпійськихПамірінасіннякомахикліщового енцефалітубруцельозутуляреміїсибірки
? Мишак уральський | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
Охоронний статус | ||||||||||||||
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||
Sylvaemus uralensis (Pallas, 1811) | ||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Вікісховище:Мишак уральський, або «миша лісова мала» (Sylvaemus uralensis) — невелика тварина з родини Мишові ряду Гризуни.
Зміст
1 Історія опису
2 Опис тварини
3 Проживання
4 Харчування
5 Значення
6 Примітки
7 Посилання
8 Література
Історія опису |
Вид описано як Mus sylvaticus ver. Uralensis (Pallas, 1811), і упродовж 170 років цей таксон залишався визнаним у ранзі підвиду «лісової миші». 1952 року чеські дослідники Й. Кратохвіл та Й. Росицький описали за матеріалами з Чехословаччини новий для Європи вид — Apodemus microps. Згодом, лише у 1980 році цей вид був відмічений на заході України Н. Полушиною за матеріалами зі Львівщини, а потім і О. Корчинським для Закарпаття. Подальша ревізія зразків з різних регіонів колишнього СРСР дозволила ідентифікувати вид у низці нових місцезнаходжень і, врешті, визнати, що більшість описів «лісової миші» з СРСР відноситься не до Sylvaemus sylvaticus, а до цього нового виду, Apodemus microps, який має бути переназваним (за правилом пріоритету назв) як Sylvaemus uralensis Pallas, 1811[1]. Власне «лісова миша», надалі для уникнення плутанини було названо українською як «мишак європейський», як вдалося з'ясувати, є значно менш поширеним видом, найсхідніші знахідки якого сягають східних областей України і окремих районів прилеглих областей РФ[2]. У сучасній російськомовній літературі назва «лісова» збережено для позначення дрібних Sylvaemus, власне для Sylvaemus uralensis (див. інтервікі).
Опис тварини |
Довжина тіла до 10 см. Хвіст приблизно дорівнює довжині тіла. Забарвлення верхньої частини тіла рудовато-сірий, черевце світле. На грудці у деяких представників може бути невелика жовта пляма.
Проживання |
Мешкають в основному в широколистяних та мішаних лісах східної Європи, Туреччини, на Кавказі, північно-східному Казахстані, на Алтаї та в північно-західному Китаї (Сіньцзян-Уйгурський автономний район). Надають перевагу відкритим ділянкам лісу. Крім лісів живуть також в степових та альпійських біотопах, на кам'янистих розсипах та культурних полях. На Памірі зустрічаються до висоти 3,5 км. Селяться в природні схованки, але можуть також рити нірки.
Харчування |
Харчуються як рослинною (насіння, зелені частини рослин), так і тваринною (комахи) їжею. Залежно від пори року в раціоні переважають той чи інший тип корму.
Значення |
Завдають серйозної шкоди, поїдаючи насіння та паростки дерев. Особливо сильно шкодять у садах та лісосмугах. Резервуар збудників кліщового енцефаліту, бруцельозу, туляремії, сибірки та деяких інших хвороб.
Примітки |
↑ Загороднюк И. В. Обзор рецентных таксонов Muroidea (Mammalia), описанных с территории Украины (1777—1990) // Вестник зоологии. — 1992. — Том 26, № 2. — С. 39–48.
↑ Загороднюк И. В. Идентификация восточноевропейских форм Sylvaemus sylvaticus (Rodentia) и их географическое распространение // Вестник зоологии. — 1993. — Том 27, № 6. — С. 37–47.
Посилання |
Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, S. 745—752, ISBN 0-8018-8221-4 (англ.)
Хребетні тварини Росії (рос.)
Kryštufek, B., Sozen, M. & Bukhnikashvili, A. 2008. Apodemus uralensis. У: IUCN 2013 (англ.)
Література |
- Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие» Кн. 2 = The New Encyclopedia of Mammals / под ред. Д. Макдональда. — М.: «Омега», 2007. — С. 449. — 3000 экз. — ISBN 978-5-465-01346-8 (рос.)
- Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998. (рос.)
- Громов И. М., Ербаева М. А. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны. — СПб., 1995. — С. 287—290. — 522 с. (рос.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
