Туре Андре Флу Зміст Клубна кар'єра | Досягнення та...
Народились 15 червняНародились 1973Норвезькі футболістиГравці збірної Норвегії з футболуФутболісти «Тромсе»Футболісти «Бранна»Футболісти «Челсі»Футболісти «Рейнджерс»Футболісти «Сандерленда»Футболісти «Сієни»Футболісти «Волеренги»Футболісти «Лідс Юнайтед»Футболісти «Мілтон-Кінс Донс»Гравці чемпіонату світу з футболу 1998Гравці чемпіонату Європи з футболу 2000
Kniksen of the Year9 вересня2011норв.Стрюнфутболістнападник«Согндала»лондонське«Челсі»національну збірну НорвегіїЙостейн ФлуЯрл ФлуГовард Флу«Соґндал»Йостейн ФлоЯрл Фло«Тромсе»Берген«Бранн»Норвегіїлондонського«Челсі»«правилом Босмана»1997Кубок англійської лігиКубок володарів кубківП'єрлуїджі КазірагіЛізі чемпіонівКубок АнгліїДжиммі Флойда ГассельбайнкаЕйдура Гудйонсена2000«Рейнджерс»чемпіонату Шотландії2007Ар'єн Роббен«Селтіка»Глазго«Сандерленд»Ніаллу КвіннуКевіном Філліпсом«Манчестер Юнайтед»«Сієні»2005«Квінз Парк Рейнджерс»«Волерензі»Осло«Лідс Юнайтед»Деннісом Вайсом11 березня2008«Мілтон Кінс Донс»«Соґндалом»1995збірною Бразилії1998чемпіонату світу 19982004
Туре Андре Флу | ||
Особові дані | ||
---|---|---|
Народження | 15 червня 1973(1973-06-15) (45 років) | |
Стрюн, Норвегія | ||
Зріст | 193 см | |
Вага | 86 кг | |
Громадянство | Норвегія | |
Позиція | Нападник | |
Інформація про клуб | ||
Поточний клуб | «Соґндал» | |
Номер | 24 | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1993—1994 1995 1996—1997 1997—2001 2001—2002 2002—2003 2003—2005 2005—2006 2006—2008 2008—2009 2011— | «Соґндал» «Тромсе» «Бранн» «Челсі» «Рейнджерс» «Сандерленд» «Сієна» «Волеренґа» «Лідс Юнайтед» «Мілтон Кінс Донс» «Согндал» | 44 (21) 26 (18) 40 (28) 112 (34) 53 (29) 29 (4) 63 (13) 24 (4) 23 (4) 11 (0) 3 (0) |
Національна збірна** | ||
Роки | Збірна | Ігри (голи) |
1993—1995 1995—2004 | Норвегія U-21 Норвегія | 28 (15) 76 (23) |
Звання, нагороди | ||
Нагороди | Kniksen of the Year[d] (1998) | |
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
Туре Андре Флу у Вікісховищі? |
Ту́ре А́ндре Флу (норв. Tore Andre Flo, нар. 15 червня 1973, Стрюн) — норвезький футболіст, нападник «Согндала», відомий насамперед виступами за лондонське «Челсі» та національну збірну Норвегії. Його брати Йостейн Флу, Ярл Флу та двоюрідний брат Говард Флу також футболісти.
Зміст
1 Клубна кар'єра
1.1 Виступи за збірну
2 Досягнення та нагороди
2.1 Бранн
2.2 Челсі
2.3 Рейнджерс
3 Примітки
4 Посилання
Клубна кар'єра |
Розочавши кар'єру в клубі з рідного міста, форвард в 1993 році переїхав в «Соґндал», де вже грали його старші брати — Йостейн Фло та Ярл Фло. За два сезони Туре-Андре забив 21 гол в 44 іграх, а коли «Согндаль» залишив еліту, перейшов в «Тромсе». 18 голів нападника в 26 іграх сезону 1995 привернули увагу тренерів як національної збірної, так і низки сильніших клубів. Для початку Туре-Андре переїхав в Берген, де півтора сезони грав за «Бранн»[1], продовжуючи демонструвати непогану результативність. Втім, гра його в останні місяці перебування в команді викликала незадоволення вболівальників, які вважали, що думками він вже не в Норвегії. Підставами для цього був інтерес збоку лондонського «Челсі».
В підсумку нападник норвезької збірної дістався лондонцям лише за 300 тисяч фунтів. Це пояснювалося тим, що згідно з «правилом Босмана», в кінці 1997 року Туре-Андре міг покинути «Бранн» зовсім без компенсації[2][3]. У першому ж своєму матчі у прем'єр-лізі Фло відзначився голом, і надалі регулярно виходив в основному складі лондонського клубу. Сезон 1997—98 став для «Челсі» дуже вдалим — клуб завоював 4-е місце в чемпіонаті, Кубок англійської ліги, а також Кубок володарів кубків. У наступному році результативність Фло дещо знизилася (10 голів проти 15 роком раніше), його місце в основі на деякий час переходило до П'єрлуїджі Казірагі[4], проте клуб завоював 3-є місце і право участі в Лізі чемпіонів.
Сезон 1999—00 став одним з найуспішніших у кар'єрі Фло. Він забив 19 голів за «Челсі», допоміг клубу виграти Кубок Англії і дійти до чвертьфіналу Ліги Чемпіонів, де в пам'ятних матчах проти «Барселони» забив два м'ячі вдома і один на виїзді (зустрічі закінчилися з рахунком 3:1 і 1:5 відповідно). Втім, у міжсезоння 2000 року «Челсі» придбав Джиммі Флойда Гассельбайнка і Ейдура Гудйонсена, Туре-Андре знову опинився на лаві запасних[4] і негайно попросив виставити його на трансфер.
Зігравши за лондонців 163 гри в чемпіонаті (включаючи 69 виходів на заміну) і забивши 50 м'ячів, у листопаді 2000 року Фло перейшов в «Рейнджерс»[5]. Трансфер розміром 12 мільйонів фунтів став найдорожчим за всю історію для норвезьких футболістів та чемпіонату Шотландії[6], а також найприбутковішим для «Челсі» (останнє досягнення в 2007 році побив Ар'єн Роббен). Фло забив у першому ж матчі, в якому «Рейнджерс» розгромив своїх головних ворогів з «Селтіка» з рахунком 5:1, і в новому чемпіонаті знов став демонструвати результативність, порівнянну з тією, що в нього була в Норвегії. Втім, для вимогливих шотландських уболівальників навіть цього було мало, враховуючи суму, в яку скандинав обійшовся клубу з Глазго.
Надовго Фло в Шотландії не затримався. «Сандерленд» намагався знайти заміну Ніаллу Квінну, тому в останній день трансферного вікна перед сезоном 2002—03 за 10 мільйонів викупив трансфер Туре-Андре у «Рейнджерса»[7][8]. Фло бачили на місці стовпа поруч з в'юнким Кевіном Філліпсом, однак ця роль не повністю йому підходила. Знову забивши в дебютному матчі проти «Манчестер Юнайтед», незабаром Фло втратив довіру тренерів і свою гру і так до кінця сезону не зміг їх знайти[9] — на його рахунку виявилося лише 4 м'ячі в 29 іграх прем'єр-ліги. «Сандерленд» вилетів і в рамках погашення боргів розірвав контракт з нападником.
Два роки після цього Фло відіграв в італійській «Сієні»[10], де проявив себе вельми корисним гравцем, хоча як і раніше забивав порівняно мало (13 голів в 63 матчах). Незважаючи на довіру тренерів, справи Туре-Андре на півдні Європи складалися не зовсім добре — його родина воліла жити у Великій Британії. У 2005 році Фло був близький до переходу в «Квінз Парк Рейнджерс», однак замість цього опинився на батьківщині у «Волерензі»[11]. Півтора сезону, проведені в Осло, Фло переслідували травми, голи забивав достатньо рідка[12], тому контракт з ним у результаті не був продовжений.
Наступним клубом норвежця став «Лідс Юнайтед»[13] , очолюваний Деннісом Вайсом, колишнім партнером Фло по «Челсі»[14] . Півтора року в «Лідсі» виявилися важкими для норвежця та клубу — «Лідс» вилетів навіть з другого дивізіону, Туре-Андре знову виявився жертвою травм, він мало грав і забивав мало (23 гри і 4 м'ячі). У результаті 11 березня 2008 Фло оголосив про завершення футбольної кар'єри[15].
Проте 21 листопада 2008 року було оголошено про повернення Туре-Андре в футбол — в команду «Мілтон Кінс Донс»[16]. Фло справді підписав контракт до кінця сезону. Виступ за клуб вдалим не вийшло, Фло так і не забив жодного голу. 19 травня 2009 року контракт був розірваний[17].
У березні 2011 року оголосив про повернення до футболу, підписавши контракт з «Соґндалом»[18].
Виступи за збірну |
Дебютувавши у збірній Норвегії в 1995 році, Фло зіграв за неї 76 ігор і забив 23 м'ячів. Піком його кар'єри в національній команді стала вольова перемога над збірною Бразилії в 1998 році, завдяки якій норвежці вийшли в плей-офф чемпіонату світу 1998 (у тому матчі забив Фло перший з двох голів своєї збірної). Закінчив виступати за збірну Фло в 2004 році, бажаючи мати можливість приділяти більше часу сім'ї.
Досягнення та нагороди |
Бранн |
Віце-чемпіон Норвегії: 1997
Челсі |
- Володар Кубка Англії: 2000
- Володар Суперкубка Англії: 2000
- Володар Кубка Футбольної Ліги: 1998
- Володар Суперкубка УЄФА: 1998
- Володар Кубка Кубків УЄФА: 1998
Рейнджерс |
- Володар Кубка Шотландії: 2002
- Володар кубка шотландської ліги: 2002
Примітки |
↑ Tore André Flo (англійською). home.no. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 05-04-2011.
↑ TORE ANDRE FLO (англійською). chelseafc.com. Процитовано 05-04-2011.
↑ Tore Andre Flo, pt. 1 (англійською). sporting-heroes.net. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 05-04-2011.
↑ аб Tore Andre Flo, pt. 2 (англійською). sporting-heroes.net. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 05-04-2011.
↑ Flo goes to Rangers (англійською). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ Flo goes to Rangers. BBC. 2000-11-23. Процитовано 2007-01-04.
↑ Road to Perdition (англійською). a-love-supreme.com. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ McCarthy confident despite relegation (англійською). rte.ie. Архів оригіналу за 2004-09-17. Процитовано 01-04-2011.
↑ Wilkinson warns Flo (англійською). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ Flo klar for Serie A (норвезькою). aftenposten.no. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ Flo klar for Vålerenga (норвезькою). vg.no. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ Il sogno del Vålerenga. uefa.com. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ Il Leeds ingaggia il norvegese Flo, ex di Siena e Chelsea. gazzetta.it. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 01-04-2011.
↑ Andy Bull (2007-01-03). Wednesday's rumours. The Guardian. Процитовано 2007-01-04.
↑ - Det føles veldig riktig å gi seg nå. Dagbladet. 2008-03-11. Процитовано 2008-03-12.
↑ Flo agrees Dons deal. Milton Keynes Dons Official Site. 2008-11-21. Процитовано 2008-11-21.
↑ James Chard (2009-05-19). Six players go in Dons clear-out. MK Citizen. Процитовано 2009-05-29.
↑ Tore Andrè Flo tilbake etter 17 år! (норвезькою). sogndalfotball.no. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 18-07-2011.
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tore André Flo |
Туре Андре Флу на сайті Soccerbase (англ.)
Туре Андре Флу на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
|