Ryfujk

Юрій (Георгій) Леонідович П'ятаков
1-й Секретар ЦК КП(б)У
Час на посаді:
12 липня 1918 — 9 вересня 1918
Попередник	посада щойно заснована
Наступник	Серафима Гопнер
2-й Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду
Час на посаді:
28 листопада 1918 — 6 січня 1919
Попередник	Християн Раковський
Наступник	посада щойно скасована; він сам як Глава РНК УРСР
Глава РНК УРСР
Час на посаді:
6 січня 1919 — 29 січня 1919
Попередник	посада щойно заснована; він сам як Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду
Наступник	Християн Раковський
Голова Держбанку СРСР
Час на посаді:
19.04.1929 — 18.10.1930
Народився	6 (18) серпня 1890(1890-08-18) селище Мар'їнського цукрозаводу, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	30 січня 1937(1937-01-30) (46 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР
Підданство	Російська імперія
Національність	росіянин
Політична партія	ВКП(б)
Медіафайли у Вікісховищі

П'ятако́в Ю́рій (Гео́ргій) Леоні́дович (6 [18] серпня 1890(18900818), селище Мар'їнського цукрозаводу, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 30 січня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — революціонер, більшовицький державний діяч. Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України.

Організатор червоного терору у Криму у 1920 році силами ЧК.

Жертва сталінських репресій.

Біографія |

Син російського дворянина-цукрозаводчика Леоніда Тимофійовича П'ятакова. Народився в селищі Мар'їнського цукрового заводу Черкаського повіту Київської губернії.

Вивчав економіку в Петербурзькому університеті та в Західній Європі. Починав політичну діяльність як анархіст. За участь у студентському большовицькому русі був засланий у Сибір. У 1915–1919 роках полемізував з Леніном у національному питанні; «люксембурґіянець», за визначенням Леніна, російський шовініст — за Володимиром Винниченком.

• 
  

  

  
  

  
  

  Поліційна картка арештанта Юрія Пятакова, 1915 рік
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  1916 рік
  

  
  

  
  

На перших демократичних (всенародних) виборах у Київську міську думу, що відбулися 23 липня (5 серпня) 1917 року, був обраний гласним за списком РСДРП(б)^[1]. У 1917 році голова більшовицького комітету в Києві й член Української Центральної Ради. З 12 липня 1918 року по 9 вересня 1918 року — секретар ЦК КП(б)У та, одночасно, член Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету. У жовтні 1918 року призначений Головним комісаром Народного банку РРФСР. 17 листопада того ж року увійшов до складу Української Революційної військової ради, що керувала військами курського напрямку. Фактично, в роботі РВР участі не брав, бо від 28 листопада 1918 року до 29 січня 1919 року зосередився на роботі в Тимчасовому «робітничо-селянському» уряді України як його голова.

Провадив крайньоліву соціально-економічну політику, зокрема відбирав у селян поміщицьке майно і землю та створював радгоспи і комуни; офіційно заперечував існування національного питання в Україні, поборював боротьбистів. 1921–1923 роках очолював Центральне управління вугільної промисловості Донбасу і відзначився як один з найкращих більшовицьких господарників.

У «Заповіті» Ленін назвав П'ятакова одним з двох найздібніших працівників у партії (інший — Микола Бухарін).

Член ЦК ВКП(б) у 1923–1927 і 1930–1937 роках.

У 1923–1927 роках — заступник голови Вищої Ради народного господарства СРСР; розробив проект першої п'ятирічки на 1926–1930 роки, в якому обстоював прискорений розвиток промисловості в Україні, а не на Уралі (цей проект підтримали троцькісти, а сталіністи обстоювали Урал). Пізніше П'ятаков очолював Держбанк СРСР та інші установи.

Сталінський терор |

На другому показовому процесі в Москві проти так званого «антирадянського троцькістського центру» у січні 1937 року П'ятаков «признався», що очолював троцькистів в Україні «з метою відриву України від СРСР». 30 січня 1937 Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до смертної кари за ст. 58-1а, 58-8, 58-9, 58-11 Карного кодексу СРСР. Розстріляний.

У липні 1988 року реабілітований. У грудні 1988 року рішенням КПК при ЦК КПРС поновлений у партії (посмертно).

Родина |

Був одружений на Євгенії Бош. Старший брат — Леонід П'ятаков● 1888 року народження — вбитий у Києві на початку січня 1918 року.

Примітки |

Джерела |

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.


• 
  Кальницький М. Б. Батьки і діти // Контракты. — 2007. — № 13. — апрель. (рос.)
  


• 
  Сапун М. М. Георгій Пятаков у Києві (до 100-річчя з дня народження) // Український історичний журнал. — 1990. — № 8 (354). — серпень. — С. 125—129.


• 
  Солдатенко В. Ф. Георгій Пятаков: миттєвості неспокійної долі. — К. : Світогляд, 2004. — 331 с.


• 
  Солдатенко В. Ф. Г. Л. Пятаков: епізоди життя і діяльності на Україні // Український історичний журнал. — 1989. — № 4 (337). — квітень. — С. 92–106.


• 
  Солдатенко В. Ф. Радикальна правда // Дзеркало тижня. — 2004. — № 4. — 30 січня.


• 
  Солдатенко В. П'ятаков Георгій (Юрій) Леонідович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — C. 615. — ISBN 978-966-611-818-2.
  


• 
  Керівники урядів Української Радянської Соціалістичної Республіки // Урядовий портал

п о р Голови українських державних утворень з 1917 УНР (1917−1918) Михайло Грушевський Українська Держава (1918) Гетьман: Павло Скоропадський УНР (1918−1920) Володимир Винниченко • Симон Петлюра УДР (1917−1922) Онисим Ступак • Юрій Глушко ЗУНР (1918−1919) Євген Петрушевич Кубанська Народна Республіка (1918−1920) Микола Рябовіл Гуцульська республіка (1918−1919) Степан Клочурак Команчанська Республіка (1918−1919) Пантелеймон Шпилька Лемко-Русинська Республіка (1918−1920) Ярослав Качмарчик Холодноярська Республіка (1919−1922) Василь Чучупак • Іван Деркач • Костянтин Пестушко • Герасим Нестеренко Уряд УНР в екзилі (1920−1992) Андрій Лівицький • Степан Витвицький • Микола Лівицький • Микола Плав'юк Карпатська Україна (1938−1939) Андрій Бродій • Августин Волошин Українська Самостійна Соборна Держава (1941) Ярослав Стецько УРСР (1917−1991) Перші секретарі ЦК КПУ: Юрій П'ятаков • Серафима Гопнер • Емануїл Квірінг •Станіслав Косіор • Вячеслав Молотов • Фелікс Кон • Дмитро Мануїльський • Емануїл Квірінг • Лазар Каганович • Станіслав Косіор • Микита Хрущов • Лазар Каганович • Микита Хрущов • Леонід Мельников • Олексій Кириченко • Микола Підгорний • Петро Шелест • Володимир Щербицький • Володимир Івашко • Станіслав Гуренко Україна (після 1991) Президенти: Леонід Кравчук • Леонід Кучма • Віктор Ющенко • Віктор Янукович • Олександр Турчинов (в.о.) • Петро Порошенко

п о р Міністри закордонних справ українських державних утворень УНР Олександр Шульгин · Всеволод Голубович · Микола Любинський Гетьманат Микола Василенко · Дмитро Дорошенко · Георгій Афанасьєв Директорія Володимир Чехівський · Костянтин Мацієвич · Володимир Темницький · Андрій Лівицький ЗУНР Василь Панейко · Лонгин Цегельський · Михайло Лозинський · Степан Витвицький · Кость Левицький УРСР Сергій Бакинський · Володимир Затонський · Микола Скрипник · Юрій П'ятаков · Християн Раковський · Олександр Корнійчук · Дмитро Мануїльський · Анатолій Барановський · Лука Паламарчук · Анатолій Кисіль (в. о.) · Дмитро Білоколос · Георгій Шевель · Володимир Мартиненко · Володимир Кравець · Анатолій Зленко Україна Анатолій Зленко · Геннадій Удовенко · Борис Тарасюк · Анатолій Зленко · Костянтин Грищенко · Борис Тарасюк · Володимир Огризко (в. о.) · Арсеній Яценюк · Володимир Огризко · Володимир Хандогій (в. о.) · Петро Порошенко · Костянтин Грищенко · Леонід Кожара · Андрій Дещиця (в. о.) · Павло Клімкін

п о р Керівники радянської військової розвідки Семен Аралов (1918–1919) · Сергій Гусєв (1919–1920) · Юрій П'ятаков (1920) · Володимир Ауссем (1920) · Ян Ленцман (1920–1921) · Арвід Зейбот (1921–1924) · Ян Берзін (1924–1935) · Семен Урицький (1935–1937) · Ян Берзін (1937) · Олександр Никонов (1937, тво) · Семен Гендін (1937–1938, тво) · Олександр Орлов (1938–1939, тво) · Іван Проскуров (1939–1940) · Пилип Голіков (1940–1941) · Олексій Панфілов (1941–1942) · Іван Іллічов (1942–1945) · Федір Кузнецов (1945–1947) · Микола Трусов (1947–1949) · Матвій Захаров (1949–1952) · Михайло Шалін (1952–1956) · Сергій Штеменко (1956–1957) · Михайло Шалін (1957–1958) · Іван Сєров (1958–1963) · Петро Івашутін (1963–1987) · Владлен Михайлов (1987–1991)

п о р Голови уряду українських державних утворень з 1917 УНР (1917 — 1918) Володимир Винниченко • Дмитро Дорошенко ¹ • Володимир Винниченко • Всеволод Голубович Українська Держава Микола Сахно-Устимович ¹ • Микола Василенко ¹ • Федір Лизогуб • Сергій Гербель УНР (1918 — 1920) Володимир Чехівський • Сергій Остапенко • Борис Мартос • Ісаак Мазепа • В'ячеслав Прокопович ЗУНР Кость Левицький • Сидір Голубович Інші державні утворення Кримська Народна Республіка — Номан Челебіджихан • Джафер Киример; Українська Далекосхідна Республіка — Онисим Ступак • Юрій Глушко-Мова; Перший Кримський крайовий уряд — Сулейман Сулькевич; Другий Кримський крайовий уряд — Соломон Крим; Радянська Соціалістична Республіка Тавриди — Антон Слуцький; Кримська Радянська Соціалістична Республіка — Дмитро Ульянов; Українська Народна Республіка Рад — Євгенія Бош ¹ • Микола Скрипник; Донецько-Криворізька радянська республіка — Федір «Артем» Сергєєв; Одеська Радянська Республіка — Володимир Юдовський; Кубанська Народна Республіка — Олександр Філімонов • Лука Бич • Пилип Сушков • Павло Курганський • Василь Іванис Уряд УНР в екзилі В Парижі: Андрій Лівицький • В'ячеслав Прокопович • Пилип Пилипчук • Андрій Лівицький • В'ячеслав Прокопович • Олександр Шульгин; У Празі: Андрій Яковлів ¹; В Мюнхені: Кость Паньківський • Ісаак Мазепа • Степан Баран • Спиридон Довгаль • Симон Созонтів • Микола Лівицький • Атанас Фіґоль • Спиридон Довгаль • Василь Федорончук • Леонтій Теофіль • Ярослав-Богдан Рудницький • Самійленко Іван Матвійович УРСР (1918 — 1941/1944) Християн Раковський • Юрій П'ятаков • Християн Раковський • Григорій Петровський • Християн Раковський • Влас Чубар • Панас Любченко • Михайло Бондаренко • Микола Марчак ¹ • Дем'ян Коротченко • Леонід Корнієць Карпатська Україна (1938-1939) Андрій Бродій • Августин Волошин • Юліян Ревай Державне правління (1941) Ярослав Стецько Райхскомісаріат Еріх Кох УРСР (1944 — 1991) Леонід Корнієць • Микита Хрущов • Дем'ян Коротченко • Никифор Кальченко • Володимир Щербицький • Іван Казанець • Володимир Щербицький • Олександр Ляшко • Віталій Масол • Вітольд Фокін ¹ Україна (з 1991) Вітольд Фокін • Валентин Симоненко ¹ • Леонід Кучма • Юхим Звягільський ¹ • Віталій Масол • Євген Марчук • Павло Лазаренко • Василь Дурдинець ¹ • Валерій Пустовойтенко • Віктор Ющенко • Анатолій Кінах • Віктор Янукович • Юлія Тимошенко • Юрій Єхануров • Віктор Янукович • Юлія Тимошенко • Олександр Турчинов ¹ • Микола Азаров • Сергій Арбузов ¹ • Арсеній Яценюк • Володимир Гройсман 1. — Виконувач обов'язків

Тематичні сайти Open Library · Rodovid.org Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль GND: 1057570796 · ISNI: 0000 0001 1094 162X · LCCN: no2006086445 · NKC: js2011664284 · VIAF: 98118541