Ryfujk

Арабський газопровід — трубопровід природного газу на Близькому Сході. Експортує єгипетський газ в Йорданію, Сирію і Ліван, з окремою гілкою в Ізраїль. Має загальну довжину 1200 км, вартістю 1,2 млрд. $ США^[1]

Опис |

Дистанція Аріш-Акаба |

Перша частина починається в Єгипті в Ель-Аріш, й прямує до Акаби в Йорданії. Вона складається з трьох сегментів. Перший має довжину 250 км, й прямує від Ель-Аріш до Таби на березі Червоного моря. Там розташована станція вимірювання тиску. Другий сегмент складається з 15 км підводного трубопроводу з Таби до Акаби. Третій сегмент — терен вимірювальної станції, довжиною в милю внутрішніх трубопроводів на електростанції Акаба^[2].

Дистанція Аріш-Акаба вартістю $ 220 млн була завершена в липні 2003 року^[3] . Діаметр трубопроводу становить 910 мм і має пропускну спроможність 10,3 млрд м³ газу на рік^[4] Єгипетські консорціум що виконав цю дистанцію включав EGAS, ENPPI, PETROGET і єгипетську газову компанію

Дистанція Акаба—Ель-Рехаб |

Друга дистанція газогону прямує Йорданією з Акаби через Амман, до Ель-Рехабу, що розташовано за 24 км від сирійського кордону. Довжина цієї дистанції становить 390 км. Вартість будівництва — 300 мільйонів доларів. Було введено в експлуатацію у 2005.

Дистанція Ель-Рехаб-Хомс |

Третя дистанція має загальну довжину 319 км прямує Йорданією й Сирією. 90 км прямує від йордано-сирійського кордону до електростанції Дейр Алі. Звідти газогін прямує Дамаском до газокомпресорної станції у Аль-Райан поблизу Хомс. Ця дистанція поставляє газ на Тишрінську й Дейр Алі ТЕС. Дистанція була завершена в лютому 2008, і була побудована Syrian Petroleum Company і ВАТ «Стройтрансгаз», дочірнім підприємством «Газпрому» .^[5][6]

Дистанція Хомс-Триполі |

Дистанція Хомс-Триполі починається від компресорної станції Аль Райан у Баніяс Сирія, а потім прямує 32 км до Триполі, Ліван. Угода про початок поставок була підписана 2 вересня 2009, випробування почалися 8 вересня 2009. Регулярні поставки газу почалася 19 жовтня 2009, газ надходить на електростанцію Дейр-Аммар^[7]

Існує пропозиція продовжити гілку від Баніяс до Кіпру^[8].

Газогін Аріш-Ашкелон |

Підводний газогін Аріш-Ашкелон завдовжки 100 км, з'єднує Арабський газопровід з Ізраїлем, хоча він і не є офіційно частиною проекту арабського газопроводу. Трубопровід побудовано і управляється East Mediterranean Gas Company, спільним підприємством Mediterranean Gas Pipeline Ltd (28 %), ізраїльської компанії Merhav (25 %), PTT (25 %), EMI-EGI LP (12 %), й Egyptian General Petroleum Corporation (10 %). .^[9] Трубопровід почав функціонувати в лютому 2008. Спочатку Єгипет і Ізраїль погодився поставляти по цьому трубопроводу 1,7 млрд куб природного газу на рік для використання Ізраїльською електричною компанією^[10] До 2028 посточання газу має збільшитись до 2,1 млрд кубометрів на рік. Крім того, до кінця 2009 року East Mediterranean Gas Company підписала контракти на постачання по трубопроводу додатково 2 млрд кубометрів на рік. У 2010 році трубопровід поставив приблизно половину споживаного природного газу до Ізраїлю, а інша половина поставляється за рахунок внутрішніх ресурсів. Загальна фізична пропускна здатність трубопроводу становить 9 млрд кубометрів на рік і угоди між двома країнами забезпечують основу для покупки до 7,5 млрд кубометрів на рік єгипетського газу ізраїльськими особами, що робить Єгипет провідним постачальником газу для Ізраїлю.

Майбутній розвиток |

Гейт Сирія-Туреччина |

У березні 2006 року, Єгипет, Сирія, Йорданія, Туреччина, Ліван і Румунія досягли угоди про будівництво продовження газопроводу через Сирію до турецького кордону. Звідти, газопровід буде підключений до запланованого трубопроводу Nabucco для постачання газу до Європи. Туреччина потребує з цього проекту 2-4 млрд кубометрів газу щорічно^[11] 4 січня 2008, Туреччина і Сирія підписали угоду про будівництво 63 км трубопроводу між Алеппо і Киліс як першу дистанцію гейту Сирія-Туреччина з Арабським газогоном.^[12][13]
14 жовтня 2008, ВАТ «Стройтрансгаз» підписав контракт на будівництво цієї дистанції вартістю 71 млн дол США^[14] Але контракт було анульовано на початку 2009 і був знову виставлений на тендер. Гейт, як очікується, буде готовий до 2011 року. З Киліс, 15 км газогін діаметром 300 мм зв'яже трубопровід з турецькою мережею. Це дозволить постачати газ турецькою мережею через ще до завершення дистанції Хомс-Аллепо.

Гейт з Іраком |

У вересні 2004 року, Єгипет, Йорданія, Сирія і Ліван домовилися зв'язати Арабський газогін з Іракською газовою мережею щоб дозволити Іраку експортувати газ до Європи^[15].

Вибух 2011 |

5 лютого 2011, під час єгипетської революції було повідомлено про вибух на трубопроводі поблизу газокомпресорної станції Ель-Аріш, який постачає газ в Ізраїль та Йорданію^{[16][17][18][19][20]} Як результат, було припинено постачання газу в Ізраїль і Йорданію^[21].

За словами губернатора провінції Північний Синай, газова станція, розташована поблизу місця вибуху не була пошкоджена та вибух не зачепив житлові район.

Примітки |