Ryfujk

Олег Вікторович Шинкаренко
Народився	20 лютого 1976(1976-02-20) (43 роки) Запоріжжя
Громадянство	Україна
Діяльність	журналіст,письменник
Мова творів	українська
Жанр	оповідання, роман, драма, вірш
Премії	Лауреат премії видавництва "Смолоскип" (2006)
Висловлювання у Вікіцитатах

|Lib=

Оле́г Ві́кторович Шинкаре́нко (нар. 20 лютого 1976) — український журналіст та письменник. Член Національної спілки письменників України.^[1]

Біографічні відомості |

Олег Шинкаренко народився 20 лютого 1976 року у Запоріжжі. Закінчив Запорізьку інженерну академію (інженер з автоматики та контрольно-вимірювальних приладів), Класичний приватний університет (перекладач з англійської) та Міжнародну Академію Журналістики (Intajour, Hamburg). Працював інженером, а також кореспондентом декількох місцевих видань. З 2008 року мешкає у Києві, де займається журналістикою. Редагував сайт літературного конкурсу "Коронація слова". З 2002 року очолював Запорізький кіноклуб "Сходження", керував кіноклубом при видавництві «Смолоскип».

Знімав відеоматеріали для проекту ВідеоТеКа (видеоподсайту «Телекритика»).

Під час Євромайдану написав багато статей про події в Україні для американського сайту The Daily Beast. Писав також для проектів Institute for War & Peace Reporting та Future Challenges.

З 2013 року працює на "Громадському Радіо", для якого створював два авторських подкасти: "Філософський Барабан" та "Механіка Революції". Наразі разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини створює подкаст "Правова Абетка".

Творчість |

Література

Перше оповідання написав наприкінці 80-х. Шкільне захоплення науковою фантастикою, постмодернізмом та чорним гумором вплинуло на стиль його прози, надавши їй вкрай гротескного нахилу. Друкувався у журналах «НАШ», «ШО» та «Хрещатик». У 2006 році отримав літературну премію від видавництва «Смолоскип» за збірку оповідань «Як зникнути повністю» («Смолоскип». Київ, 2007).
У 2009 році закінчив перший роман під робочою назвою «Смачного!», присвячений молодіжній субкультурі людожерів.

У 2013 році написав роман «Кагарлик» — сатиричну антиутопію про життя в Україні у 2114 році, через сто років після вторгнення російської армії та багатьох інших трагічних подій. Роман присвячено пошукам відповіді на питання про справжню ідентичність людини. Книжка видана у 2014 році у «Видавництві Сергія Пантюка». Друге видання роману вийшло у 2015 році у видавництві «Люта Справа». Третє видання роману «Кагарлик» у перекладі англійською мовою вийшло у видавництві Kalyna Language Press.

У 2016 році написав роман «Перші Українські Роботи», який вийшов у видавництві «Люта Справа»^[2].

У 2017 році написав роман «Череп», який вийшов у видавництві «Люта Справа»^[3].

Музика

У 1994 році створив музичний ансамбль «Пропаганда чутками». Надалі грав у групах «Реліктові вантажівки», «Школа танців» та «Роза». У 2009 році створив студійний проект «Сирени Титану», в рамках якого записує альбом на вірші сучасних українських поетів.

Кіно

У 2007 році написав кіносценарій для фільму режисера Наталі Рекункової «Зникнення Вавілонова» за мотивами власного оповідання зі збірки «Як зникнути повністю».

Дослідження

У 2014 році, працюючи інтерном в Institute for Public Affairs (IVO), Slovak Republic, написав дослідження «Ukrainian media market in a period of transformation after the Euromaidan».

Політичне переслідування |

За негативні відгуки на адресу тоді чинного Президента Януковича В.Ф., був запрошений на співбесіду в СБУ, після чого пояснив, що різкі вислови вживав «під впливом емоцій», що вибачається перед тими, кого ці вислови могли образити, і що «постарається» більше нікого не ображати^[4].

Янукович назвав історію з допитом блогера Олега Шинкаренко в прокуратурі "перегином СБУ"^[5].

У відповідь Олег Шинкаренко заявив, що «Єдине, що народ може робити, коли його дошкуляє своїми діями влада, — лаятися і погрожувати…»^[6]

Посилання |

• 
  singing_foot - Блог Олега Шинкаренка


• Інтерв'ю з Олегом Шинкаренком на порталі "Буквоїд"


• Інтерв'ю з Олегом Шинкаренком на "Радіо Свобода"


• Кіносценарій Олега Шинкаренка "Старенькі" (читає автор)


• Переклади Олега Шинкаренка на сайті премії METAPHORA

Примітки |

1. 
   ↑ Серед 47 письменників, прийнятих вчора в НСПУ, дві закарпатки
   


2. 
   ↑ Олег Шинкаренко. ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ РÓБОТИ. books.lutasprava.com. Процитовано 2016-09-05. 
   


3. 
   ↑ Олег Шинкаренко. Череп. books.lutasprava.com. Процитовано 2017-04-13. 
   


4. 
   ↑ Дніпровський юридичний вісник: «Януковича прокляв сам блог»
   


5. 
   ↑ назва посилання УкрРудПром «Виктор Янукович: “История с блогером — перегиб”» (рос.)
   


6. 
   ↑ Блогер Шинкаренко відповів Президенту