Романенко Петро Логвинович Зміст Біографія | Діяльність |...
Народились 11 червняНародились 1905Уродженці Буринського районуПомерли 22 серпняПомерли 1985Померли в МосквіПоховані на Кунцевському кладовищіВипускники Військової академії ГенштабуКавалери ордена ЛенінаКавалери ордена Червоного ПрапораКавалери ордена Олександра НевськогоКавалери ордена Вітчизняної війни I ступеняКавалери ордена Червоної ЗіркиНагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»Народились 11 вересня
ХустянкаБуринського районуСумської області22 серпня1985Москвагенерал-лейтенантГерой Радянського СоюзуСтавропольського краюОрджонікідзеВійськову академію ім. М. В. ФрунзеЛенінградському фронтіЛенінграда
| Романенко Петро Логвинович | |
|---|---|
| Народився | 11 червня 1905(1905-06-11) Хустянка, Буринський район, Харківська область |
| Помер | 22 серпня 1985(1985-08-22) (80 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевське кладовище |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу (Росія) |
| Учасник | Німецько-радянська війна |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |          |
| |
Романенко Петро Логвинович (11 вересня 1905(19050911), с. Хустянка, нині Буринського району Сумської області — 22 серпня 1985, м. Москва) — генерал-лейтенант. Герой Радянського Союзу.
Зміст
1 Біографія
2 Діяльність
3 Відзнаки
4 Джерела
Біографія |
У 1913 році разом з батьками переїхав до с. Благодатне Ставропольського краю. Після закінчення середньої школи перебував на комсомольській роботі у Петровському районі. Призваний 1927до армії. Закінчив в 1929 році піхотну школу в м. Орджонікідзе. До 1939 року служив у прикордонних військах. Закінчив у 1941 році Військову академію ім. М. В. Фрунзе.
Діяльність |
П. Л. Романенко воював на Ленінградському фронті. За мужність і стійкість, виявлені в боях із ворогом поблизу Ленінграда, командиру 131-ї Ропшинської стрілецької дивізії полковнику Романенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1962 звільнився в запас з посади заступника начальника вищих офіцерських курсів «Постріл» ім. Маршала Б. М. Шапошникова. Проживав у Москві.
Відзнаки |
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Червоної зірки, медалями.
Джерела |
- Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник.- Суми, 2003.
- Зубков В. Е. Героїчний Ленінград. — М., 1972
