Словацька мова Зміст Класифікація | Абетка | Особливості |...
Слов'янські мовиСловацька моваЗахіднослов'янські мовиСловакиМови СловаччиниМови УкраїниМови Воєводини
Індоєвропейські мовислов'янська мовазахіднослов'янських мовСловаччиніЧехіїУгорщиніРумуніїУкраїніПольщіКанадіСШАчехо-словацьку підгрупудіакритичними знакамидіалектівчеськоюлатинськоюнімецькоюлітературну мовуЛюдовит Штурлатинської графікиТараса Шевченкаполабська †польськасілезькаболгарськамакедонськаСлов'янські мікромови
| Словацька мова | |
|---|---|
| slovenčina, slovenský jazyk | |
Поширення словацької мови: Мова більшості Мова меншості | |
| Поширена в | Словаччина, Чехія, Воєводина (Сербія) |
| Регіон | Центральна Європа |
| Носії | 5 млн (2001) |
| Писемність | латинська абетка |
| Класифікація | Індоєвропейські мови
|
| Офіційний статус | |
| Державна | |
| Офіційна | |
| Регулює | Міністерство культури Словаччини |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | sk |
| ISO 639-2 | slo (B) skl (T) |
| ISO 639-3 | slk |
| У Вікісловнику є сторінка словацька мова. |
Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.
Поширена у Словаччині, а також у Чехії (350 000 / 183 749), Угорщині (110 000 / 17 693), Румунії (18 000 / 17 199), Україні (17 000 / 6 397), Польщі (47 000 / 2 000), Канаді (100 000 / 50 860) та США (1 200 000 / 821 325). Всього кількість осіб словацького походження за кордоном 2001 оцінюється словацькими вченими у 2 016 000. Офіційна мова Словаччини.
Загальне число мовців близько 5,2 млн осіб (2013), з них в Словаччині - 4,34 млн осіб (2012).
Зміст
1 Класифікація
2 Абетка
3 Особливості
4 Діалектологія
5 Історія
6 Приклад
7 Посилання
8 Література
8.1 Тлумачні словники словацької мови
8.2 Словацько-іншомовні словники
Класифікація |
Разом з чеською об'єднується в чехо-словацьку підгрупу західнослов'янських мов.
Абетка |
- Докладніше: Словацький алфавіт[d].
В словацькій абетці використовуються латинські букви (великі та малі), деякі з діакритичними знаками.
a á ä b c č d ď dz dž e é f g h ch i í j k l ĺ ľ m n ň o ó ô p q r ŕ s š t ť u ú v w x y ý z ž
| Латинська буква | Назва букви | Латинська буква | Назва букви | |
|---|---|---|---|---|
| A a | а коротке | M m | ем | |
| Á á | а довге | N n | ен | |
| Ä ä | е | Ň ň | нь | |
| B b | бе | O o | о коротке | |
| C c | це | Ó ó | о довге | |
| Č č | че | Ô ô | о | |
| D d | де тверде | P p | пе | |
| Ď ď | дь м'яке | Q q | кве | |
| Dz dz | дз | R r | ер коротке | |
| Dž dž | дж | Ŕ ŕ | ер довге | |
| E e | е коротке | S s | ес | |
| É é | е довге | Š š | еш | |
| F f | еф | T t | те тверде | |
| G g | ґе | Ť ť | ть м'яке | |
| H h | га | U u | у коротке | |
| Ch ch | ха | Ú ú | у довге | |
| I i | і м'яке коротке | V v | ве | |
| Í í | і м'яке довге | W w | ве подвійне | |
| J j | й | X x | ікс | |
| K k | ка | Y y | и тверде коротке | |
| L l | ел тверде | Ý ý | и тверде довге | |
| Ĺ ĺ | ел довге | Z z | зет | |
| Ľ ľ | ль м'яке | Ž ž | жет |
Особливості |
Словацьку мову вирізняють з близьких до неї мов такі риси:
- наявність ритмічного закону — у двох або більше складах, що слідують одне за одним, не можуть стояти довгі голосні або дифтонги
- вживання поруч із короткими голосними довгих голосних та дифтонгів ie, ô [uo], iu, ia, що утворюють довгий склад (žena — žien «жінка — жінок», koza — kôz [kuos] «коза — кіз», päť — piaty «п'ять — п'ятий»)
- специфічний словацький звук ä (mäso «м'ясо», pamäť «пам'ять»)
- довгота та короткість складотворчих сонантів r та l: zrno — zŕn «зерно — зерен», slza — sĺz «сльоза — сліз»
- наявність тільки твердого r, навіть перед голосними переднього піднесення: veriť «вірити», repa «буряк»
- наявність двох типів l: м'якого ľ та середнього l (liť «лити», ľudia «люди», але láska «кохання», plot «пліт, паркан»)
- перевага серед приголосних твердих непарних, що не мають м'якого відповідника
- закінчення -m у всіх дієслів теперішнього часу (nesiem, pijem, volám, prosím «несу, п'ю, кличу, прошу»)
- закінчення -ovia називного відмінку множини істот чоловічого роду (synovia, otcovia, druhovia «сини, батьки, друзі»)
Діалектологія |
В сучасній словацькій мові виділяють три групи діалектів:
західно-словацькі діалекти поширені на терені Братиславського, Трнавського, Нітранського та частини Тренчинського краю
середньо-словацькі діалекти охоплюють Жилінський край та Банськобистрицький край
східно-словацькі діалекти поширені на території Кошицького та Пряшівського країв
Історія |
Пам'ятки власне словацької писемності сягають XV—XVI століть, але словацькі риси трапляються й раніше у пам'ятках, написаних чеською, латинською та німецькою мовою. До XVIII століття на території Словаччини за літературну мову правила чеська. Засновником літературної словацької мови на основі середньо-словацького діалекту є просвітитель, депутат Угорського парламенту Людовит Штур. Писемність на базі латинської графіки.
Приклад |
«Заповіт» Тараса Шевченка словацькою мовою (переклав Юліус Кокавець)
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Посилання |
- он-лайн словник словацької мови
- правила правопису словацької мови
- он-лайн лінгвістичні джерела словацької мови на офіційному веб-сайті Мовознавчого інституту ім. Людовіта Штура Словацької Академії Наук (Jazykovedný ústav Ľudovíta Štúra Slovenskej Akadémie Vied)
- он-лайн словацько-іншомовні словники
- Буква закону // Український тиждень, № 51 (112), 18 грудня 2009
- Словацька мова на сайті Ethnologue: Slovak. A language of Slovakia (англ.)
- Словацька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Slovak (англ.)
- Словацька мова на сайті WALS Online: Language Slovak (англ.)
Література |
Тлумачні словники словацької мови |
- Kačala Ján, Doruľa Ján, Pisárčiková Mária: Krátky slovník slovenského jazyka, 4., doplnené a upravené vyd. Bratislava, Veda, 2003. 988 s. он-лайн версія:
- Red. K. Buzássyová, A. Jarošová: Slovník súčasného slovenského jazyka (A — G), Bratislava, Veda, 2006.
- Peciar Štefan: Slovník slovenského jazyka (1.- 6. zväzok), Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, 1959—1968
Словацько-іншомовні словники |
- Bunganič Peter: Slovensko- ukrajinský slovník, Slovenské pedagogické nakladateľstvo, Bratislava, 1985
- Popeľ Ivan: Ukrajinsko- slovenský slovník, Slovenské pedagogické nakladateľstvo, Bratislava, 1960
- Kolektív autorov Lingea: Ukrajinčina. Konverzácia so slovníkom a gramatikou, Lingea, 2010
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |