Карциноїдний синдром Зміст Клінічні ознаки | Діагностика |...
Онкологічні захворюванняСиндроми
серотонінубрадикінінпростагландиникарциноїдутонкій кишцілегеняхсиндромуметастазахтахікардієюгіпотонієюбронхіальної астмидіареятелеангіектазіямиметилдопуклонідинпреднізолон
Карциноїдний синдром Класифікація та зовнішні ресурси | |
 | |
|---|---|
Серотонін — надлишкова секреція якого є основною причиною розвитку карциноїдного синдрому | |
МКХ-10 | E34.0 |
DiseasesDB | 2040 |
MedlinePlus | 000347 |
eMedicine | med/271 |
MeSH | D008303 |
Карцино́їдний синдро́м — комплексне захворювання, яке зумовлене надлишковою секрецією серотоніну та інших біологічно активних речовин (брадикінін, простагландини) у зв'язку з розвитком карциноїду, що найчастіше зустрічається у тонкій кишці, рідше у легенях, шлунку, підшлунковій залозі, загальній жовчній протоці, яєчниках. Іноді ознаки синдрому з'являються лише при метастазах пухлини у печінку.
Зміст
1 Клінічні ознаки
2 Діагностика
3 Лікування
4 Джерела
Клінічні ознаки |
Характерні виражені напливи, які супроводжуються швидким почервонінням шкіри обличчя та шиї, іноді набряком обличчя. Часто вони супроводжуються тахікардією, гіпотонією, іноді нападами бронхіальної астми, шлунково-кишковими розладами (біль у животі, діарея, виражені тенезми, нудота та блювання). Напади можуть виникати під впливом прийому їжі, вживання алкоголю, при значному фізичному навантаженні, емоційних реакціях.
При прогресуванні захворювання відмічають схуднення, зрідка ураження серця з розвитком його вади, частіше правих відділів (стенози).
Діагностика |
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям, зверніться до лікаря. |
Для підтвердження діагнозу визначають продукт перетворення серотоніну — 5-гідроксиіндолоцтову кислоту в сечі, зібраній після нападу.
При багаторічному перебігу хвороби можуть виникати стійкі зміни шкіри з множинними телеангіектазіями, а також характерним потемнінням шкіри, що набуває фіолетового відтінку.
Лікування |
При встановленій локалізації пухлини проводять хірургічне лікування. При частих нападах застосовують метилдопу або клонідин, а також симптоматичні засоби. Лише при різко виражених клінічних проявах призначають преднізолон у дозі 10-20 мг/добу.
Джерела |
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.
 | Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
